§5. Види і форми ототожнювання людини за ознаками зовнішності
Сутність використання даних про зовнішність людини в криміналістичній практиці полягає у її розшуку та ідентифікації (ототожненні). Спочатку ведеться пошук - встановлення особи, яка має схожі ознаки зовнішності (іноді потрібне встановлення місцезнаходження вже встановленої особи).
Ототожнювання проводиться шляхом порівняння зовнішнього вигляду певної .людини та різних відображень зовнішності розшукуваної особи (знімків, описів та ін.). Залежно від того, які саме відображення використовуються, ототожнення людини поді.' іясться на наступні види·.а) ототожнення за матеріально зафіксованими відображеннями зовнішності (фото- чи видеозаписи, малюнки, суб'єктивні портрети та ін.);
б) ототожнення за описом («словесним портретом»);
в) ототожнення за уявним образом в пам'яті свідка, потерпілого чи іншої особи.
Форми використання даних про зовнішній вигляд людини можуть бути непроцесуальнними і процесуальними. Це зумовлює різний порядок І різне судово-доказове значення результатів використання даних про зовнішній вигляд людини.
НепроцесуоАът форма має місце при проведенні оперативно- розшуковнх заходів), коли вирішується завдання розшуку особи та її попередньої ідентифікації', чим створюються умови для проведення Ідентифікацїї у процесуальній формі Непроцесуальна форма використання даних про зовнішній вигляд людини може включати в себе наступні різновиди сполучення порівнюваних об'єктів:
1) сполучення «портрет - людина» виникає в багатьох ситуаціях оперативної роботи (наприклад, при перевірці документів, що посвідчують особистість, при перевірці затриманого за оперативними альбомами);
2) сполучення «уявний образ - портрет» - виникає, як правило, при залученні громадян, що можуть впізнати за фотографією розшукуваного (наприклад, при пред'явленні потерпілим оперативних фотоальбомів з портретами злочинців);
3) сполучення «уявний образ - людина» виникає у випадках, коли до розшукової роботи залучається потерпілий чи свідок, який може впізнати злочинця у місці його можливої появи серед інших людей;
4) сполучення «опис - людина» - виникає при здійсненні оперативним працівником розшуку особи з використанням її словесного опису (дає ефект тільки тоді, коли опис містить достатньо повні загальні та окремі ознаки зовнішності людини, які дозволяють її індивідуалізувати).
Результати ототожнювання людини у непроцесуальній формі відбиваються у поясненнях осіб, у рапорті оперативного працівника і не мають доказового значення. Але встановлені у такий спосіб факти підготоблюють ідентифікацію особи у процесуальній формі або використовуються як підстави для прийняття процесуальних рішень (наприклад, затримання особи в порядку ст. 106 КПК України.
Процесуальна форма має місце при проведенні таких слідчих (процесуальних) дій, як пред'явлення особи для впізнання (ст. 174 КПК України) та фотопортретна експертиза (ст. 75 КПК України). Вони також можуть включати в себе наступні різновиди сполучення порівнюваних об'єктів:
1) сполучення «уявний образ - людина» - виникає при пред'явленні для впізнання певної особи (потерпілий або свідок, спостерігаючи групу пред'явлених йому для впізнання людей у кількості не менш 3-х, визначає, чи не знаходиться серед них та особа, яка сприймалася у зв'язку зі злочином);
2) сполучення «уявний образ — портрет» — виникає при пред'явленні особи для впізнання за фотознімком (проводиться у випадках, коли за якимись причинами неможливо або недоцільно пред'явити особу);
3) сполучення «портрет - портрет» - виникає при проведенні портретної експертизи (або меди ко-кримінал істотної), яка вирішує наступні питання:
- чи зображена на даному фотознімку певна особа? (для порівняльного дослідження експерту надається фотознімок чи вщ- еозапис конкретної особи);
- одна або різні особи зображені на кількох фотографіях (відеозаписах)?
- чи в одному віці сфотографована людина на поданих знімках?
- який знімок є більш раннім?
- чи не належить череп, поданий на дослідження, людині, зображеній на фотознімках (рентгенознімках, відеозаписі)?
- одна чи різні особи зображені на фотознімках живої людини й невпізнаного трупа?
Результати ототожнювання .людини у процесуальній формі відбиваються у процесуальних документах - протоколі пред'явлення для впізнання особи та висновку експерта, які є джерелами доказів у кримінальній справі.
Потрібно зауважити, що при призначенні портретної експертизи, окрім об'єкта дослідження, експерту необхідно надавати порівняльні матеріали - зразки, які повинні бути належної якості і відповідати вимогам достовірності, зіставлюваносгі і повноти.
Достовірність матеріалів забезпечується дотриманням процесуальних правил вилучення й оформлення портретів та інших об'єктів, що направляються на експертизу. Зіставлюваність матеріалів означає, що зображення повинні бути порівнювані між собою, тобто бажано, щоб особи на знімках були сфотографовані в однакових умовах (поза, ракурс, освітлення). Тому длдя виготовлення таких порівняльних фотознімків потрібно запрошувати фахівця. Найбільш придатними для експертного дослідження знімками є сигнал етичні фотографи, де особи, що підлягають порівнянню, сфотографовані в однакових умовах. Повнота матеріалів, що направляються на експертне дослідження, забезпечується тим, що вони повинні в повному обсязі ознак характеризувати зовнішність. Тому потрібно зібрати найбільшу кількість знімків людини, навіть якщо вони здаються однаковими, оскільки залежно від різних умов зйомки, технічної якості знімка ознаки людини мають на знімках різне відображення. Зокрема повне уявлення про зовнішність людини дає від ео запис, тому що ознаки в русі виявляються відображеними під різними кутами.Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
1. Назвіть наукові передумови використання даних про зовнішність у криміналістичній практиці.
2. Що являє собою зовнішність людини, класифікація ознак зовнішності?
3. До яких з елементів (ознак) зовнішності належать хода, вуса, окуляри, форма голови?
4. Вкажіть різницю між особливими і яскравими прикметами.
5. Які іс нують джерела інформації про зов н І шн ость?
6. У чому полягає сутність впізнавальної (сиіналетичної) фотозйомки?
6. Яких правил необхідно дотримуватися при застосуванні словесного портрета у криміналістичній практиці?
7. До якої форми використання даних дро зовнішній вигляд людини можна віднести таку слідчу дію, як проведення судової портретної експертизи?
Еще по теме §5. Види і форми ототожнювання людини за ознаками зовнішності:
- §2. Класифікація ознак зовнішності людини, джерела інформації про зовнішність
- §4. Форми реєстрації осіб за ознаками зовнішності
- Глава 12 Криміналістичне дослідження людини за ознаками зовнішності (габітологія)
- §3. Методи фіксації зовнішності людини
- 13. Форми та види вини
- § 43. Поняття і види правопорушень, його ознаки.
- 7. Види і форми інвестиційної діяльності.
- 21. Структура власності: типи, види, форми.*
- Види і форми лізингу
- 50. Види та форми декларацій.
- 21. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- § 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- 26. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Види співучасників та межі їх відповідальності.
- Ряди. Ознака Даламбера, ознака порівняння, ознака Коші збіжності числових рядів