Задать вопрос юристу

АНОТАЦІЯ

Глуханчук О.В. Перегляд рішень адміністративних судів як конституційна гарантія судового захисту. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».

- Науково-дослідний інститут публічного права, Київ, 2017.

Визначено зміст конституційних гарантій судового захисту, під якими пропонується розуміти визначені в Основному Законі нашої держави умови та засоби, які забезпечують фактичну та належну реалізацію законних прав та інтересів осіб (фізичних чи юридичних) у судовому порядку. Проаналізовано різноманітні наукові підходи до класифікації конституційних гарантій судового захисту і на основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність їх поділу на дві групи: 1) загальні; 2) спеціальні. Розкрито зміст та структуру кожного із цих різновидів, а також охарактеризовано роль гарантій у забезпеченні права на судовий захист.

Розкрито поняття «адміністративний суд» який є державним органом судової влади, покликаним вирішувати специфічний вид спорів, що виникають між особами (фізичними чи юридичним) та суб’єктами владних повноважень в результаті здійснення останніми своєї владно-управлінської діяльності. У дисертації запропоновано визначати мету перегляду рішень адміністративних судів України, як забезпечення справедливого розгляду справи, що, в свою чергу, дозволяє належним чином забезпечити захист та реалізацію конституційних прав та свобод людини і громадянина. До основних функцій перегляду судових рішень адміністративних судів України віднесено контрольну, правозахисну, правовідновлюючу та виховну функції.

Обґрунтовано якісно новий підхід до розуміння правової природи перегляду судових рішень. Зокрема доведено, що вона має двовекторний зміст: з одного боку, перегляд судових рішень направлений на забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина (у такому випадку суд дає можливість позивачеві протистояти як органу державної влади, зловживання або бездіяльність якого оскаржуються в адміністративному суді, так і адміністративного суду, який з тих чи інших підстав не задовольнив скаргу позивача); з іншого боку, даний інститут є засобом здійснення контролю вищої судової ланки щодо нижчої і дає можливість упередити свавілля підконтрольних суб’єктів.

Досліджено сутність та значення правового регулювання інституту перегляду судових рішень адміністративних судів як цілеспрямованої діяльності держави, яка полягає у тому, щоб за допомогою відповідних інструментів здійснити належне забезпечення і реалізацію такої конституційної гарантії, як право на перегляд судового рішення. На підставі такого критерію як юридична сила, проаналізовано коло та зміст нормативно-правових актів, положеннями яких регулюється інститут перегляду судових рішень адміністративних судів, з’ясовано їх недоліки та прогалини, а також запропоновано найбільш оптимальні варіанти підвищення ефективності правового регулювання інституту перегляду судових рішень адміністративних судів.

Проаналізовано сутність і зміст принципів перегляду судових рішень адміністративних судів як науково обґрунтованих та законодавчо закріплених основних засад (ідей), дотримання яких є обов’язковим при перегляді судового рішення в адміністративному суді. На основі узагальнення наукових підходів до класифікації принципів права, обґрунтовано необхідність поділу принципів перегляду судових рішень адміністративних судів на дві групи: 1) загальні - основоположні засади, ідеї, які лежать в основі всіх напрямів діяльності адміністративного суду, в тому числі і щодо перегляду судових рішень (законності, верховенства права, юридичної відповідальності, оперативності, гласності); 2) спеціальні, до яких віднесено: принцип інстанційності; принцип виключної ролі суб’єктів процесу; принцип обмеженості перегляду судових рішень; принцип особливого місця перегляду рішень за нововиявленими обставинами; принцип «звуженості» інституту оскарження; принцип контролю.

З’ясовано особливості перегляду судових рішень адміністративних судів у порядку апеляційного та касаційного провадження і доведена необхідність їх нормативного узгодження. Наголошено на необхідності вироблення концепції перегляду судових рішень, положення якої визначатимуть єдиний (типовий) для всіх судів порядок апеляційного та касаційного провадження, з метою правильного застосування норм чинного законодавства в сфері реалізації та здійснення судової влади в Україні, а також з метою гарантування конституційного права особи на оскарження та перегляд судових рішень.

Отримало подальшого розвитку дослідження підстав і порядку перегляду судових рішень адміністративних судів за нововиявленими обставинами під якими пропонується розуміти юридичні факти, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, які існували в період первинного провадження в адміністративній справі і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ані сторонам, третім особам, їхнім представникам, ані іншим учасникам адміністративного процесу, ані суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об’єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого рішення. З метою удосконалення нормативно-правового регулювання підстав та порядку перегляду судових рішень адміністративних судів за нововиявленими обставинами доведена необхідність вжиття таких заходів: по-перше, уніфікація чинного законодавство, унормування питань, які на сьогодні залишаються неврегульованими, а саме: а) конкретизація диспозиції правової норми (ч. 1 статті 245 КАС України) в частині визначення поняття «істотні для справи обставини» з метою уникнення зловживання сторонами своїм правом на звернення, у тому числі маніпулюючи розумінням цього поняття;

б) закріплення на законодавчому рівні моменту встановлення нововиявлених обставин з метою правильного застосування строків провадження;

в) визначення форми процесуального документа, який приймається у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд відповідного судового рішення;

г) встановлення строків, протягом яких суд повинен надіслати сторонам рішення, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами; д) встановлення обов’язковості прийняття рішення у справі; по-друге, забезпечення формування однакової судової практики при застосуванні законодавства.

Охарактеризовано особливості перегляду рішень адміністративних судів по різним категоріям адміністративних справ. З метою забезпечення уніфікованого підходу, визначені єдині уніфіковані критерії:

1) адміністративно-правовий статус адміністративного суду, уповноваженого здійснювати перегляд судових рішень по окремим категоріям адміністративних справ; 2) підстави, умови, строки подання заяви про перегляд судових рішень та самий порядок розгляду справи; 3) порядок допуску справи до провадження; 4) суб’єкти, які беруть участь у провадженні щодо перегляду судових рішень по окремим категоріям адміністративних справ; 5) юридична сила рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.

Виявлено й узагальнено компаративістичні положення адміністративно - правового регулювання перегляду судових рішень в зарубіжних країнах (Англії, Франції, Федеративній республіці Німеччина, Республіці Польща, Сполучених Штатах Америки та Канаді) і визначено наступні позитивні моменти, які можуть бути покладені в основу удосконалення порядку перегляду рішень адміністративних судів в Україні: віднесення адміністративних судів до спеціалізованої юрисдикції; перехід від триступеневої системи адміністративних судів до двоступеневої; приділення підвищеної уваги забезпеченню єдності судової практики в адміністративних справах.

Доведено необхідність удосконалення єдиного інформаційного простору в межах судової влади і запровадження з цією метою «Єдиного електронного судового вікна», а також розробка відповідної Інструкції про порядок подання до суду електронних документів за допомогою зазначеного електронного інформаційного сервісу. Підкреслено, що впровадження «Єдиного електронного судового вікна» дозволить: по-перше, оптимізувати порядок ведення електронних справ та відійти від практики пересилання справ між судами; по-друге, звести нанівець будь-які прояви корупції та виключити бюрократичну складову із взаємовідносин, які складаються між органами судової влади та фізичними і юридичними особами; по-третє, мінімізувати обіг «позовів-клонів» та інших інструментів маніпуляції розподілу справ, не допустити фактів умисного затягування розгляду справ, маніпуляцій підсудності; по-четверте, реалізовувати заходи дієвої відповідальності за зловживання правами у сфері судоустрою.

Ключові слова: адміністративні суди, апеляційне провадження, гарантії, касаційне провадження, нововиявлені обставини, нормативно-правове

регулювання, перегляд судових рішень, принципи перегляду судових рішень адміністративних судів, судове рішення, судовий захист.

| >>
Источник: ГЛУХАНЧУК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ. ДИСЕРТАЦІЯ ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА ГАРАНТІЯ СУДОВОГО ЗАХИСТУ. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме АНОТАЦІЯ:

  1. АНОТАЦІЯ
  2. АНОТАЦІЯ
  3. АНОТАЦІЯ
  4. ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ
  5. Кармазин Ю.А., Стрельцов Е.Л. и др.. УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС УКРАИНЫ. КОММЕНТАРИЙ. Харьков-Одиссей, 2001
  6. ПРЕДИСЛОВИЕ
  7. РЕДАКТОРСКАЯ СТАТЬЯ
  8. ОБЩАЯ ЧАСТЬ
  9. Раздел I
  10. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
  11. Статья 1. Задачи Уголовного кодекса Украины
  12. Статья 2. Основание уголовной ответственности
  13. Раздел II ЗАКОН ОБ УГОЛОВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
  14. Статья 3. Законодательство Украины об уголовной ответственности
  15. Статья 4. Действие закона об уголовной ответственности во времени
  16. Статья 7. Действие закона об уголовной ответственности в отношении преступлений, совершенных гражданами Украины и лицами без гражданства за пределами Украины
  17. Статья 8. Действие закона об уголовной ответственности в отношении преступлений, совершенных иностранцами и лицами без гражданства вне пределов Украины
  18. Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
  19. Статья 10. Выдача лица, обвиняемого в совершении преступления, и лица, осужденного за совершение преступления
  20. Раздел III ПРЕСТУПЛЕНИЕ, ЕГО ВИДЫ И СТАДИИ