<<
>>

§ 54. Порядок виклику і допиту свідків.

Свідок викликається до слідчого повісткою (вручається під розписку свідкові або, коли він відсутній, дорослим членам його сім‘ї, ЖЄК, виконкому, на роботі), телеграмою, особисто запрошений слідчим.

У повістки: хто викликається, коди і до кого, день і час, наслідки неявки за ст.70,71 КПК (ст.166 КПК). Розписка про вручення повертається слідчому. В разі неявки з неповажних причин слідчий може застосувати привід через органи міліції, про що складає мотивовану постанову. Привід виконується органами ВС за місцем фактичного проживання особи відповідно до міждержавних угод (Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих, затв. Наказом МВС України від 23.12.95 №864). Постанова про привід розглядається начальником органу ВС чи його заступником. Особі працівник міліції оголошує постанову, в разі згоди добровільно прибути бере розписку, в разі непокори - протокол (акт), хвороба тощо - відповідна довідка додається. Повідомляється орган, що виніс постанову, можуть застосовуватися заходи адміністративного стягнення (ст.185 КпАП). Допитується свідок за місцем провадження попереднього слідства або за місцем його перебування (лікарня, дім, робота, навчання тощо) в разі хвороби, малолітства, негайний допит тощо. Свідок допитується у відсутності інших свідків, слідчі вживають заходів, щоб свідки не могли спілкуватися між собою (викликають в різний час). Слідчий має приготуватись до допиту: вивчити матеріали справи, підготувати необхідну літературу, вибрати тактику допиту, визначити обставини, які необхідно з‘ясувати під час допиту, скласти план допиту тощо. Перед допитом встановлюють особу свідка, повідомляє по якій справі його викликано, роз‘яснює обов‘язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за неправдиві показання (ст.178, 179 КК), з‘ясовує стосунки з обвинуваченим (підозрюваним) та потерпілим, роз‘яснює право не давати показань щодо себе, членів сім‘ї, близьких родичів (ч.1 ст.63 КУ) і пропонує розповісти про обставини, із-за яких його викликано (ст.167 КПК). Після вільної розповіді свідок відповідає на запитання слідчого.
Запитання, вироблені практикою: 1) доповнюючі (про обставини, про які свідок забув розповісти); 2) уточнюючі (деталізація окремих фактів); 3) нагадуючі (щоб допомогти відновити в пам‘яті забуті події і факти); 4) контрольні (перевірка правильності інформації). Заборонено домагатися показань свідка шляхом насильства, погроз, обману, інших незаконних заходів (ч.3 ст.22 КПК). Якщо свідок не володіє мовою - участь перекладача (ст.19 КПК), якщо німий - участь особи, яка його розуміє (ст.169 КПК). Дипломатичні представники можуть відмовити давати показання, і не повинні являтися в слідчі органи, якщо вони бажають давати показання. Консульські посадові особи і глави представництв відмовитися давати показання не можуть, крім випадків щодо інформації, пов‘язаної з їх службовими обов‘язками, але не несуть відповідальності за відмову давати показання. Протокол допиту свідка має відповідати вимогам ст.85 КПК (ст.170 КПК): анкетні дані свідка, відомості про стосунки з обвинуваченим і потерпілим, роз‘яснення прав і обов‘язків, попереджання про кримінальну відповідальність з підписом свідка. Показання викладаються від першої особи послідовно, інші засоби фіксації додаються до протоколу. Свідок може сам написати показання в присутності слідчого. Слідчий має ознайомити свідка з його показаннями, особи, що були присутні при допиті, можуть попросити внести зміни та поправки до показань, які заноситься до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчій, особи, що були присутні про допиті, свідок і перекладач підписують кожну сторінку окремо.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному процесу України. 2011. 2011

Еще по теме § 54. Порядок виклику і допиту свідків.: