Наукова, життєва та народна психологія як джерела знань про психіку

З яких джерел людина черпає знання про психіку? Існує кі­лька джерел психологічних знань.

Це - народна психологія, життєва або побутова психологія, релігійна психологія, парапсихологія та наукова психологія.

Ще задовго до становлення психології як науки люди нако­пичували життєві психологічні знання один про одного. Ці знання закріплювались, передавались від покоління до покоління у мові, пам’ятках народної творчості. Психологічні знання вбирали казки, притчі, прислів’я, приказки. Наприклад, прислів’я “Краще один раз побачити, ніж десять разів почути” свідчить про переваги зорового сприймання і запам’ятовування перед слуховим; а прислів’я “Звичка - друга натура” говорить про роль закріплених звичок. У всіх народів є подібні спостереження за людьми. Наприк­лад, французи говорять: “У тихий струмок не занурюють ні руки, ні навіть пальця”, а українці: “У тихому болоті чорти водяться”.

Кожен із нас з дитинства вміє “читати” за зовнішніми про­явами - мімікою, жестами, інтонацією, особливостями поведінки - емоційний стан іншої людини. Тобто кожен - по-своєму психолог, оскільки в суспільстві неможливо жити без певних уявлень про психіку людей. Кожна людина зазнає певного впливу народної психології. У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особис­тості. Формується індивідуальна життєва психологія. Однак в цілому ці знання позбавлені систематичності, глибини, доказо­вості.

У життєвій психології втілюються надбання народної, релі­гійної, наукової психології, реалізується організуюча функція пси­хологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об’єктом уваги практичної психології.

Релігійна психологія людини характеризується спрямовані­стю до божества і базується на вірі у певні постулати духовною життя.

Останнім часом набуває поширення парапсихологія - сукуп­ність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та “таємниці” психіки.

Прагнення людини до пізнання невідомого та необхідність прогнозувати поведінку інших у тих чи інших обставинах потре­бують наукових, тобто об’єктивних та достовірних знань про пси­хіку людини. Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне дослідження найскладнішого з існуючих у науці об’єктів - психіки людини - триває.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та ро­звитку психіки, функціонування її механізмів.

Існує п’ять відмінностей, які відрізняють життєві психологі­чні знання від наукових:

- життєві знання конкретні, прив’язані до конкретних ситуа­цій, людей, завдань; наукова психологія прагне до узагальнення, тому використовуються відповідні поняття;

- життєві психологічні знання мають ситуативний характер, це зумовлено способом їх отримання - випадковим досвідом і його суб’єктивним аналізом на несвідомому рівні; наукове знання базу­ється на висуненні гіпотез і перевірці висновків, отримані знання раціональні та усвідомлені;

- життєві психологічні знання передаються з великою склад­ністю, а часто їх передача неможлива; у науці знання акумулю­ються і передаються легше;

- методи отримання знань: у життєвій психології - обмірко­вування і спостереження, у науковій - основний метод - експери­мент;

- наукова психологія володіє різноманітним, широким фак­тичним матеріалом, недоступним у всьому обсязі жодному носію життєвої психології. Узагальнюючи, можна зазначити, що життєва психологія - це психологічні знання, почерпнуті людьми із щоден­ного життя, а наукова психологія - це стійкі психологічні знання, отримані у процесі теоретичного й експериментального вивчення психіки людей і тварин.

1.3.