<<
>>

1. Процедура адміністративного вирішення суперечок

Слухання у присутності судді з адміністративних справ. Основою формального адміністративного вирішення суперечок, згідно з Актом про адміністративні процесуальні норми, є слухання у присутності судді з адміністративних справ відповідного адміністративного органу .

Судді з адміністративних справ добре обізнані з деталями справ, що розглядаються у певному адміністративному органі, і вирішують суперечки тільки у межах юрисдикції такого органу. Для забезпечення проведення справедливого слухання Актом про адміністративні процесуальні норми вимагається відокремлення суддів з адміністративних справ від працівників слідчого відділу та відділу вирішення суперечок адміністративного органу, включаючи заборону односторонніх контактів та здійснення неналежного тиску .

Характер слухання, що здійснює адміністративний орган. Суддя з адміністративних справ повинен приймати рішення, спираючись на документи, які він сам зібрав . У рішенні, що складається в письмовій формі, мають бути відображені факти розслідування та висновки, зроблені на підставі правових актів, подібно до того, як це робить суддя загального суду після засідання присяжних. У деяких адміністративних органах процедура адміністративного слухання нагадує традиційне слухання у звичайному суді, у інших вона більш змагальна. Якщо сторонній спостерігач опиниться на слуханні справи у присутності судді з адміністративних справ Національної ради з трудових відносин, то він майже не зможе відрізнити судову процедуру цього слухання від звичайного суду присяжних. З іншого боку, спостерігач, присутній на більшості адміністративних слухань у справах соціального забезпечення, стане свідком допиту позивача суддею з адміністративних справ та інших юридичних процедур, до яких не вдаються у звичайному суді. Певна річ, суддя з адміністративних справ, що стосуються соціального забезпечення, як єдиний представник держави на слуханні, повинен бути «однією особою у трьох обличчях»: представляти інтереси позивача, інтереси органу та вирішувати суперечку .

Яку б процедуру не було обрано адміністративним органом, критерії, за якими повинно ухвалюватися рішення, є такими ж, що й для цивільних справ у звичайному суді: наявність обов'язкового підтвердження поданих на слухання фактів свідченнями свідків 24.

Як не нагадує ця процедура слухання розгляд позову у суді присяжних, вона все ж має інші характеристики. Звичайно, здійснюється всебічне розслідування певним

Див. далі у цьому розділі.

20 Див. Анотований кодекс законів СІЛА (U.S.C.A.), 5, § 554, 556, 557, а також Атап & Mayton (виноска 1, §§ 8.1-8.5). Питання про те, для винесення яких рішень адміністративними органами потрібен такий формальний розгляд, часто дискутується і не визначено чітко у законі. У законодавстві деяких штатів судді з адміністративних справ іменуються рефері або спостерігачами за слуханням.

Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 554(d). Односторонніми називаються контакти між особою, яка вирішує суперечку з однією із сторін за відсутністю іншої сторони у справі.

22 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 556(e).

23 Це суперечить базовим принципам змагальності, шо обговорювалися у розділі III, внаслідок чого

і зазнали критики. Однак така система затверджена Верховним судом. Див. Richardson v. Perales, 402 U.S.

389, 410 (1971), а також Schwartz (виноска 1), § 5.29.

24 Див. розділ III, де обговорюються критерії доказу у цивільних та кримінальних справах.

Адміністративне право 197

підрозділом адміністративного органу всіх особливостей справи з тим, щоб перед слуханням усі сторони мали змогу ознайомитися з його результатами , провадиться усне слухання або перехресне опитування свідків. Але абсолютного такого права не існує. Акт про адміністративні процесуальні норми передбачає, що сторони «можуть представити власну справу або захищатися шляхом надання усних або письмових свідчень» і «здійснювати перехресний допит у такому обсязі, як це потрібно для повного та правдивого встановлення фактів» .

Право перехресного опитування більш доцільно застосувати у тому разі, коли у справі розглядається багато фактичного матеріалу, а встановлення істини залежить від надійності свідка 27, оскільки існує багато інших ситуацій, коли вдаватися до перехресного опитування недоцільно, як, наприклад, при розгляді технічної інформації. У деяких судах встановлено правило, за яким перехресне опитування має «заздалегідь замовлятися стороною, яка його вимагає, з обгрунтуванням цього»

Правила, що регламентують свідчення. Федеральні правила, що регламентують свідчення, зазвичай не застосовуються при слуханнях у присутності судді з адміністративних справ . Згідно з Актом про адміністративні процесуальні норми на слухання можуть подаватися усі усні або документальні докази, крім тих, що не стосуються справи або повторюють вже існуючі . Таким чином, свідчення з чужих слів є цілком законними і рішення суду може грунтуватися саме на такому свідченні, якщо воно доведене 31. Навіть коли свідчення з чужих слів викликають сумніви, вони не повинні відкидатися, а, навпаки, уважно розглядатися та враховуватися у тій мірі, як вони на те заслуговують 32. Інакше кажучи, якщо свідчення з чужих слів суперечить іншим надійним прямим свідченням, воно не буде вважатися вирішальним при ухваленні остаточного рішення суддею . Коли пряме матеріальне свідчення, що стосується справи, було відкинуто, можна повернутися до його розгляду 34. Суди також можуть змінювати рішення адміністративних органів, якщо останні письмово не сформулюють причин, чому те або інше свідчення не було взяте до уваги .

Остаточне рішення адміністративного органу. Статус судді з адміністративних справ у різних органах має свої особливості. Судді, як правило, призначаються керівником адміністративного органу для збирання свідоцтв, але далі їх повноваження різняться. У деяких структурах судді з адміністративних справ ухвалюють тільки рекомендоване рішення по справі та подають його керівництву для розгляду,

Це зменшує важливість проведення формального «дізнання», яке робиться по цивільних справах у суді.

Див. розділ VII.

Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 556(d). Див. Schwartz (виноска 1), § 7.7.

28 Cellular Mobile Systems of Pa. v. Federal Communications Comm., 782 F.2d 182, 198 (D.C.Cir. 1985).

Порівняйте це зі справою Giant Food Inc. v. Federal Trade Comm., 322 F.2d 977 (D.C.Cir. 1963), 376 U.S.

967 (1964) (щодо неможливості обмежити проведення перехресного опитування, або відмовитись від

нього).

29 Конгрес встановив інші правила для деяких органів. Наприклад, розгляд справи в Національній

раді з трудових відносин «повинен, наскільки це доцільно, здійснюватися згідно з правилами, що рег-

ламентують свідчення, які використовуються в окружних судах США відповідно до цивільного проце

суального кодексу». Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 29, §160(Ь). Див. також розділ III,

де обговорюються правила, що регламентують свідчення в суді.

30 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 556(d).

" Див. Richardson v. Perales, 402 U.S. 389 (1971) (дані з медичних доповідей були належно використані у слуханні справи з непрацеспроможності і позивач не викликав лікаря до суду для проведення перехресного опитування).

32 Рішення, у якому містяться посилання на 8 критеріїв оцінки свідчення з чужих слів, було вине

сено по справі Calhoun v. Bailer, 626 F.2d 145 (9th Cir. 1980), 452 U.S. 906 (1981).

33 Див. Hoska v. Departament of the Army, 677 F.2d 131 (D.C. Cir. 1982).

34 Див. Catholic Medical Center v. National Labor Relations Board, 589 F.2d 1166 (2d Cir. 1978) (свідчення

про те, що роботодавець не відмовився від обговорення умов праці, було неправомірно відкинуто).

35 Див. Tieniber v. Heckler, 720 F.2d 1251 (llftl Cir. 1983).

198 ' Розділ VI

відміни або зміни, тоді як у інших органах — самі приймають рішення, і воно може змінюватися лише вищою інстанцією відповідного органу. У деяких випадках рішення судді з адміністративних справ є остаточним.

І все ж кінцевим етапом процедури прийняття такого рішення по справі є рішення голови адміністративного органу .

Це, у свою чергу, не означає, що керівник адміністративного органу повинен персонально перевіряти рішення, що його виніс суддя з адміністративних справ. Для цього створюється «комітет по скаргах» або інший орган, куди входять керівні особи, обізнані з політикою адміністративного органу.

Рішення адміністративних органів як прецеденти. Вагомість рішень, що приймаються адміністративними органами в адміністративних справах, для інших державних установ залежить від характеру такого адміністративного органу, і це не зовсім визначено. Використання рішень по адміністративних справах як прецедентів у судовій практиці ускладнюється ще й тим, що органи, спеціалізуючись на розв'язанні суперечок, часто не публікують такі рішення у легко доступній для використання юристами та громадськістю формі. Разом з тим у законі про судовий контроль чітко визначено, що будь-яке попереднє рішення адміністративного органу повинно ставати прецедентом у судовій практиці, незважаючи на політику, яку він проводить щодо встановлення прецедентів. І тому, згідно з давно встановленими нормами загального права та юридичною практикою судів, можна вносити зміни до рішень по адміністративних справах, оскільки вони за загальним правилом повинні прийматися «довільно, без впливу та тиску з боку будь-якої сторони» . Якщо можна знайти дві подібні справи, по яких адміністративний орган виніс різні рішення без перегляду аналогічних минулих справ, то це буде яскравим прикладом довільного вирішення суперечки. Разом з тим обставини минулих справ, які колись розглядалися органом, часто бувають унікальними, і тому надто легко можна знайти колишні справи, рішення по яких зараз начебто підпадають під оскарження. У деяких позовах щодо встановлення індивідуальної непрацездатності, наприклад, обставини у кожній справі не мають аналогів, тому й не варто переглядати по них рішення відповідного адміністративного органу.

Вирішення суперечок як встановлення нових правових норм. Деякі адміністративні органи надають повну юридичну силу судового прецеденту усім рішенням, які вони ухвалюють по справах, і, грунтуючись на цих рішеннях, будують власну політику подібно до того, як це роблять звичайні суди у плані законотворчості.

Це посилює місію адміністративних органів в законотворчій діяльності судів, яка здійснюється в процесі вивчення конкретних справ, включаючи розроблення правових норм, що мають зворотну силу . Наприклад, Національне управління з трудових відносин будує власну політику виключно на рішеннях по адміністративних справах, незважаючи на заяви деяких установ, що воно має робити це за встановленими правилами 39. Верховний суд, зокрема, встановив, що адміністративне вирішення суперечок є основою лише для розробки політики адміністративних органів, навіть якщо ухвалене адміністративним органом рішення по справі встановлює нові принципи . Та й практика адміністративного

36 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 42, § 405(g) (стосовно остаточних рішень по

справах з соціального забезпечення, які були оскаржені у суді, «остаточним є рішення Секретаря [Де

партаменту здоров'я та гуманітарних послуг]».

37 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 706(2)(А).

Див. розділ II, де обговорюється це питання.

39 Див. книги: Merton С.Bernstein. The NLRB's Adjudication-Rule Making Dilemma Under the Admi

nistrative Procedure Act, 79 Yale L.J. 571, 589—98 (1970), а також NLRB v. Wyman-Gordon Co., 394 U.S. 759

(1969) (погляди щодо правомірності дій Національного упрааііння з трудових відносин).

40 Див. National Labor Relations Board v. Bell Aerospace Co., 416 U.S. 267 (1974) Securities and Exchange

Comm. v. Chenery Corp., 332 U.S. 194 (1947). Загальна інформація міститься у книзі Атап & Mayton

(виноска 1), § 4.5.

Адміністративне право 199

вирішення суперечок дає менше можливостей для законотворчості, ніж юридична практика розгляду справ у суді, оскільки адміністративні правові норми занадто специфічні (порівняно з іншими нормативними актами) і не дають простору для творчості.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 1. Процедура адміністративного вирішення суперечок:

  1. 1.5. Конфліктологія як науката її галузь — юридичнаконфліктологія
  2. 4.4. Конституційні процедурита конституційне судочинство
  3. В. Арбітражні функції адміністративних органів
  4. 1. Процедура адміністративного вирішення суперечок
  5. 2. Вимоги процедури до діяльності адміністративнихорганів
  6. Г. Судовий контроль за діяльністю адміністративних органів
  7. 2. Процесуальні аспекти судового контролю
  8. 3. Межі перевірки діяльності адміністративних органів
  9. 2. Адміністративні органи, які здійснюють судову владу
  10. 4.3. Виконавчі структури державних утвореннь 1917 – 1921 рр.
  11. Військово-адміністративний устрій
  12. Специфіка продукування документальних джерел
  13. Напрямки створення наративних джерел
  14. 3.1 Цивільний позов як спосіб відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
  15. Інтенсивність адміністративно-правового регулювання у сфері обігу зброї
  16. 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  17. Сутність і місце перегляду судових рішень адміністративних судів України як конституційної гарантії судового захисту
  18. Зарубіжний досвід перегляду судових рішень і можливості його використання під час здійснення адміністративного судочинства України
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -