<<
>>

2. Методи регулювання в аграрному правi

1. У теорiї права дiстав загальне визнання принцип розмежування галузей права залежно вiд притаманних кожнiй з них

предмета i методу правового регулювання. Саме за цими ознаками було визнано галуззю права колгоспне право з властивими йому предметом i методами регулювання.

Постiйно

дiючий дiалектичний процес розвитку продуктивних сил i

вдосконалення суспiльних виробничих вiдносин привiв до

державно-правової потреби у визнаннi аграрного права як

нової галузi права. Суттєвi змiни в характерi та змiстi суспiльних виробничих агропромислових вiдносин i реально iснуюча

змiна у їх вiдповiдному правовому забезпеченнi зумовлює визнання нової галузi права, а саме - аграрного.

Ця галузь права характеризується наявнiстю в нiй груп

суспiльних вiдносин, якi вiдокремилися вiд основних галузей

права. Зокрема, таку групу вiдносин становлять майновi вiдносини приватної i державної власностi. Державна власнiсть

перебуває у повному господарському вiданнi державних

сiльськогосподарських пiдприємств (органiзацiй, обєднань).

Приватною власнiстю є власнiсть КСГП, ВСГК, АСГТ. Трудовi правовiдносини в сiльськогосподарських пiдприємствах

усiх форм власностi у сферi трудового права за видами субєктiв, обєктiв i змiстом є лише незначною частиною предмета

трудового права, в той час як у системi аграрних правовiдносин iнститути трудового права стосовно до правового регулювання трудових вiдносин мiж працiвниками i аграрними працедавцями набувають специфiчного змiсту, зумовленого

особливостями сiльськогосподарських продуктивних сил i виробничих вiдносин.

Цими ж факторами зумовлюється змiст економiчних методiв, як правило, спiльних для сучасної виробничо-господарської дiяльностi субєктiв аграрного пiдприємництва всiх

форм власностi та органiзацiйно-правових форм. Звiдси випливає спiльнiсть правових методiв, що використовуються в

процесi правового регулювання виробничо-господарської

дiяльностi субєктiв агропромислового комплексу.

1 Див.: Алексеев С.С Обшиє теорстнческие проблеми социалистического

правд.

- М., 1961. - С. 62. Його ж - Общая теория права. - Т. 1. - М.,

1982. - С. 250-260; Общая теория права / Под ред. Братуся С.Н. й Самощенко Н. С. - М., 1966. - С. 320-340 та ш.

Предмет 1 система аграрного права 19

Викладене свiдчить, що наявнiсть рiзновидiв предмета аграрного права зумовлює потребу в рiзновидах методiв аграрного права. На думку проф. С. С. Алексеєва, метод правового

регулювання обєднує чотири тiсно повязанi мiж собою ланки: правосубєкгнiсть, яка виражає загальне юридичне становище сторiн; юридичнi факти; змiст правовiдносин; юридичнi

санкцiї1.

2- Визначення методiв правового регулювання суспiльних

вiдносин, що iснують у процесi функцiонування агропромислового комплексу, має i теоретичне, i практичне значення.

Теоретичне полягає в тому, що встановлення таких методiв та

їх функцiонування забезпечують наукову обгрунтованiсть аграрного права як галузi права. Практичне ж значення виявлення цих методiв сприятиме встановленню стану i ступеня їх

дiєвостi в досягненнi завдань аграрного права, в додержаннi

його принципiв; у визначеннi, наскiльки цi методи є ефективними, виправдовують себе у правозастосувальнiй практицi

в системi АПК.

3. В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи

правового регулювання являють собою встановленi або санкцiонованi державою способи та засоби правового впливу, за

допомогою яких визначаються правомочностi субєктiв права

- учасникiв аграрних правовiдносин; це способи зясування,

визначення характеру виникнення, змiни i припинення вiдносин мiж субєктами АПК. Предмет правового регулювання

охоплює тi конкретнi суспiльнi вщносини, якi регулюються

нормами аграрного права, а метод правового регулювання

визначає, яким чином цi конкретнi аграрнi вiдносини чи к

група регулюються нормами аграрного права2.

В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи правового регулювання являють собою встановленi або санкцiонованi державою способи правового впливу, засоби, прийоми, завдяки яким встановлюються або реалiзовуються правомочностi субєктiв прав i правовiдносин3.

Це способи визначення характеру (природи) правовiдносин мiж ними; за

Див.: Алексеев С. С. Предмет сояетского гааяаданского права. - Свердловск, 1959. - С. 258-259, а також: Общие теоретические проблеми система

социалистического права. - М., 1961. - С. 62.

2 Дул.: Уiнук В. 3. Проблеми теорви кхиовззного права-- М., 1969.- С. 90.

3 Див.: Там само. - С. 90. ;

допомогою цихспособiв визначаються i закрiплюються права

i обовязки особи (фiзичної або юридичної), а також регулюється їхня юридична вiдповiдальнiсть в разi невиконання або

неналежного виконання цих обовязкiв.

Методи правового регулювання - це такi способи, за допомогою яких держава на основi iснуючої сукупностi правових норм забезпечує необхiдну їй поведiнку людей як учасникiв правовiдносин або впроваджує тi засоби регулювання, якi

в конкретних умовах (полiтичних, економiчних, соцiальних

тощо) можуть дати максимальний очiкуваний результат у

здiйсненнi аграрних та земельних реформ, вирiшеннi продовольчої кризи, становленнi ринкових вiдносин, у розвитку

iнфраструктури ринку тощо.

14. Методи правового регулювання, що застосовуються в

практицi правового забезпечення суспiльних аграрно-правових вiдносин, мiстяться в законах та iнших нормативно-правових актах, котрi є джерелом аграрного права. Це правило не

виключає використання в аграрних правовiдносинах правових методiв, властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi та спорiдненостi суспiльних вiдносин.

В Українi з часу проголошення її незалежностi прийнято

закони, в яких передбачено державну реєстрацiю сiльськогосподарських пiдприємств. Вiдповiдну правову норму вмiщено

в законах "Про пiдприємства в Українi" (ст. 6), "Про пiдприємництво" (ст. 8), "Про господарськi товариства", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 3), "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 6), "Про селянське

(фермерське) господарство" (ст. 9) та iн. Державна реєстрацiя

товаровиробникiв є неодмiнною умовою їхньої участi в ринкових економiчних вiдносинах.

Вона становить собою юридичний факт, з моменту виникнення якого товаровиробник

набуває правоздатностi субєкта майнових, земельних, фiнансово-кредитних, податкових, аграрно-договiрних правовiдносин. Державна реєстрацiя є тим юридичним фактом, який

призводить до виникнення або припинення юридичної особи, має безпосереднє вiдношення до виникнення у субєкта

правовiдносин здатностi нести юридичну вiдповiдальнiсть або

притягати контрагента до юридичної вiдповiдальностi. Таким

Див.: Яичук В. 3. Рецензия на монографию Г. Полянской "Правовая охрана лесов" // Сов. гос-во й право. - 1957. - № 10. - С. 89-93.

Предмет / система аграрного права

21

чином, державна реєстрацiя сiльськогосподарського виробника має ознаки правового методу в аграрному правi.

5. Наведенi вище закони та iншi пiдзаконнi акти є засобом

законотворчого здiйснення державно-правового регулювання

сiльського господарства i правовою формою волевиявлення

держави у сферi регулювання суспiльних аграрних вiдносин.

Цi вiдносини тому i є суспiльними, що в них є рiвнозначна

основоположна сторона - селяни як члени колективного

сiльськогосподарського пiдприємництва (КСГП, ВСГК, СпС,

АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських

утворень. Своє рiвнозначне волевиявлення вони висловлюють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприємницьких утворень. Статут кожного з таких утворень є внутрiшньогосподарським локальним правовим актом i виразником волевиявлення селян, як членiв колективного, так i робiтникiв державного сiльськогосподарського утворення. Наявнiсть

Статуту є неодмiнною умовою державної реєстрацiї такого

пiдприємства. Статут є правовим актом, який визначає змiст

правоздатностi юридичної особи, регламентує органiзацiйнi,

членськi, майновi, управлiнськi, трудовi та соцiальнi питання,

властивi такому пiдприємству. На цiй пiдставi Статут належить розглядати як статутний метод правової регламентацiї в

аграрному правi.

6. В Українi основними виробниками продуктiв харчування, продовольства i сiльськогосподарської сировини для переробних пiдприємств харчової i легкої промисловостi є аграрнi пiдприємцi зi статусом юридичної особи. Головною

економiчною i юридичною особливiстю цих пiдприємств, їх

утворення i системи внутрiшньогосподарських вiдносин є те,

що вони базуються на основi членства громадян в КСГП як

пiдприємствах кооперативного типу.

Будучи врегульованими

ст. 5 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", статтями 8, 12 Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю", членськi вiдносини мiж КСГП та громадянами-членами цих утворень набувають змiсту права членства.

Це право охоплює норми Статуту i таким чином регулює вiдносини щодо умов i порядку вступу до КСГП i ВСГК, субєктивнi права та юридичнi обовязки членiв цих утворень, порядок i правовi наслiдки припинення членства, тобто здiйснюється регулювання вiдносин правовим засобом членства. На

22 Роздiяї

цiй пiдставi право членства належить розглядати як метод

правового регулювання, властивий аграрному праву.

7. Конституцiя України надiляє громадян України правом

обєднуватися у полiтичнi та громадськi органiзацiї для здiйснення i захисту своїх економiчних i соцiальних прав (ст. 36).

Право членства в колективному сiльськогосподарському

пiдприємствi є правовою основою майнових вiдносин мiх

кожним членом КСГП i колективним сiльськогосподарським

пiдприємством. Чинне законодавство i Статут пiдприємства

накладають обовязок на особу, яка хоче стати членом КСГП

або ВСГК, внести вiдповiдний вступний пай (в грошовiй або

натуральнiй формi) для створення статутного фонду (основних та обiгових коштiв) пiдприємства. Колективно-кооперативна сутнiсть КСГП чи ВСГК включає в себе зазначену правомочнiсть i як право члена КСГП чи ВСГК на отримання

вiдповiдних дивiдендiв. Паювання (внесення паю та отримання дивiдендiв) є неодмiнною ознакою колективно-кооперативного утворення, має майнову природу. Суспiльнi вiдносини з цього приводу мають майновий характер i є предметом

аграрного права. Одночасно правовi норми щодо паювання

визначають способи регулювання цих вiдносин i становлять

собою метод правового регулювання в аграрному правi.

Право членства в колективному сiльськогосподарському

пiдприємствi для кожного його члена як субєкта права колективної власностi на громадськi землi сiльськогосподарського призначення надає право на земельну частку, що припадає йому як земельний пай.

8.

В аграрному правi застосовуються методи, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньої та зовнiшньої господарської дiяльностi пiдприємств. Практичний прояв засобiв

правового регулювання здiйснюється шляхом встановлення

вiдповiдних юридичних фактiї> (прийняття або вихiд, виключення iз складу пiдприємстна та iн.). i

Методи правового рсгулюиання, що застосовуються в

практицi правового забезпечення суспiльних аграрних вiдно-г

син, мiстяться в законах та iнших нормативно-правових акт

тах, котрi є джерелом аграрного права. Це правило не виключає використання в аграрних пiдносинах правових методiвч

властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi т.ц;

спорiдненостi суспiльних вiдносин, ii

Предмет i система аграрного права 23

Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприємцiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх/i зовнiшнiх правовiдносин цих субєктiв виступають як загальнi,

так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi

(див. схему 2).

9. З урахуванням загальних методiв i статутної правоздатностi аграрних товаровиробникiв у аграрному правi є ряд методiв, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньої та

зовнiшньої дiяльностi субєктiв аграрного пiдприємництва.

Практичний прояв засобiв правового регулювання здiйснюється через встановлення вiдповiдних юридичних фактiв

(державної реєстрацiї фермерського господарства, агрогосподарського товариства, iнших субєктiв аграрного пiдприємництва, прийняття на роботу спецiалiста за трудовим договором, контрактом), виключення чи виходу з членiв пiдприємства або з членiв товариства тощо.

Застосування вiдповiдних методiв юридичного правового

регулювання орендних вiдносин зумовлюється особливостями цих вiдносин. У цьому аспектi способом правового регулювання є порядок i умови надання субєктам аграрного пiдприємництва прав юридичної особи (явочний метод), що забезпечується такими юридичними фактами, як прийняття

Статуту конкретного пiдприємства загальними зборами громадян - засновникiв субєктiв аграрного пiдприємництва i

державна реєстрацiя цього пiдприємства. Саме такий правовий метод породжує правоздатнiсть i самостiйнiсть їхньої виробничо-господарської дiяльностi у вирiшеннi як внутрiшнiх,

так i зовнiшнiх господарських сфер економiчних стосункiв.

10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiдприємства" (ст. 22) i Законом "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" встановлено право колективного самоврядування як системи управлiння дiяльнiстю названих органiв цих

утворень, що становить метод колективної демократiї.

її суспiльно-органiзаторське призначення, юридичне закрiплення i практичне застосування забезпечують здiйснення

управлiнської функцiї органiв колективного самоврядування

у процесi дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдприємств, реалiзацiю її властивостей. Зокрема, виборнiсть органiв самоврядування, їхня пiдзвiтнiсть загальним зборам

(зборам уповноважених) членiв КСГП або ВСГК, обовязок,

{Предмет 1 система аграрного права i ; Г ____25

-

\ i i

ї за яким меншiсть пiдкоряється бiльшостi. Сiме в цьому вияв,1- "-i ляється вiдмiннiсть методу самоврядування в колективних

13- Ц< сiльськогосподарських пiдприємствах вiд методу управлiння

i i iЩ дiяльнiстю державного сiльськогосподарського пiдприємства.

i -ї-ї Я У цих пiдприємствах розпорядником їхньої дiяльностi є особа

2 1 i. (наприклад, директор), уповноважений власником пiдприємI- 11 i11 стаа (Дбржавою). Кожний працiвник має лише трудовi вiдноi i8. i сини з адмiнiстрацiєю. Повне господарське вiдання майном i

!- i- коштами здiйснює тiльки директор. Рiшення зборiв або ради

| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод

я колективної демократiї передбачає використання методу пiдя леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та

е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови

|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та

i 11 8. iншим посадовим особам.

Ц. .а Метод колективної демократiї реалiзується шляхом вибор3 -5 ї а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд "i приємств до виборних представницьких органiв - Всеукраїн

i я Е ського зїзду, обласної та районної рад представникiв. ДiяльI. >- i нiсть цих виборних органiв регулюється згiдно з прийнятими

" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).

Юридичної сили правового акта вони набудуть лише пiсля

затвердження їх органом державного управлiння.

СГ

Демократiя i гласнiсть є своєрiдним державно-правовим

засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки

цьому створюється можливiсть для активної участi членiв ко" лективних пiдприємств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничогосподарських, соцiально-економiчних та iнших проблем

дiяльностi цих субєктiв господарювання. Активнiсть членiв у

роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв виробничих пiдроздiлiв аграрних субєктiв пiдприємництва кооперативного типу, забезпечення порядку голосування таємного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дає

пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть є методом правового регулювання управлiнських взаємин у цих пiдприємствах.

11. Наведенi вище методи правового регулювання головним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних

правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебувають одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,

26 Роздiл i

фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин

проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i

визначаються.

Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприємцiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та

зовнiшнiх правовiдносин цих субєктiв виступають як загальнi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 2. Методи регулювання в аграрному правi:

  1. Аграрне право України як навчальна дисциплiна
  2. 1. Поняття i предмет аграрного права
  3. 2. Методи регулювання в аграрному правi
  4. 5. Правовi методи регулювання сiльського господарства
  5. 1. Поняття i види вiдповiдальностi в аграрному правi
  6. 1. Характеристика аграрних господарчопiдприємницьких правовiдносин
  7. 1. Поняття, змiст i джерела аграрного права
  8. 4. Правове регулювання сiльськогосподарської оренди
- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -