Негативні тенденції політичного життя. Елітарна демократія.

Подальший стрімкий розвиток у повоєнні часи комунікаційних технологій, прогрес поділу праці та інші тенденції суспільного розвитку зумовили зростання можливостей участі в політичному житті.

Отже, розроблення концепцій народних партій, винахід нових ідеологій випереджають розбудову комунікації між політичними силами та соціальними групами. Західні політологи нарікають на те, що ані політики, ані партії провідних держав Європи більше не представляють своїх виборців і не мають спільного з їх життєвими інтересами. У всемогутніх партійних бюрократів є лише одна ідеологія й одна мета - влада.

Збільшення відчуження між політичною елітою та рештою населення веде до авторитаризму влади, який спирається не на силовий, як у міжвоєнній Європі, а зовсім на інший примус. Прогрес технологій робить цей примус витонченим. Це дало вітчизняному досліднику Ю.Левенцю змогу ввести в обіг поняття маніпулятивної демократії. Російська вчена Л.Шевцова використовує поняття гібридних режимів, які, на її думку, поєднують риси, властиві авторитарному та демократичному режимам. Деякі західні дослідники використовують поняття м’якого патерналізму. Ю.Хабермас характеризував політичні вибори як вибори рабами своїх панів.