54. Функції заробітної плати в ринковій економіці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, що вона виконує у фазах суспільного виробництва: виробництві, розподілі, обміні і спожи­ванні.

1. Відтворювальна функція. Вона полягає в забезпеченні працівників, а також членів їхніх родин необхідними життєвими благами для відтво­рення робочої сили, відтворення поколінь.

2. Стимулююча функція. її сутність полягає у встановленні залежності заробітної плати працівника від його трудового внеску, від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства, причому зазначена за­лежність повинна зацікавити працівника в постійному поліпшенні ре­зультатів своєї праці.

3. Виміріавально-ро:то(Нльиа функція. Ця функція призначена для ві­дображення міри живої праці при розподілі фонду споживання між най­маними робітниками і власниками засобів виробництва. Через заробітну

плату визначається індивідуальна частка у фонді споживання кожного учасника виробничого процесу відповідно до його трудового внеску.

4. Ресурсно-розмщувальна функція. Значення цієї функції в даний час істотно зростає. Сутність її полягає в оптимізації розміщення трудових ресурсів за регіонами, галузями економіки, підприємствами. В умовах, коли державне регулювання у сфері розміщення трудових ресурсів зво­диться до мінімуму, а формування ефективно функціонуючого ринку праці можливе лише за наявності свободи в кожного найманого праців­ника у виборі місця застосування своєї праці, прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює його переміщення. З метою надходження ро­боти, що задовольняє максимальною мірою його потреби.

5. Функція формування платоспроможного попиту населення.

Для реалізації вищеназваних функцій необхідне дотримання таких найважливіших принципів:

1. Підвищення реальної заробітної плати в міру зростання ефективнос­ті виробництва і праці. Цей принцип пов'язаний з дією об'єктивного економічного закону підвищення потреб, відповідно до якого більш пов­ не їхнє задоволення реальне лише при розширенні можливостей одержа­ти за свою працю більшу кількість матеріальних благ і послуг. Але така можливість повинна бути ув'язана з результатами виробничої діяльності, з ефективністю праці. Відсутність такого ув'язування може призвести, з одного боку, до виплати не зароблених грошей, а отже, до інфляції, за­безпечення отриманої номінальної заробітної плати і до зниження реаль­ної заробітної плати, а з іншого — до виплати заниженої, не відповідної ефективності трудового внеску, номінальної заробітної плати. У резуль­ таті буде відсутня можливість задоволення зростаючих потреб працівни­ків і збільшення заробітної плати.

2. Забезпечення випереджальних темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання сере&иьої заробітної плати (чи темпів зростання обсягів випуску продукції над темпами зростання фонду спо­живання). Сутність цього принципу — максимізація трудових доходів на основі розвитку і підвищення ефективності виробництва. Дотримання його обумовлює безперервність процесу нагромадження, розширеного виробництва і є неодмінною умовою розвитку і процвітання підприєм­ства. Порушення даного принципу веде до виплати не забезпечених то­ варами грошей, до інфляції, розвитку застійних явищ в економіці країни.