Світові політико-ідеологічні доктрини

Категорія «політичний процес» характеризує сукупність видів політичної діяльності і відносин не тільки в рамках політичних систем, але також і в світовому співтоваристві. Внутрішні та міжнародні процеси взаємопов'язані між собою і взаємообумовлені.

Термін «ідеологія» був введений в науковий обіг у XVIII столітті французькими вченим де Грасі. Він прагнув знайти у світосприйнятті логічні і психологічні основи політікі.В надалі в науці склалися різні погляди на це духовне явище. Більшість вчених визначають ідеологію як систематизовану сукупність ідей, що виражають інтереси, цілі і наміри великих соціальних груп - класів, націй, партій і т.інш.

Будь-яка ідеологія носить політичний характер, але поняття політична ідеологія вживається в специфічному сенсі - як сукупність поглядів соціальних груп на політичний устрій суспільства, на місце політики в суспільному житті. Політична ідеологія обгрунтовує домагання суспільних груп на владу або її використання і тому передбачає певну стратегію дій. Вона конкретизується в програмних документах партій, в заявах різних політичних сил, знаходячи чіткість, спрямованість на конкретні ситуації і владні механізми.

Політична ідеологія виконує ряд функцій:

- Легітимація влади правлячих сил або права на владу опозиції;

- Мобілізація та інтеграція громадян. Стимулювання цілеспрямованих дій з їх боку;

- Компенсація соціальної незадоволеності надією на благополучне зміна соціального буття.

Оскільки політична ідеологія призначена для цільової і ідейної орієнтації політичної поведінки, розрізняються такі рівні її функціонування. Перший - теоретико-концептуальний. На ньому формулюються основні положення, що розкривають інтереси і ідеали класу, шару, нації, держави. Другий - програмно- політичний. Тут соціально-філософські принципи і ідеали переводяться в програми, гасла та вимоги. Третій - актуалізований. Він характеризує ступінь засвоєння громадянами цілей і принципів даної ідеології і їх втілення в тих чи інших формах політичної участі.

У суспільстві відбувається безперервна взаємодія ідеологічних цінностей, обмін оцінками й судженнями. Цей процес сприяє народженню і розпаду ідеологій, синтезу ідеологічних течій, постійному ускладненню мотивацій політичної поведінки. Суперництво ідеологій завжди було безпосереднім вираженням боротьби класів, верств, груп.

Світова практика виробила безліч ідеологічних систем. Основні різновиди сучасної політичної ідеології - лібералізм, консерватизм, комунізм (марксизм-ленінізм), соціал-демократизм і фашизм. Кожна з політичних доктрин не лише має свої витоки, соціальну базу, теоретико-методологічні принципи і обстоювані соціально-політичні ідеї, певні політичні цінності й орієнтири щодо оптимізації різних сфер суспільного життя, а й намагається пропагувати свої цілі та ідеали, вимагає цілеспрямованих дій громадян щодо досягнення певної мети.

2.