§2. Поняттята класифікація вогнепальної зброї

При розслідуванні злочинів суттєве значення мас встановлення факту та обставин використання використанням вогнепальної зброї. Тобто одним з найперших завдань є встановлення того, чи е використаний злочинцем предмет вогнепальною зброєю.

Вогнепальна зброя - це пристрої, конструктивно призначені для враження (знищення, ушкодження) цілі на відстані снарядом (куля, шрот, картеч), що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії згоряння порохового чи іншого заряду, які не мають прямого господарсько-побутового, виробничого, спеціального призначення.

Виходячи із наведеного визначення слід зауважити, що для віднесення досліджуваного об'єкта до вогнепальної зброї він повинен відповідати наступним критеріям зброярності, вогнепаль- носгі і надійності^[30].

Критерій зброярності. Предмет повинний бути призначений для нанесення ушкоджень і мати певну «забійну» силу, тобто здатність до ураження живої чи іншої цілі.

Для віднесення об'єкта до вогнепальної зброї постріл із нього повинний бути небезпечний для життя або здоров'я людини, що залежить від кінетичної енергії, що надасться стріляному снаряду. Військовими фахівцями визначено, що для гарантованого влучення в людину на достатній відстані забійна сила кулі, вистріляної з бойової стрілецької зброї, повинна мати питому кінетичну енергію близько 80 Дж/мм^г, що і приймається в розрахунок при консзруюванні стрілецької зброї. Однак даний критерій стосується бойової зброї І для судово-балістичного оцінювання вогнепальної зброї не може бути прийнятий беззаперечно. Проведеними експериментами під час проведення пострілів по трупному матеріалу А. І. Устінов установив, що для завдання людині смертельних ушкоджень достатня мінімальна питома кінетична енергія снаряду повинна бути не мети як 0,5 Дж/мм², а початкова пшидкість снаряду при цьому - 100 м/с.

Критеріи вогненнеьносип. Метальна зброя може бути визнана вогнепальною, якщо снаряд у ній рухається від тиску, викликаного горінням пороху {або його замінника). Тому не належить до категорії вогнепальної зброї така, у якій снаряд рухається за рахунок енергії, накопиченої в пружинах (наприклад, спортивний лук, рушниця для підводного полювання), або стиснутого повітря (пневматична зброя).

Критерій надійності. Для віднесення предмета до категорії вогнепальної зброї він побіл ієн мати надійні основні частини вогнепальної збрюї і витримувати обов'язково більше одного пострілу при експериментальній стрільбі при достатній уражуючий дії снаряду. Крім цього, пристрій не повинен під час проведення пострілу завдавати ушкодження особі, яка з нього стріляє.

Різноманітність вогнепальної зброї зумовлює важливість її класифікації, у судовій балістиці вогнепальна зброя може бути класифікована за кількома підставами (призначенням, способом виготовлення, конструкцією канал)' ствола та ін.). Нижче подана об'єднана класифікація вогнепальної зброї (рис. 19).

Досліджуваний об'єкт для визнання його вогнепальною зброєю обов'язково повинен мати наступні конструктивні ознаки: ствол, замикаючий механізм та стріляючий механізм.

Важливим елементом характеристики вогнепальної зброї є боєприпаси (патрони), призначені для стрільби з певних її видів. Боєприпаси (бойові припаси, набої) - це пристрої одноразового використання, які призначені для проведення пострілу з вогнепальної зброї й складаються з гільзи, снаряду, метального заряду й запалюючого заряду (капсуля). Основними ознаками боєприпасів е: їхнє призначення для проведення пострілів, наявність усіх складових частин для надання снаряду достатньої для ураження кінетичної енергії, одноразове використання.

У сучасній стрілецькій зброї застосовуються винятково унітарні патрони (рис. 20-22), що об'єднують кулю, пороховий (бойовий) заряд і капсуль в одній оболонці - гільзі. У гладкостволь- них мисливських, спеціальних та бойових рушницях застосовуються набої, котрі складаються з гільзи, капсуля, порохового заряду, пижів, прокладок, снаряду (куль, шроту, картечі) (рис.

Рис. 19. Класифікація вогнепальної зброї за способом виготовлення, конструкцією, комплектацією і сферами застосування

so 189 с*

Рис. 20, Найменування складових частин патрона центрального бою для нарізної збро їі

1 - куля; 2 - сердечник кулі; З - оболонка кулі; 4 - канавка; 5 - частина кулі 6 - гільза;

7-зріз гільзи; 8-дульце гільзи; 9 - схил гільзи. 10 - корпус гільзи; 11- дно гільзи;

12 - донна частина гільзи; 13-проточка; 14-фланець; 15- перегородка; 16- запальний отвір; 17- капсульне гніздо; 18 - ковадло (е частиною гільзи; якщо вона не включена в капсуль- запалювач); 19 - зарядна камера; 20 - метальнигі заряд; 21 - капсуль-запалювач;

22 - запальний скіад

Рис. 21. Найменування складових частин патрона центрального бою для гладкоствольных рушниць;

1 - трубка гільзи; 2 - підстава гільзи; 3 - піддон;

4 - капсуль-спалахувач;

5 - прокладка; 6 - мегшьгьний заряд; 7 - осалка на пижі;

8 - пиж; 9 - полімерний пиж із концентратором; 10-шропювий снаряд;

11 - закачування «зірка»;

12 - запальний отвір;

ІЗ - ковадло; 14 - фланець; 15- порохова камора

і

і

!

Рис. 22. Патрон калібру 5,6 лш кільцевого спалаху до нарізної зброї: ї - куля; 2 - осалка і накатка; 3 - канавка; 4 - гільза; 5 - метальний заряд;

6 - зарядна камера гііьзн; 7 - порохова прокладка з пресованого пороху;

S - заптювіиьшпі склад; 9 - кишенька гиь зи; 10-фланець