Правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)

1) До 1036 р. мав співправителем брата Мстислава: Правобережжя Дніпра належало Ярославові, Ліво­бережжя — Мстиславові;

2) сприяв відновленню сильної князівської влади;

3) склав перше рукописне зведення законів — «Русь­ку правду»;

«Руська правда» визначала вартість життя певних категорій на­селення.

4) опікувався будівництвом нових міст і розвитком тих, що вже існували;

5) у Києві побудував Софійський собор, Георгіївську та Ірининську церкви, Печерський монастир (май­бутню Києво-Печерську лавру); місто обнесли ва­лами з трьома брамами, одна з яких — Золоті во­рота— була парадним в'їздом;

Собор Святої Софії побудований візантійськими архітекторами в 1037 р. Він прикрашений мозаїками і фресками, які зображува­ли не тільки сцени життя святих, а й цілком світські сюжети: ро­дину Ярослава, візитОльги до Костянтина Багрянородного тощо. Згодом Софійські собори були зведені у Новгороді і Полоцьку.

6) сприяв обранню першого руського митрополита Іларіона (1051 р.);

7) піклувався про розвиток освіти та культури: відкривалися школи, в тому числі для дівчат, за­початковано літописання, при Софійському соборі засновано бібліотеку, де були зібрані твори антич­них авторів; про поширення освіти свідчать напи­си на стінах та новгородські берестяні грамоти;

8) розбив печенігів, які відтоді припинили нападати на Русь;

9) здійснив похід на Візантію, внаслідок чого укла­дено договір про службу руських дружин у Кон­стантинополі, а дочка візантійського імперато­ра стала дружиною сина Ярослава — Всеволода;

10) розширив територію Русі за рахунок угрофінських племен (Прибалтика) і Червоної Русі (Польща);

11) сприяв укладенню династичних шлюбів із європей­ськими монархічними династіями: сам був одруже­ний із дочкою шведського короля Інгігердою, його донька Анна — була дружиною короля Франції, Єлизавета — дружиною норвезького королеви­ча, Анастасія — дружиною угорського королевича; сини уклали шлюби з німецькими принцесами.

Значення діяльності КНЯЗЯ Ярослава Мудрого:

— Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав Європи;

— сприяв посиленню єдності та централізації Русі. Перед смертю, в 1054 р., Ярослав поділив Русьміж своїми синами. Старші сини отримали головні міста: Ізяслав — Київ, Святослав — Чернігів, Все­волод — Переяслав. Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.