КОПІЯ ЛИСТА від Гасан-Герея, перекопського бея 232
Хвала богові, творцеві й годувальнику всього світу, і честь найдостойнішому утішителеві роду людського, останньому пророкові, заступнику на судному дні, тобто Махмету Мустафі і хай буде мир і Боже милосердя над ним, і його нащадками, і помічниками великої орди, і великих держав, і кипчацьких полів, і столиці кримської, і незліченних татар, і без лічби військ ногайських високої достойності, що наче сонце, яке сходить, і планета Меркурій, яка погоджується з сонцем.
Схема дій татарських загонів для пограбування (3).
233 Тут були Калга-солтан, Шерин-Ге- рей, Нурадин, ще шість солтанів і багато мурз. Вони прийшли з Криму під осінь 1667 p.
234 Яна Собеського.
235 Гетьман з’їхався не для миру, а для війни. Були тут, коло Підгайців, і бої.
236 П. Дорошенко з татарами згодилися на мир тому, що в цей час I. Сірко напав на Крим і сильно його повоював.
237 Подано в перекладі з польської мови.
Продовж, Боже, в здоров’ї його панування! Його милості королеві польському, великому князеві литовському, руському, пруссько- му, мазовецькому, жмудському, інфлянтському, київському, під- ляському, смоленському, чернігівському і шведському, готському, вандальському Янові-Казимирові Четвертому, великому монархові.
Бей Гасан-Герей, солтан, віддає такі зі щирої любові поздоровлення для міцного миру великих держав, столиці кримської та непереможного кордону перекопського і, запитавши про добре здоров’я, подає до відомості, що вельможний і великодушний його милість хан і Калга-солтан послали з числа виборних слуг своїх Ахмета-агу із приязними листами. I я також посилаю від себе, написавши його королівській милості, листа, і, не бавлячись довгим писанням, згоджуюсь із листами старших братів своїх на всі висловлені там умови, а щоб наш приязний лист не ходив упорожні, на знак доброї приязні посилаю через нашого берейтера коня з кульбакою й вуздечкою, а коли з божою поміччю дійде, просимо вдячно прийняти і звідомити нам через послів про добре Ваше здоров’я, і я за те готовий лишатись у щирій приязні і триматися Вашого боку.
Насамкінець — молитви наші тим, що знаходяться на правдивій дорозі. Даний у Перекопі, місяця шавала, 1667 року.Переклав Казимир Снарський,
тлумач і писар королівської милості.
Після таких військових змагань та дій з Маховським Нурадин, кримський солтан, з ордами 233 й Дорошенко з козаками стояли в полі на тогобічних українських рубежах та в інших різних місцях, очікуючи довгий час від короля Казимира письмової відповіді на свій лист, писаний до нього про тодішні справи. Але король, розгнівавшись на погром Маховського, либонь, довго утримувався був писати ту відповідь, однак потім, намислившись і запобігаючи більшому злу, виправив з військами до Дорошенка й Нурадин-солтана вели-
• 2 S 4
кого коронного маршалка, тодішнього польного гетьмана , але не для чинення війни, але для постановлення пактів з Дорошенком і Нурадин-солтаном. За згодою той польний г*тьман з’їхався тоді235 з Дорошенком і солтаном під Підгайцями, того ж 1667 року, 12 вересня, де приговорено й постановлено такі пакти 236:
Трактат із солтаном Калгою 237
Оскільки його милість солтан Керим-Герей Калга ввійшов сюди, в держави його королівської милості і Річі Посполитої, з військами кримськими, ногайськими, буджацькими, білогородськими не з іншим наміром, тільки з тим, щоб постановити й підтвердити давні пакти, за багато років перед тим утверджені з його милістю королем і Річчю Посполитою іменем теперішнього його милості хана, його наступника, також і цілого Криму, а особливо ті, які недавно постали з його милістю ханом та з Іслан-Гереєм, що пішов із цього світу, як і наступником його, ханом, його милістю Мехмет-Гереєм. Отож, зійшовшись між собою тут, під Підгайцями, його милість пан гетьман від імені його милості короля й цілої Річі Посполитої та його милість солтан іменем його милості теперішнього хана і його наступника на потім, як і цілого Криму, і всіх їхніх милостей, присягалися, вмовившись разом, до вічної приязні і на вічно нерозривний мир.
По-перше, все, що тільки сталося поміж обома народами, як у минулу зиму, так і в теперішні часи, пустили у вічну непам’ять, віддавши те на таємний суд Божий.
A щоб не доходило в подальшому до такого розірвання приязні, його милість пан гетьман вимагає під присягою, що коли б мали заходити коли-небудь і які-небудь оказії, незгоди або претензії поміж згаданими державами, має вирішува-238 Відомі «упоминки», які польські королі мали виплачувати кримським ханам за ненапад.
239 Тобто заложників.
тися це через послів, і до їхнього повернення все повинно лишатися у спокої, і не повинні виявлятися знаки неприязні.
A що його милість солтан обіцяє й присягається іменем його милості теперішнього хана і його наступників, як і цілого Криму, бути ворогом ворогів його королівської милості і Річі Посполитої, ставати з військами, яких його королівська милість та Річ Посполита потребуватиме на будь-яку послугу Річі Посполитої, то навзаєм і його милість гетьман обіцяє й забезпечує іменем його королівської милості й Річі Посполитої віддавати подарунки 238 згідно давніх звичаїв, що належать їхнім милостям ханам і кримським ордам, починаючи від того поприсяження зобопільної дружби. Ha знак того й задля вічної приязні з його милістю ханом і цілим Кримом він ординує при його милості солтані і своїх людей, щоб перебували біля його милості хана 239,— вони так довго мають там залишатися, доки не повернеться до його милості хана посол, виправлений на сейм за подарунками. Зате його милість хан не посилатиме без відома й приязної волі його королівської милості та цілої Річі Посполитої жодних військ в Україну і в держави його королівської милості. A що деякі орди буджацькі, білогородські, також ногайці й немала частина оракулів, візабетелів не визнають себе в послушенстві його милості хана, то й тоді його милість солтан убезпечує його милість пана гетьмана й упевнює, що коли б згадані свавільні орди входили малими чи також великими купами в держави його королівської милості, то його милість солтан іменем його милості хана обіцяє їх присмиряти, жодної не виказуючи протекції і не допускаючи з’єднуватися з ними своїм військам.
Оскільки на прохання його милості хана і солтана Калги його королівська милість і Річ Посполита приймає козаків до ласки як своїх власних підданих, аби задовольнялися вони тим, що їм декларуватиметься призначеною від його королівської милості комісією, і хай ствердять свою покірність у тому присягою. Обіцяє його милість солтан для утвердження грунтовнішої приязні і братерської вірності справити у його милості хана, щоб в’язнів, побраних під Браїловом, тобто пана Маховського й інших, які вже відзиваються й відзиватимуться, його милість хан повернув до Польщі, а його милість пан гетьман навзаєм обіцяє випросити у його королівської милості, щоб той на знак щирого братерства з його милістю ханом наказав випустити на волю татар, різночасно побраних в ув’язнення.
Його милість солтан убезпечує, що він з усіма ордами правдиво обіцяє його милості панові гетьману — як з цього місця, так і повертаючись до Криму,— не дозволить він чинити зі свого відома жодних набігів у будь-який бік і взагалі закаже, аби не ходили; свавільників же своїх зволить громити і на знак грунтовнішого братерства має ствердити те присягою. Ha що для кращої віри з підписом рук наших притискаємо й печатку. Даний під Підгайцями вересня 16 дня 1667 року.
Гіт-Герей солтан; Керим-Герей Калга, солтан великих орд кримських; Якки-Герей; Гем-Герей; Сирам-бей; мурза Забей Kapa- чага; Маутша-мурза; Мадукала; Адиша-мурза; Мах-мурза; Мит Гієт- кша Мурта.