<<
>>

Тема 9. Процесуальні строки

Процесуальні дії в цивільному судочинстві повинні провадитися протягом певного строку. Разом з іншими засобами це забезпечує швидкий і чіткий розгляд цивільних справ, від чого значною мірою залежить дієвість охорони прав та інтересів осіб, що звернулись до суду по допомогу.

Процесуальне право для вчинення процесуальних дій встановлює строки, з одного боку, достатні для вчинення необхідних дій, а з іншого, — такі, що забезпечують швидкий рух справи.

Процесуальний строк — це період часу, визначений для вчинення процесуальних дій учасниками процесу.

Передбачені два види процесуальних строків:

1. Встановлені законом — їх тривалість визначена процесуальним законодавством (ст.ст. 291, 359 ЦПК).

2. Визначені судом — тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та кожної процесуальної дії (ст.ст. 85, 139 ЦПК).

Відповідно до ст. 86 ЦПК України строки, визначені законом чи встановлені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Процесуальний строк може також визначатися точною календарною датою, вказівкою на подію, яка обов’язково має настати (ст. 34 ЦПК). У цивільному судочинстві не застосовуються строки, які обчислюються годинами. Однак при визначенні моменту закінчення процесуального строку беруться до уваги й години його закінчення (касаційну скаргу можна відправляти поштою до 24 години останнього дня десятиденного строку).

Перебіг процесуальних строків починається після настання події, вказаної законом чи судом (з наступного дня після винесення рішення починається перебіг десятиденного строку для подачі касаційної заяви).

Закінчення перебігу строку, який обчислюється роками, визначається відповідним місяцем і числом останнього року строку.

Перебіг строків, якщо вони ще не закінчилися, може призупинитися тоді, коли суд призупиняє справу. Після відновлення провадження у справі процесуальні строки продовжуються протягом часу, який залишився до їх закінчення.

Правила про продовження та поновлення процесуальних строків викладені в ст.

89 ЦПК. Якщо пропущений строк визначений судом, то суд може його продовжити. Клопотання про це можна подати як після, так і до закінчення такого строку.

Строк, визначений законом, може бути поновлений. Клопотання про це подається тільки тоді, коли такий строк пропущено.

Процесуальний строк продовжується безперервно, тобто в нього включаються календарні дні. Виключення становить випадок, коли неробочий день припадає на останній день строку. Під неробочим слід розуміти неробочий день суду, коли ні суд, ні особа не можуть вчиняти ніяких процесуальних дій. У цьому випадку закінчення строку переноситься на найближчий робочий день.

Недотримання без поважних причин процесуальних строків є порушенням закону, яке призводить до тяганини, несвоєчасного захисту прав зацікавлених осіб. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом чи призначеного судом строку. Документи, подані після закінчення процесуального строку, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для його продовження або поновлення.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Методичні вказівки до дисципліни Цивільне процесуальне право України процесу2011. 2011

Еще по теме Тема 9. Процесуальні строки:

  1. Система господарських судів України
  2. ТЕМА 5. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
  3. ТЕМА 11. НОТАРІАЛЬНІ ДП, СПРЯМОВАНІ НА НАДАННЯ ВИКОНАВЧОЇ СИЛИ ПЛАТІЖНИМ ЗОБОВ'ЯЗАННЯМ І БОРГОВИМ ДОКУМЕНТАМ
  4. Тема 9. Процесуальні строки
  5. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
  6. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
  7. Тема 16. Підготовка цивільної справи до судового розгляду
  8. Тема 17. Судовий розгляд цивільної справи
  9. Тема 18. Постанови суду першої інстанції
  10. Тема 22. Провадження в касаційному порядку
  11. § 37. Взяття під варту: підстави, порядок його обрання. Строки тримання під вартою.
  12. § 33. Взяття під варту: підстави, порядок його обрання. Строки тримання під вартою.