Лібералізм і неолібералізм

Лібералізм об’єднує прибічників парламентського ладу, заснованого на наступних принципах: всі люди вільні і мають однакові громадянські права; особистість і її права є основою будь-якого суспільства, права особи священні і обов’язок держави їх оберігати.

У основу первинного лібералізму закладений принцип свободи особи, яка стоїть вище всіх суспільних інститутів. На першому місці, по думці одного з перших засновників ліберелізму Б.Констана, стоїть свобода економічної діяльності і право обирити та бути обраними мають заможні люди. Тільки в цьому разі існує відповідальність особистості як перед собою, так і перед суспільством. Таким чином, лібералізм завжди відстоював вимогу індивідуальної свободи, толерантність до поглядів і переконань інших людей, але тільки з точки зору майнового цензу. Наприклад, громадянські права в першій країні ліберальної демократії США жинки отримали у перший чверті ХХ століття, а негри - у повному обсязі після другої світової війни.

Лібералізм нашого часу досить гармонійно зв'язав у собі принципи гуманізму й індивідуалізму. Принцип свободи в економічній сфері трактується як свобода від обмежень з боку держави. Боротьба за свободу означала для лібералів боротьбу за обмеження всіх зовнішніх обмежень, що накладаються на економічну, фізичну й інтелектуальну свободу людини. Вони виступали проти усіх форм спадкової влади і станових привілеїв. На базі цих установлень була сформована ідея «держави - нічного сторожа», суть якої складається в тому, що держава повинна бути наділена лише мінімальними необхідними функціями, які забезпечують охорону порядку і захист країни від зовнішньої небезпеки. Саме в лібералізмі сформувалася ідея пріоритету громадського суспільства над державою. Поряд з цим, постійно існує думка, що ринкова система відносин не гарантує досягнення загального добробуту. Державний і суспільний сектор економіки повинні вносити вогомий вклад в стабільність єкономічного становища людей.

В сфері державного будівництва виділяються ідеї обов’язкового поділу влади і наявності парламентаризму. Для лібералізму характерні ідеї багатопартийності, плюралізму ідеологій, захисту ідей демократії, розширення прав місцевого самоврядування. Між тим, значення держави і державного апарату весь час зростае Найбільше повно ідеї лібералізму знайшли в практиці англо-саксонських країн і США. У США індивідуалізм розглядається як головний принцип устрою суспільства. Самостійність і опора на власні сили, свобода конкуренції - головні установлення американського способу життя. Виникнення лібералізму тісно пов’язане з розвитком капіталізму, буржуазними революціями.

Будь яка ідеологія змінюється під впливом економічних, політичних, соціальних умов. Ідеологія лише тоді життєздатна, якщо вона реагує на зміни в навколишньому світі. Ідеї, що були вкрай необхідними в ХУІІІ-ХІХ ст., морально застаріли на початку ХХ ст. зокрема. Капіталістичний світ у перший половині ХХ ст. розвивався в економічному сенсі дуже нестабільно.

В основу неолібералізму покладені ідеї англійського економіста Д. Кейнса. Серед неолібералів - Ф. Хайєк, Дж. Гелбрейт, Р. Даль, Ф. Д. Рузвельт. Зміст їх новаций міститься в наступному: доктрина природних прав людини передбачає механизм вільного ринку, але за активної регулюючої ролі держави з метою підтримки сприятливих умов для конкуренції. Максимально необхідні політична і духовна свобода громадян, звільнення особи від колективного контролю, пріоритет прав людини перед інтересами соціального слою, класу, держави, свобода політичного вибора.

До функції держави відноситься захист підприємництва, ринку і конкуренції від монополізму, розробка загальної стратегії економічного розвитку; соціальний захист громадян: безплатна освіта, державна медична допомога, створення системи соціального забезпечення; забезпечення рівних соціальних можливостей у здійсненні основних прав людини.

Вищою метою лібералізму була ідея індивідуальної свободи. Ліберальне розуміння свободи включає гарантію прав особи, захист від сваволі влади, можливість впливати на рішення влади. Найважливіше твердження лібералізму - це необхідність встановлення балансу між суспільством і особистими інтересами людини. Країною класичного лібералізму вважають США. Сучасний ліберальний рух включає понад 100 партій з чисельністю понад 3 мільйони членів. Більшість ліберальних партій об’єднані у Ліберальний Інтернаціонал, створений ще у 1947 р. В Україні ліберальний напрям в чистому виді не існує. Його прихильники виступають за формування вільного ринку, забезпечення умов для різних форм економічної діяльності, розвиток конкуренції.

3.