Леґенда про Акхата

Частини цієї легенди, що дійшли до нас, записані на трьох таблич­ках, дві з яких добре збереглися, третя ж дуже пошкоджена. Проте всі фахівці з угаритської міфології згодні в розшифровці головного сюже­ту цього тексту, який має назву «Легенда про Данеля», але пізніші до­слідження тексту показали, що герой поеми—син Данеля Акхат, смерть і воскресіння якого і складають її сюжет.

Поема починається зі сцени бенкету, який влаштовує цар Данель на ■ і честь богів, оскільки хоче, щоб у нього народився син. Ваал заступа- і

ється за Данеля перед Елом, і Ел обіцяє, що у Данеля буде сип. Про це

сповіщають Данеля, він радіє і йде до своєї дружини, та вагітніє й на-

роджує сина, він стане спадкоємцем Данеля й виконуватиме всі необ-

хідні синівські обов’язки.

Потім Данеля показано на току, де він творить справедливість сто-

совно вдів та сиріт; з’являється бог ремесел Котар-і-Хасис. Він несе лук і стріли. Цар велить дружині влаштувати для Котар-і-Хасиса та \

його супутників бенкет і під час трапези вмовляє свого божественного

гостя віддати йому лук та стріли, які він кладе на коліна своєму синові.

Далі з’ясовується, що богиня Анат, побачивши, наскільки майстер- но Акхат володіє луком, хоче здобути цю зброю й пропонує Акхату за

неї багато золота та срібла. Акхат відмовляється від дати лук і радить їй попросити, щоб їй виготовили такий самий. Богиня наполягає, обіця-

ючи наділити Акхата безсмертям подібно до Ваала, якщо вік віддасть

їй лук. Акхат з обуренням відкидає її пропозицію, кажучи, що вона не

може зробити безсмертною людину, ЯКІЙ судилося вмерти, Й додав, ЩО

лук — це чоловіча зброя, не призначена для жінок. Тоді Анат летить

до Ела й за допомогою погроз, які звучать дещо дивно стосовно царя богів, домагається дозволу довести до кінця свій задум і заволодіти луком Акхата. Потім вона йде до Ятпана, певно, якогось другорядного бога з войовничим характером, і пропонує перетворити його на грифа (чи то на орла), щоб він міг пролетіти над Акхатом, коли той їсть, вби­ти його й заволодіти його луком.

Тут на сцену виходить новий персонаж — Пугхат, сестра Акхата. Вона бачила грифів над током та ознаки неродючості землі й благає Данеля що-небудь зробити. Але всі його спроби виявляються марни­ми, посуха й голод тривають сім років, так само, як в Епосі про Ваала. Прибувають посланці зі звісткою про смерть Акхата, якого вбила Анат, Данель дає клятву помститися вбивці свого сина. Вона благає Ваала дати йому можливість з’ясувати, хто з грифів пожер рештки Акхата, щоб добути їх і належним чином поховати. Ваал вбиває грифів одного за одним, доки Данель не знаходить рештки свого сина у Сумул, матері грифів. Він проклинає три міста, розташовані неподалік від місця знай­дення Акхата, а потім повертається до свого палацу й оплакує Акхата впродовж семи років. Тим часом Пугхат намагається здійснити свій план помсти й пропонує зробити Ятпана своїм помічником, не знаючи про його участь у вбивстві Акхата. Легенда мала б завершитися вос­кресінням Акхата, але не всі таблички збереглися,

Одне з імен, яке часто вживається стосовно Данеля— «людина Рафі». Існують три фрагментарні таблички, одна з яких містить згадку про Данеля, людину Рафі; в них ідеться про діяння якихось істот на ім’я Рафаїм. Таблички містять також згадку про коронацію Ваала, по­в’язуючи таким чином Данеля, людину Рафі, та Рафаїмів з Ваалом, проте вони, вочевидь, не входять до легенди, про Акхата. Ми згадуємо тут про цих персонажів, оскільки вони якимсь чином пов’язані Із давньо­єврейською міфологією, У Старому Заповіті кілька разів згадуються Рафаїми: 1) як померлі або тіні; 2) як народ або плем’я, яке жило у часи, про які йдеться. Ел, напевне, запрошує Рафаїмів на бенкет та жертво­приношення, яке, ймовірно, пов’язане з поверненням Ваала з пекла та його сходженням на престол, Рафаїмів, вочевидь, налічувалося вісім, а очолював їх Рафу-Ваал. Вони прибувають на бенкет на колісницях або

верхи на конях чи віслюках. Тому їх не треба вважати тінями або приви­дами, хоча таке випливає з перекладів цих темних текстів, здійснених Драйвером та Ґордоном. Найбільш вірогідного видається інтерпрета­ція, запропонована доктором Джоном Ґреєм, який бачить у них пов'я­заних з царем культових посадових осіб, до обов'язків яких увіходило дотримання ритуалів, спрямованих на забезпечення плодючості землі, вони ж відігравали особливу роль під час святкування зведення Ваала на престол. Тому, можливо, ці три фрагменти містять ритуальний міф, подібний до того, який описано в табличках.

5.4.