Робота Верховної Ради у 2009 р.

Боротьба з кризою

• Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу, замість того щоб бути прийнятими як першочергово необхідні.

• Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р.

• Опозиційним силам було вигідне погіршення ста­ну господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персональ­но глави уряду Ю. Тимошенко.

• Активізувався соціальний популізм: закон про підвищення соцстандартів, запропонований Партією регіонів і підписаний Президентом у лис­топаді 2009 р., завдав удару по бюджету.

Відносини з урядом

• Неодноразові спроби висловити недовіру урядові Ю. -Тимошенко.

• Партія регіонів неодноразово виступала за звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Луценка та міністра освіти І. Вакарчука.

• Через суперечності з Ю. Тимошенко змушений був піти у відставку міністр транспорту Й. Вінський.

У березні 2009 р. було звільнено міністра закор­донних справ В. Огризко, у червні — міністра обо­рони Ю. Єханурова за звинуваченням у корупції у відомстві.

Квітень — червень 2009 р. — таємні переговори щодо утворення коаліції Партії регіонів та Бло­ку Юлії Тимошенко, що завершилися безрезуль­татно.

Відносини з Президентом

Президент та Верховна Рада перебували у стані конфлікту. Президент активно використовував право вето та оскаржував ухвалені закони у Кон­ституційному Суді.

Народні депутати змогли подолати вето на окремі закони, зокрема про Регламент Верховної Ради, тимчасові слідчі комісії, закон про вибори та за­борону грального бізнесу.

Президент підписав обтяжливий для бюджету за­кон про підвищення соцстандартів. Президент вніс до парламенту власний проект Конституції, у якому запропонував створення двопалатного парламенту, збільшення регіональ­них повноважень та новий спосіб формування Кабінету Міністрів.

Скандали

Квітень 2009 р.— фракція БЮТ ініціювала утво­рення слідчої комісії з питання власності телека­налу «Інтер ». Це стало наслідком начебто викрив­леного висвітлення подій у країні, яке шкодило рейтингу та іміджу прем'єр-міністра. Травень 2009 р. — міністра внутрішніх справ Ю. Луценка було звинувачено у побитті поліцей­ських у німецькому аеропорті. Цю подію спро­бувала використати опозиція для відставки Ю. Луценка. Однак після проведеного Кабінетом Міністрів внутрішнього службового розслідуван­ня Ю. Луценко повернувся до виконання своїх обов'язків.

Червень 2009 р. — справа В. Лозинського (депу­тата від БЮТ), якого звинуватили у вбивстві. Під час слідства депутат зник. На початку 2010 р. Лозинський здався правоохоронним органам. Жовтень 2009 р. — «справа педофілів» —групаде-путатів від БЮТ, яких звинуватили у розбещенні дітей у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Справа набула суспільного розголосу і була вдало використана політичними опонентами. Слідство триває.

Законодавча робота

Постійні блокування парламентської трибуни. За рік парламентарі ухвалили 235 законів, але найбільшого резонансу набули лише деякі з них, зокрема, Закон про вибори президента та Закон про підвищення соціальних стандартів.

• Провалено ухвалення закону про держбюджет Ук­раїни.

• Виборче законодавство залишилося розбалансованим, що у подальшому може дати змогу учасни­кам президентських перегонів затягнути процес оголошення переможця у судових процесах.

• Презентовано кілька проектів нової Консти­туції, орієнтованих на конкретних осіб, що пре­тендували на посаду глави держави.

Розслідування справи Г. Гонгадзе

• Липень 2009 р. — арешт генерала О. Пукача, який перебував у міжнародному розшуку у зв'яз­ку з розслідуванням справи про зникнення жур­наліста Г. Гонгадзе у 2000 р.

• На основі свідчень О. Пукача у Рокитнянському районі Київської області було знайдено фрагмен­ти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. На сьогодні дані експерти­зи, які б підтвердили або спростували ці заяви, відсутні.

• Досі не названі публічно імена замовників убивст­ва журналіста.