39. Контракт як особлива форма трудового договору.

контракт, відповідно до ч. 3 статті 21 Кодексу, - особлива, форма трудового договору, в якому термін його дії, права, обов'язки й відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору (в тому числі дострокового) можуть встановлюватися угодою сторін.

Порядок укладення контрактів визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. N 170 (з наступними змінами та доповненнями). Типова форма контракту з працівником затверджена наказом Мінпраці від 15.04.1994 р. N 23 (з наступними змінами та доповненнями). Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 р. N 597.

Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які відповідно до законів працюють за контрактом. Укладення контракту з усіма працівниками є неправомірним, оскільки знижує рівень їхньої соціальної захищеності та суперечить вимогам Конвенції МОП N 158 (1982 р.), яка була ратифікована Україною 4 лютого 1994 року. Порушення цих вимог відповідно до статті 9 Кодексу може бути підставою для визнання, недійсними умов праці за контрактом, як таких, що погіршують становище працівника.