3 Українська гетьманська держава.
29 квітня 1918 р. у Києві відбувся державний переворот, який призвів до арешту членів Центральної Ради та проголошення гетьманом України царського генерала, великого землевласника Павла Скоропадського.
Це означало, що період діяльності Центральної Ради в Україні завершився і встановилася нова форма правління.Проголошувалася Українська гетьманська Держава. В руках гетьмана зосереджувалася законодавча, військова влада. Скоропадський мав право призначити голову уряду та затверджувати його склад. У маніфесті ”Грамота до всього Українського народу” вказувалося, що гетьман бере на себе всю повноту влади тимчасово, до проведення виборів до Українського Сейму (парламенту).
Гетьман почав створювати нову систему управління - були відновлені земські та міські управи місцевого самоуправління. В уряді працювали висококваліфіковані кадри. Міністр фінансів О.Ржепецький створив українську грошову систему, український карбованець мав досить високий курс - половина золотого франка. Був відкритий Український Державний Банк та Державний земельний банк. Була проведена судова реформа, яка проголошувала утворення Державного Сенату - вищої Судової та адміністративної інстанції України, а також Судової палати та Апеляційного суду.
Ефективна робота міністерства іноземних справ на чолі з Д. Дорошенком викликала міжнародне визнання України.
Таким чином, Українська Держава часів гетьманату мала найбільш виразні ознаки держави як такої, хоч так і не змогла створити власні збройні сили та прийняти Конституцію.
Однак, невдала аграрна політика, репресії щодо бунтуючого селянства та робітників, цілковита залежність гетьманської влади від Німеччини та Австро-Угорщини привели до утворення опозиції більшовиків і національних демократів.
24 травня 1918 р. до гетьмана звернулися представники українських соціалістичних партій, які заявили протест проти заборони уряду робітничих та селянських з’їздів, проти призначення на посади у Державі не українців та ін. Відмова гетьмана від співробітництва з українськими політичними партіями привела до утворювання опозиційного Українського Національно- Державного союзу.
Більшовики також використали незадоволення селян проти Скоропадського і почали створювати селянські повстанські загони. У серпні 1918 р. під проводом М. Щорса та В. Боженка повстало понад 40 тисяч селян.
Кінець Українській Державі поклав опозиційний рух українського селянства, робітників та українських політичних сил, які об’єднали свої зусилля восени 1918 р.
4
Еще по теме 3 Українська гетьманська держава.:
- Козацько-гетьманська держава (середина XVII — кінець XVIII ст.)
- Українська держава гетьмана П. Скоропадського.
- Декларація українського уряду відновленої у Львові Української Держави (З липня 1941р.)
- Перша українська держава.
- Непорозуміння між Українською державою та Москвою.
- Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю
- Про гетьманську уразу на Орільські сотні; про їхнє покарання й прощення, висловлене в гетьманському універсалі; про діткливе гетьманське писання до запорожців і взаємну діткливу листовну відповідь гетьманові від запорожців; про постановлений і утверджений у Москві Вічний мир і російський союз з поляками проти турчина; про тодішні пакти; про лібертаціяльний 1085 королівський універсал, виданий на прохання Шум’янського всьому духовенству грецького обряду, що жило в Польщі; про королівський лист до
- Про гетьманську резиденцію в Батурині, і щоб бути при ньому військовій арматі; також лишатися при ньому одному стрілецькому полку на його, гетьманському, провіанті.
- Про вибиття поляками з Полісся палїівців; про підпадання кримських солтанів з Петриком під Полтавський полк; про виправу за Дніпро Палія з лубенським полковником Свічкою для воєнного промислу; про гетьманське рушення з Лубен до Батурина; про повідомлення через грамоту в Москву про тодішні події; про гетьманський універсал у Засеймській сотні, в якому пропонується їм лишатися в спокої; про прусськог
- § 13. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- Поняття держави. Функції та ознаки держави.
- Про гетьманський з’їзд у Севську із Голіциним для наради про похід; про розіслання гетьманського розпорядження в усі полки, щоб готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських «язиків» і пр
- Утворення Директорії та повалення гетьманського режиму
- Козацько-гетьманська державність
- Ухвалений Радою Міністрів тимчасовий закон про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного Пана Гетьмана всієї України (1 серпня 1918 p.)
- Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.)
- Про всілякі чужоземні новини, найбільше цісарські й турецькі; про підводиз Ніжинського повіту; про лист сінайського архієпископа до Кочубея; про рушення з домів у перший похід водою; про залишення військ у Коломаку й Орелі для забезпечення України від татар; про переправу військ за Дніпро і водного війська через дніпрові пороги; про гетьманський лист до боярина Шейна, щоб утримався з військами на Волуськах; про гетьманське та боярське рушення водним походом від Вільного порогу і Кічкаса; про зал