<<
>>

§2. Класифікація ознак зовнішності людини, джерела інформації про зовнішність

Структура зовнішнього вигляду людини складна й містить систему елементів - частіш, деталей зовнішнього вигляду, які можуть бути цілком виразно виділені при візуальному вивченні. Криміналістично значущими елементами є помітні деталі зовні- шиьої будови органів і ділянок голови, обличчя, тіла, кінцівок людини, предметів одягу й носильних речей, наочні функціональні прояви людини, загальфізичні дані {стать, вік та ін.).

Елементи зовнішності розділяють на власні та супутні.

До власних елементів (ознак) зовнішності відносяться наступні.

1. Загальнофиичні ознаки - це ті, які характеризують фізичний тип людини (стать, вік, зріст, антропологічну належність).

2. Анатомічні ознаки - це елементи зовнішньої будови тіла людини, що виділяються при спостереженні: фігура в цілому; голова (у тому числі потилиця, тім'яна частина, волосяний покрив, шия, плечі, іноді ключиці, спина, тазостегнова ділянка, руки (у тому числі кисті, пальці, нігті), нош (у тому числі гомілки, стопи). Найбільш докладно в криміналістиці розроблена система елементів обличчя, що пояснюється їхньою високою Інформативністю, наочністю й, отже, більшим значенням у розшуку й установленні особистості. До анатомічних елементів зовнішнього вигляду людини варто віднести шкіру на ділянках тіла, відкритих для спостереження у звичайних умовах, - на обличчі, шиї, кистях рук, ногах, а також розташовані на шкірному покриві волосся, плями, різні сліди травм і операцій, складки, ямки, зморшки, бородавки, татуювання й ін.

3. Функціональні (динамічні) ознаки - це особливості функцій життєдіяльності людини (загальна манера триматися, поза, статура, хода, міміка, жестикуляція, побутові звички, спеціальні навички); що проявляються в динамиці.

До супутніх елементів належать ознаки одягу та інших носильних речей, тобто особливості предметів, які є на людині і які сприймаються спостерігачем, різні побутові речі, прикраси, значки, компенсувальні предмети (окуляри, милиці, слухові апарати тощо). Супутні елементи є складовими частинами зовнішнього вигляду людини майже у всіх ситуаціях криміналістичної практики, що й визначає необхідність розглядати їх при аналізі зовнішнього вигляду людини.

Ознаки зовнішності, залежно від їх ролі в описі зовнішності та співвідношення одна з одною, прийнято поділяти на загат ьні та окремі. Наприклад, обличчя у цілому є загальним елементом щодо його частин (окремих елементів - очей, носа і т.д.), але щодо голови в цілому саме обличчя є окремим елементом. Цей поділ умовний і у кожному конкретному випадку встановлюється спеціально, але завдяки такому поділу є можливість виділити окрему групу людей, у яких е спільні ознаки зовнішності, що допомагає звузити коло розшукуваних осіб (наприклад, віднести підозрюваних до групи осіб з кавказьким типом зовнішності або до циган).

Важливе значення серед анатомічних і функціональних ознак мають аномалії, тобто відхилення від нормальної будови, які рідко зустрічаються. Такі ознаки виділені до спеціальної групи особливих прикмет. Особливі прикмети, які знаходяться на видимих частинах тіла й тому ніби «впадають в очі», одержали назву яскравих прикмет. Так, родимка на попереку або татуювання на животі належать до особливих прикмет, але така ж родимка на обличчі або татуювання на тильному боці долоні будуть уже вважатися яскравими прикметами.

Ідентифікаційна значущість ознаки тим вище, чим рідше вона зустрічається. Найбільшою інформативністю володіють особливі, зокрема яскраві прикмети .

У практичній діяльності використовується не сама зовнішність людини, а її відображення, що виникло внаслідок взаємодії з об'єктами матеріального світу, які існують в об'єктивній і суб'єктивній формах.

Об'єктивна форма відображення передбачає отримання слідів- відображень зовнішності на різноманітних матеріалах (фотоматеріалах, магнітних та оптичних носіях інформації, різних копіювальних матеріалах і т.д.). Такі сліди-відображення отримали назву об'єктивних відображень зовнішності. До них належать фотографічні, кінематографічні, відеографічні і термографічні зображення, телезображення, оцифрован! зображення на магнітних і оптичних носіях, рентгенівські знімки, флюорограми, посмертні маски і зліпки з частин тіла загиблих, зображення на копіювальних матеріалах і т.д., а також одержані за допомогою технічних засобів репродукції перелічених відображень.

Суб'єктивна форма відображення зовнішності людини має місце при психічній взаємодії, коли зовнішність людини, як об'єктивне явище, відображається у свідомості іншої людини (спостерігача) у вигляді ідеального відображення, уявного обра- зу-сліду пам'яті.

Слід пам'яті неможливо виявити безпосереднім спостереженням, а також за допомогою сучасних технічних засобів, виготувати копію або безпосередньо відділити від матеріального носія. Ступінь адекватності його до відображеного об'єкта визначається сукупністю об'єктивних факторів, які залежать від умов спостереження (відстані до об'єкта спостереження, освітленості, погодних умов, тривалості процесу спостереження й т.д.) і суб'єктивних факторів, які залежать від суб'єкта спостереження (потерпшого, свідка і т.д.), тобто від його психофізіологічного стану, віку, професії' та ін.

Матеріально фіксованими відображеннями уявного образу є описи зовнішності чи суб'єктивні портрети, тобто зображення обличчя, фігури людини, виготовлені відповідно до уявлень про його зовнішність у вигляді мальованого, композиційного чи комбінованого портретного відображення зовнішності. До числа суб'єктивних відображень зовнішності належить графічна реконструкція обличчя за черепом, а також пластична реконструкція обличчя за черепом за методом Μ. М. Герасимова.

Використання даних про зовнішність у діяльності правоохоронних органів полягає у здійсненні комплексу заходів щодо збирання, вивчення і застосування відомостей про прикмети елементів зовнішності у пошуку осіб чи встановленні особи невідомих. Збирання даних про зовнішність розпочинається з пошуку і встановлення джерел інформації про зовнішність людини.

Джерела інформації - це матеріальні об'єкти, причинно пов'язані з обставинами події злочину. За видом і рівнем організації вони поділяються на речові і особисті.

Речові джерела інформації - це матеріальні об'єкти, у яких зафіксовані (відображені) відомості про зовнішність людини. До них належать: фотографії, кінострічки, відеозапис, запис на магнітних та оптичних носіях, зображення на телеекрані або моніторі, рентгенівські знімки, зображення, отримані в Інфрачервоних променях (термографії) посмертні маски і зліпки, а також різні документи, які мають інформацію про зовнішність (історії хвороби, медичні картки, санаторно-курортні книжки, матеріали військкоматів, спортивних організацій, відділів кадрів і т.д.).

Особисті джерела інформації інформації про зовнішність - це люди, які, взаємодіючи з матеріальним оточенням і учасниками події злочину, відображають їх у вигляді суб'єктивних уявних образів, що називаються ідеальними слідами або слідами пам'яті.

Збирання інформації про прикмети зовнішності проводиться у ході оперативно-пошукових заходів і слідчих дій, а також у процесі повсякденної роботи працівників міліції на обслуговуваній ними території. Інформація про зовнішність може бути отримана у ході опитування при проведенні оперативно- розшукових заходів (ст. 103 КПК) очевидців злочину; велику доко 243 се помогу надає використання криміналістичних обліків, що містять відомості про осіб, які становлять оперативний інтерес, про зниклих з місць подій невідомих осіб, про зниклих безвісти та невпізнані трупи. Зі слідчих дій, у процесі яких проходить збирання даних про зовнішність і виявлення джерел такої інформації, найбільш поширеним є допит (ст. ст. 107,143,147,166-171 КПК).

Під час обшуку чи виїмки (ст. ст. 177, 178 КПК) дані про зовнішність осіб, які інтересують слідство, можуть бути отримані при перегляді сімейних фотоальбомів, конвертів з листами, документів, що свідчать про особу. Інтерес являють групові знімки, на яких злочинець може бути заснятий зі своїми спільниками. Аматорські (любительські) знімки відрізняються невисокою якістю, але якщо відсутня інша інформація про зовнішній вигляд розшукуваного, то ці знімки повинні залучені до справи.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §2. Класифікація ознак зовнішності людини, джерела інформації про зовнішність:

  1. Ідеологічні засади радянсько-іранських відносин
  2. ЗМІСТ
  3. §2. Класифікація ознак зовнішності людини, джерела інформації про зовнішність
  4. §5. Види і форми ототожнювання людини за ознаками зовнішності
  5. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань
  6. §2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини
  7. 1.1. Становлення та розвиток трудових прав людини
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -