<<
>>

5. Правовi методи регулювання сiльського господарства

1. У науцi аграрного права наповненi певним правовим

змiстом поняття методiв аграрного права. Поряд з цим у нiй

розмежовуються правовi методи, властивi правовим методам

регулювання суспiльних вiдносин, що становлять змiст аграрних правовiдносин, мають свiй власний предмет, характеризуються певними суспiльними правовими ознаками.

Такий

своєрiдний метод правового регулювання є властивим i правовому iнституту аграрного права - державно-правовому регулюванню сiльського господарства.

Правовi методи регулювання перебувають у прямiй залежностi вiд тих двох основних складових цього правового iнституту - державного управлiння сiльським господарством, що

стосується дiяльностi державних сiльськогосподарських пiдприємств, та колективних сiльськогосподарських пiдприємств i приватних селянських (фермерських) господарств.

Змiст i особливостi правових методiв регулювання сiльського господарства безпосередньо залежать вiд суспiльного

призначення цiлей, змiсту законiв i пiдзаконнйх (нормативно-правових) актiв, що становлять у своїй єдностi джерела аграрного права. Враховуючи недержавний характер колективних сiльськогосподарських пiдприємств i селянських (фермерських) господарств вiдповiдну правову значимiсть при

цьому має юридична сила норм, вмiщених у цих джерелах аграрного права.

У процесi здiйснення державно-правового регулювання дiяльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств i господарювання селян-фермерiв застосовуються

правовi методи прямого велiння (iмперативу) i метод порад,

рекомендацiй.

2. Правовий метод прямого велiння в першу чергу стосується додержання вимог Конституцiї України. Усi громадяни,

а ними є працiвники державних сiльськогосподарських пiдт

Державно-правове регулювання сiльського господарства 217

приємств, члени колективних сiльськогосподарських пiдприємств i власники селянського (фермерського) господарства,

згiдно з ст.

67 Конституцiї України зобовязанi сплачувати

податки i збори. Згiдно з чинним податковим законодавством

тдповiднi податки i збори сплачують усi субєкти аграрного

права, що мають права юридичної особи.

На субєктiв аграрного права поширюються норми адмiнiстративного права. За умов визначених законом, вони є

субєктами адмiнiстративних правовiдносин i вiдповiдно до

них застосовується правовий метод прямого велiння. Зокрема, метод прямого велiння застосовується у взаєминах органiв державного контролю i державних iнспекцiй з колективними i державними сiльськогосподарськими пiдприємствами,

(слянськими (фермерськими) господарствами, власниками

нриштцiх пiдсобних особистих господарств.

3. Конституцiя України становить основу державно-пранивого регулювання сiльського господарства. Властива її нормам юридична сила акта прямої дiї означає, що тi правовi

норми, якi безпосередньо повязанi з правомочностями

сiльськогосподарських пiдприємств та їхнiх працiвникiв (працiвникiв державних i членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств є нормами прямого велiння (iмперативними). Такими конституцiйними нормами належить розглядати

норму ст. 36, в якiй йдеться про право громадян вступати в

обєднання з метою здiйснення i захисту своїх економiчних,

трудових, соцiальних прав та iнтересiв. Волевиявлення

вступати в члени КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ є справою добровiльною. Нiхто не може бути примушений до вступу в

обєднання.

Стосовно працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств

юридичну силу прямої дiї має норма ст. 48, згiдно з якою

кожному громадянину належить право на достатнiй життєвий

рiвень для себе i своєї сiмї, що включає достатнє харчування,

одяг, житло. За сучасних умов суспiльного спiвжиття життєвий рiвень громадян головним чином визначає одержувана

заробiтна плата працiвника державного i оплата працi члена

колективного сiльськогосподарського пiдприємства. Одержувана переважною бiльшiстю працiвникiв сiльського господарства плата за працю є невисокою.

Чинне трудове законодавство з метою гарантування певного розмiру оплати працi працiвникам за виконану ними роботу встановлює мiнiмальну

218

заробiтну плату. Згiдно з Законом України "Про оплату працi" вiд 24 березня 1995 р. мiнiмальна заробiтна плата в Українi визначається у розмiрi не нижчому за вартiсну величину

межi малозабезпеченостi з розрахунку на працездатну особу.

Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється Верховиною Радою України один раз на рiк при затвердженнi державного бюджету.

Мiнiмальна заробiтна плита с соцiальною гарантiєю,

обовязковою на всiй територiї України для пiдприємств,

установ, органiзацiй i обєднань усiх форм власностi i господарювання.

Обовязковою для державних i колективних сiльськогосподарських пiдприємств та селянських (фермерських) господарств є норма ст. 49 Конституцiї України про охорону здоровя громадян. У цих виробничо-господарських утвореннях

громадяни виступають як їхнi робiтники, спецiалiсти i члени

КСГП. На них повною мiрою поширюються норми Закону

"Про охорону працi" та ряд нормативно-правових актiв,

спрямованих на додержання технiки безпеки i виробничої санiтарiї. Зазначенi правовi норми i правовiдносини, якi при

цьому виникають є адмiнiстративно-правовими i внаслiдок

цього є iмперативними. Адмiнiстративно-правова вiдповiдальнiсть настає в разi вчинення адмiнiстративного проступку. Порушення аграрно-правових норм, що стосуються правил технiки безпеки працi i виробничої санiтарiї i визначенi

внутрiшньогосподарськими локальними правовими нормами, тягнуть за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. За своєю правовою сутнiстю такi локальнi правовi норми є нормами

прямого велiння, застосовуваними в межах пiдприємства.

4. Колективнi сiльськогосподарськi пiдприємства, сiльськогосподарськi кооперативи, спiлки селян, сiльськогосподарськi акцiонернi товариства - всi вони є органiзацiйною формою виробиичо-господарського спiлкування з метою створення свого колективно-кооперативного пiдприємства, для

одержання продуктiв харчування i сiльськогосподарської сировини, для задоволення своїх потреб та їх реалiзацiї, для

одержання прибуткiв, досягнення iнших статутних цiлей, їхня виробничо-пiдприємницька дiяльнiсть базується на їх правi власностi на засоби i продукти виробництва, колективної

трудової участi на засадах самоврядування, на правi спiльної

Державно-правове регулювання сiльського господарства 2\9

колективної i особистої власностi членiв пiдприємства на

землю сiльськогосподарського призначення.

Ця дiяльнiсть провадиться на пiдставi чинного аграрного

законодавства i за умовою певного державного керiвництва.

Суспiльство в особi держави i органiв державного управлiння

сiльським господарством, виходячи iз вищенаведених органiзацiйно-правових, економiчних i соцiальних ознак колективних пiдприємств має враховувати їх при визначеннi правових

методiв державного керiвництва цими колективними пiдприємствами.

Нагромаджений за багато рокiв досвiд взаємин мiж держаною з її органами державного управлiння i колективними

гiпьськогосполарськими утвореннями свiдчить про доцiльчiть iастiнупанiїй прiпюпого методу рекомендацiй, порад.

НМ iяiриймннпмяi кожним конкретним КСГП як такi, що

КiЩiт-по прийняти i iнстосонупати в своєму пiдприємствi.

5ИЇк>мс11iцiї, поради за своїм змiстом стосуються пиi.iнь, якi згiдно з Статутом пiдприємства вiднесенi до компеи-нцiї органiв самоврядування колективного пiдприємства.

Чiльне мiсце серед рекомендацiй належить внутрiшньогоспоцарським правовим актам.

З метою забезпечення вiдповiдностi цих актiв вимогам закону або пiдзаконного акта, прийнятого державою з питань дiяльностi колективного сiльськогосподарського пiдприємства, досягнення юридичних положень (норм) в цих актах, впровадження передового досвiду

вирiшення i нормативного врегулювання окремих питань цi

акти приймаються як внутрiшньо-господарськi локальнi правовi акти. Першорядними серед них є Статут пiдприємства,

що вiдповiдає вимогам Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство". Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" та iн. i Примiрному зразку Статуту колективного

сiльськогосподарського пiдприємства.

6. Цiлком виправданою є практика розробки i прийняття

рекомендацiйних актiв науковими установами. Зокрема, методичнi рекомендацiї по приватизацiї майна колективних

сiльськогосподарських пiдприємств. Цей акт схвалено секцiєю економiки науково-технiчної ради Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства 2 жовтня 1992 р. З урахуванням зазначених рекомендацiй кожне КСГП розробляє вiдповiдне Положення як внутрiшньогосподарський локальний

правовий акт i керується ним при паюваннi майна членiв пiдт

220 РоздiлХ

приємства залежно вiн їхньої частини в основних засобах виробництва.

Юридичної сили локального правового акта рекомендацiї

набувають з часу їх прийняття або затвердження органами самоврядування колективного сiльськогосподарського пiдприємства. З цього моменту нони набувають значення джерела

аграрного права i ними повиннi керуватися органи самоврядування i посадовi особи КСГП, а також враховувати їхнi

субєкти, що вступають у припонiдносини з КСГП, ВСГК,

АСГТтаiн.

Мiнагропром України в межах своїх повноважень на виконання актiв аграрного законодавства видає накази, органiзовує i контролює їх виконання. Визначенi ними рiшення є

обовязковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями усiх форм

власностi та громадянами. У процесi їх виконання колективнi

i державнi сiльськогосподарськi пiдприємства враховують свої

конкретнi умови виробничо-пiдприємницької дiяльностi, дотримуються свого Статуту, вимог госпрозрахункової результативностi та забезпечення iнтересiв працiвникiв пiдприємства.

Вказiвки Мiнагропрому та його органiв, обласної i районної ланки органiв державного управлiння з питань забезпечення схоронностi їхнього майна, коштiв, цiнних паперiв,

усунення порушень Статуту пiдприємства, забезпечення рацiонального використання земель сiльськогосподарського

призначення, додержання вимог екологiчного законодавства

та iнших пiдлягають виконанню пiдприємствами в першу

чергу.

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 5. Правовi методи регулювання сiльського господарства:

  1. Аграрне право України як навчальна дисциплiна
  2. 2. Методи регулювання в аграрному правi
  3. 4. Система аграрного права
  4. 3. Пiдзаконнi акти
  5. 1. Характеристика дерхавно правового регулювання сiльського господарства
  6. 2. Органи державного управлiння сiльським господарством та їхнi повноваження
  7. 5. Правовi методи регулювання сiльського господарства
  8. 5. Органiзацiя збуту (продажу) сiльськогосподарської продукцiї
  9. 4. Оподаткування сiльськогосподарського товаровиробника
  10. 2. Правовi акти про оплату працi працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства
  11. 1. Поняття i види вiдповiдальностi в аграрному правi
  12. 1. Характеристика аграрних господарчопiдприємницьких правовiдносин
  13. 6. Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi субєктiв агробiзнесу у вiльних економiчних зонах
  14. 1. Поняття, змiст i джерела аграрного права
  15. 4. Правове регулювання сiльськогосподарської оренди
  16. ХРОНОЛОГiЧНИЙ ПЕРЕЛiК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНИХ АКТiВ, ВИКОРИСТАНИХ ПРИ ПiДГОТУВАННi ЦЬОГО ВИДАННЯ
- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -