<<
>>

2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні

Станом на початок 2017 року більшість процедурних елементів відносин органів влади з громадянами в Україні або не регулюються законодавством взагалі або регулюються підзаконними нормативно - правовими актами.

Винятки становить лише той сегмент цих відносин, що регулюється нині чинними законами «Про звернення громадян» та «Про адміністративні послуги». Після сплину майже 19 років з моменту обрання курсу на розробку та прийняття закону про загальну адміністративну процедуру, тривалої роботи робочої групи Міністерства юстиції (і, як наслідок, розробки досить якісного проекту Закону «Про адміністративну процедуру») влада так і не спромоглася забезпечити його ухвалення. Основними причинами неприйняття в Україні закону про загальну адміністративну процедуру є: загальні проблеми у розвитку адміністративно - правової науки та освіти (передусім, в контексті викладання адміністративного права); відсутність суспільно-політичного запиту на відповідне законодавство, що обумовлено інформаційним вакуумом в цій сфері. Владі необхідно: допомогти Міністерству юстиції у підвищенні інституційної спроможності у питаннях загальної адміністративної процедури через навчальні заходи для працівників цього міністерства (у т.ч. навчальні візити), членів відповідної робочої групи, тощо (зокрема, така допомога могла б надаватися з боку міжнародних організацій); вивчати і популяризувати зарубіжний досвід (особливо окремих соціалістичних країн) в частині досвіду ухвалення та впровадження законів про загальну адміністративну процедуру (науковці та неурядові організації); готувати навчальні програми щодо загальної адміністративної процедури для усіх державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечити організаційну та матеріальну підтримку з боку міжнародних організацій щодо розробки, апробації та впровадження навчальних програм і заходів з тематики загальної адміністративної процедури для широкого кола майбутніх користувачів (публічних службовців, викладачів юридичних вузів, закладів з підготовки і підвищення кваліфікації для публічних службовців, суддів тощо) [56].

Таким чином, враховуючи неналежну регламентованість інституту адміністративних процедур в Україні, дослідження адміністративних процедур адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель потребує нових викликів.

З правової точки зору процедура - це регламентований юридичною нормою порядок дій або регулювання відповідних суспільних відносин у сфері правозастосування. Правова процедура характеризується такими ознаками: попередньо визначена модель її застосування у реальному житті, через яку досягається необхідний результат; юридична сила, тобто норми, що визначають процедурну діяльність, закріплені у законі, як і основні; межі регулятивного «впливу» процедурних норм. Процедурні норми не торкаються змістової (внутрішньої) сторони реалізації основних норм, лише передбачають зовнішній процес їх впровадження; синхронність, тобто з виникненням основної норми відразу приймається процедурна. Це забезпечує нерозривність правотворчості та правореалізації, теорії та практики; законність - відповідність процедури нормативній моделі, закріпленій у нормативно-правовому акті; ознака демократизму правової процедури стосується тільки тих, які є шляхом до реалізації владних відносин [41, с. 3; 6, с. 47-48].

Науковець О. Миколенко визначає адміністративну процедуру як врегульовану адміністративно-процедурними нормами послідовність дій суб’єктів нормотворчої і правозастосовної діяльності, структурованих відповідними процедурними відносинами щодо прийняття нормативно- правових актів управління та вирішення адміністративних справ. При розгляді структури адміністративної процедури вчений зауважив, що першим і основним критерієм побудови її елементів є наявність завдань і цілей, які вирішує і досягає певна група процедурних дій. Вся сукупність процедурних послідовних дій, які спрямовані на досягнення стратегічних завдань та цілей є першим і основним елементом структури адміністративної процедури - «провадження». Сукупність процедурних послідовних дій, які спрямовані на досягнення тактичних завдань та цілей є другим елементом структури адміністративної процедури, які в юридичній літературі називають «стадією».

Сукупність процедурних послідовних дій, які спрямовані на досягнення оперативних завдань та цілей є третім елементом структури адміністративної процедури - «етапом». А осередок, з якого по-суті і побудована вся структура адміністративної процедури є четвертим елементом, - «процедурною дією». Другим важливим критерієм при побудові структури адміністративної процедури є складання процесуальних документів, які свідчать про вирішення поставлених завдань та досягнення намічених цілей. Цей критерій використовується при визначенні стадій адміністративної процедури. Третій критерій, який використовується для визначення стадій адміністративної процедури - коло учасників та їх правовий статус [89, с. 20-21].

С. Гусаров під категорією «адміністративна процедура» розуміє встановлений законом порядок розгляду та вирішення індивідуальних справ органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, який закінчується прийняттям адміністративного акта або укладанням адміністративного договору [41, с. 3]. З позиції В. Галунька, адміністративні процедури - це встановлений законодавством порядок розгляду і розв’язання органами публічної адміністрації індивідуальних адміністративних справ з метою забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства та держави [28, с. 85].

С. Братель наголошує, що адміністративною процедурою треба вважати визначену адміністративно-процедурними нормами послідовність дій суб’єктів державно-управлінської діяльності, регламентовану відповідними процедурними відносинами з метою видання управлінських провозастосовчих актів і вирішення адміністративних справ. Вчений вважає, що адміністративна процедура забезпечує реалізацію матеріальної сторони права, втілюючи в практичну діяльність норми права через систему послідовних дій, виконуючи функцію засобу реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян у межах законодавчої вимоги [17, с. 63]. На думку Л. Попова, адміністративні процедури - це процедури здійснення різних видів позитивної управлінської діяльності (процедури нормотворчої діяльності, процедури реалізації прав і обов’язків громадян, процедури контрольної діяльності), а також процедури, пов’язані з організацією роботи органів виконавчої влади [113, с.

222]. О. Левченко під адміністративною процедурою розуміє встановлену законом сукупність послідовно здійснюваних суб’єктом публічної адміністрації процедурних дій з розгляду та вирішення адміністративної справи, результатом якої є прийняття адміністративного акту, який встановлює, змінює чи припиняє права та обов’язки суб’єктів адміністративно-правових відносин [79, с. 111].

Отже, враховуючи позиції науковців, на наш погляд адміністративна процедура - це визначений порядок здійснення адміністративних дій суб’єктами публічної адміністрації в результаті яких виникають, змінюються або припиняються адміністративні правовідносини між публічною адміністрацією та іншими суб’єктами права.

Звертаючись до особливостей адміністративних процедур, Ю. Фролов до основних визначальних ознак, які характеризують поняття

«адміністративна процедура» відносить такі: публічний характер та особливий суб’єктний склад - адміністративна процедура здійснюється в публічній сфері, безпосередньо пов’язана з діяльністю органів публічної адміністрації і супроводжується використанням ними відповідних владних повноважень з урахуванням публічних інтересів; нормативний характер - адміністративна процедура врегульована адміністративно-правовими нормами, які чітко регламентують діяльність уповноважених органів та посадових осіб; індивідуальний характер - прийняте у справі рішення стосується конкретних фізичних або юридичних осіб, що перебувають у стосунках з органами публічної адміністрації; безспірний характер - предметом адміністративної процедури є індивідуальні адміністративні справи, в яких не вирішуються суперечки і не розглядаються скарги осіб на дії та рішення публічної адміністрації; стадійний характер передбачає послідовну реалізацію декількох стадій за умови, що кожен наступний етап має своєю відправною точкою правовий результат попереднього етапу; особлива спрямованість - адміністративна процедура не має своїм результатом застосування примусових заходів, її мета полягає у забезпеченні реалізації прав або обов’язків певного суб’єкту правовідносин у сфері державного управління, адміністративна процедура завершується прийняттям відповідного нормативного акту, обов’язкового для виконання [171, с.

698].

Підтримуючи вищевказану позицію, С. Братель вважає, що процедура є тим елементом, що об’єднує послідовні ланки адміністративного провадження, логічним завершенням адміністративної процедури та прийняттям адміністративного акта, що містить висновок за підсумками розгляду адміністративної справи. Місце адміністративної процедури визначається такими характеристиками: публічний характер та особливий суб’єктний склад; нормативний характер, обумовлений тим, що адміністративна процедура врегульована адміністративно-правовими нормами, які чітко регламентують діяльність уповноважених органів і посадових осіб; індивідуальний характер; відсутність адміністративного спору під час вирішення питань; стадійність; чітка спрямованість на врівноваження прав і обов’язків громадян і повноважень суб’єктів публічної адміністрації; результат, який передбачає відповідний адміністративний акт [17, с. 63].

З позиції С. Діденка, адміністративні процедури у сфері забезпечення обігу та застосування зброї: а) це офіційно встановлені чи узвичаєні порядки здійснення розгляду й розв’язання органами публічної адміністрації індивідуальних адміністративних справ у цій сфері; б) їх метою є охорона та гарантування прав, свобод і законних інтересів суб’єктів відносин у сфері забезпечення обігу та застосування зброї; в) мають публічний характер та особливий суб’єктний склад: більшість повноважень у цій сфері належить підрозділам МВС України; г) урегульовуються за допомогою адміністративно-правових норм і стосуються індивідуальних адміністративних справ у цій сфері; д) передбачають послідовну реалізацію певних стадій [45, с. 10]. У свою чергу О. Левченко вважає, що ознаками адміністративної процедури є: сфера об’єктивізації - діяльність публічної адміністрації (офіційний характер); правова детальна регламентація, специфічний суб’єктний склад, цілеспрямованість; результатом є прийняття адміністративного акту, який встановлює, змінює чи припиняє права та обов’язки суб’єктів адміністративно-правових відносин [79, с.

111].

Враховуючи специфіку нашого дослідження, до ознак адміністративних процедур адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель слід віднести такі: 1) виникають під час діяльності публічної адміністрації у сфері забезпечення функціонування системи електронних закупівель; 2) при їх здійсненні виникають, змінюються та припиняються певні адміністративні правовідносини; 3) спрямовані на належне здійснення публічних закупівель; 4) їх метою є задоволення інтересів публічної адміністрації та економічних інтересів учасників закупівельного процесу; 5) носять публічний характер; 6) цілеспрямовано направлені та виконуються у певному порядку; 6) можуть здійснюватися в електронній формі.

Найбільш поширеною класифікацією адміністративних процедур є їх розподіл на юрисдикційні та неюрисдикційні. Юрисдикційними слід вважати процедури, спрямовані на вирішення справ про адміністративні правопорушення та інші правові спори, тобто вони передбачають наявність конфлікту при вирішенні. На відміну від неюрисдикційних проваджень (справ позитивного характеру), основним завданням юрисдикційних проваджень є вирішення спору, а одним із результатів юрисдикційних проваджень - негативні наслідки для однієї із сторін спору або застосування адміністративних стягнень для порушника норм адміністративного

законодавства. Класифікація адміністративних процедур має широке розмаїття критеріїв поділу, що залежить від: правової сфери, суб’єктів діяльності; мети виконання; обов’язковості участі у здійсненні

адміністративних процедур; ініціативи виконання; функціональної спрямованості. Єдиних критеріїв для подібних класифікацій не існує, і, безперечно, важливою залишається проблема розмежування адміністративних процедур за сферами функціонування, оскільки це допоможе поліпшити гарантування виконання реалізаційних заходів із забезпечення врегулювання відносин між державою та громадянами [ 16, с. 220].

Відносно конкретної класифікації, то з позиції С. Савченко, адміністративні процедури поділяються на: а) адміністративні конфліктні процедури, б) адміністративні неконфліктні процедури. До змісту адміністративних конфліктних процедур слід віднести: а) процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення (як в діяльності судів, так і в діяльності органів публічної адміністрації); б) процедури розгляду дисциплінарних справ; в) процедури розгляду звернень громадян. Загалом, до адміністративних процедур відносяться такі провадження: а) нормотворчі процедури; б) правоуповноважуючі процедури; в) реєстраційні процедури; г) установчі процедури; д) ліцензійні процедури; е) дозвільні процедури; є) процедури по комплектуванню особового складу (екзаменаційні провадження, атестаційні провадження, провадження по призову на військову службу та ін.); ж) заохочувальні процедури; з) захисні процедури; і) контрольно-наглядові процедури [148, с. 777].

Науковець О. Левченко пропонує власне бачення щодо класифікаційних критеріїв адміністративної процедури: за порядком здійснення: звичайні та спрощені адміністративні процедури, де звичайна процедура передбачає діяльність у чітко визначених законом формах, дотримання яких є необхідною умовою законності прийнятого акту суб’єктом публічної адміністрації, спрощена - передбачає можливість коригування (як правило мінімізація) процедурних вимог до реалізації певних стадій. У разі застосування спрощеної (неформальної) процедури мають місце певні особливості, що обумовлюють специфіку застосування такої процедури; залежно від суб’єкта ініціювання: заявні та втручальні. Заявна процедура - це процедура, що починається за зверненнями фізичних та юридичних осіб до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Особливість цієї процедури полягає в тому, що ініціатором виступає приватна особа (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та громадські об’єднання без статусу юридичної особи тощо). Під втручальними процедурами розуміють діяльність, що здійснюється за ініціативою суб’єкта публічної адміністрації за наявності потреби у захисті державних та суспільних інтересів, забезпечення прав і свобод громадян, припинення адміністративних правопорушень тощо; залежно від предмета: щодо надання адміністративних послуг; щодо застосування заходів адміністративного примусу; контрольно- наглядові; атестаційні; нормотворчі (прийняття нормативно-правових актів); укладання адміністративно-правового договору тощо [79, с. 64].

Отже, сфера публічних закупівель пронизана низкою адміністративних процедур, класифікацію яких варто розкривати ширше при врахуванні специфіки кожної окремої процедури.

Загальний цикл закупівлі складається із кількох послідовних етапів: визначення потреб замовника та вивчення ринку щодо предмету закупівлі; формування і затвердження кошторису (програми, плану використання коштів); підготовка, затвердження і оприлюднення річного плану закупівель; обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису та річного плану закупівель; визначення переможця процедури закупівлі; укладання договорів про закупівлю та звітування; виконання договорів про закупівлю та контроль за виконанням договорів про закупівлю [142]. Усі вищевказані цикли здійснюються відповідно до певних адміністративних процедур.

До таких процедур відноситься процедура реєстрації авторизованого майданчику. Відповідно до теорії адміністративного права адміністративна процедура державної реєстрації - це регламентована адміністративно- правовими нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації щодо розв’язання індивідуальних адміністративних справ про засвідчення (підтвердження, офіційне визнання) певних юридичних фактів шляхом вчинення процесуальних дій, внесення записів до державних реєстрів та видачі підтверджувальних документів [63, с. 107]. В. Колпаков визначає, що реєстраційна процедура є складовою адміністративно-правових методів і форм державного управління, тобто невід’ємною частиною адміністративної процедури), яка має не лише інформаційне значення. Як відзначає науковець, роль реєстраційної процедури головним чином полягає в тому, щоб підтвердити юридичні факти, а реєстраційні дії також мають юридичні наслідки [70, с. 221].

Реєстрація в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації/авторизації за допомогою: використання електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (високий рівень довіри (у разі використання посиленого сертифіката відкритого ключа) або середній рівень довіри (у разі використання сертифіката відкритого ключа); використання сервісів ідентифікації, які надаються установами банку відповідно до законодавства (середній рівень довіри); ідентифікації через отримання авторизованим електронним майданчиком банківського платежу від користувача. Оператор авторизованого електронного майданчика надає рахунок користувачу для оплати. Після перевірки оператор авторизованого електронного майданчика може або повернути платіж користувачу або зарахувати його у вигляді плати за реєстрацію відповідно до умов договору між користувачем і оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри); ідентифікації через оператора мобільного зв’язку відповідно до законодавства (середній або незначний рівень довіри); ідентифікації через підписання договору між користувачем та оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри) [122].

Реєстрація учасника відбувається на самому сайті www.prozorro.gov.ua, проте на сайті немає блоку реєстрації і вона не є необхідною для роботи в системі у якості спостерігача. За посиланням «Реєстрація» (кнопка у верхньому правому кутку стартової сторінки www.prozorro.gov.ua) користувач обирає, що він бажає реєструватись як Учасник, після чого переходить на сторінку, де містяться назви, логотипи та посилання на електронні майданчики, які надають доступ до системи. Власне реєстрація в системі для участі у торгах відбувається на будь -якому із цих обраних учасником майданчиків [71].

Отже, однією з найголовніших адміністративних процедур при забезпеченні функціонування системи електронних закупівель є процедура реєстрації, яка складається з двох аспектів: процедура реєстрації, тобто офіційного створення авторизованого електронного майданчику, яка складається із низки стадій та процедура реєстрації учасника у системі Prozorro для участі у публічних закупівлях.

Авторизація електронного майданчика може бути здійснена за одним (крім першого чи третього рівня) або кількома рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються послуги, та порядку здійснення закупівлі, а саме: перший рівень - надання послуг замовнику у разі здійснення ним закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, визначену у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»; другий рівень - надання послуг учаснику, що бере участь у закупівлях, вартість яких є меншою за вартість, визначену у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»; третій рівень - надання послуг замовнику у разі здійснення ним закупівель відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі»; четвертий рівень - надання послуг учаснику, що бере участь у закупівлях, порядок здійснення яких визначений Законом України «Про публічні закупівлі» [122].

Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії. Комісія керується актами законодавства, персональний та кількісний склад затверджується Уповноваженим органом. Формою роботи комісії є засідання, які є відкритими. Усі бажаючі можуть взяти участь у засіданні комісії. Особи, присутні на засіданні комісії, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини загальної кількості членів комісії. Формат засідань може передбачати присутність членів комісії віддалено, за допомогою засобів зв’язку та інших телекомунікаційних послуг. Рішення комісії приймаються більшістю голосів членів комісії, які брали участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови. Рішення щодо авторизації (попередньої авторизації) електронного майданчика приймається Уповноваженим органом на підставі рішення комісії протягом 20 робочих днів з моменту отримання від адміністратора позитивного висновку результатів тестування та протягом одного дня оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу та офіційному веб-сайті Уповноваженого органу [122].

Отже, адміністративна процедура авторизації електронного майданчика полягає у вчиненні суб’єктами певних оперативних, організаційних та правових дій, для отримання від Уповноваженого органу та підпорядкованої йому комісії позитивного рішення про отримання доступу до системи електронних закупівель як оператору авторизованого електронного майданчику.

Наступною адміністративною процедурою є оприлюднення інформації. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору [129].

Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій цієї статті, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», у тому числі у формі відкритих даних.

Веб-портал Уповноваженого органу повинен відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту інформації [129].

Підготовка тендерної документації займає одне з центральних місць у реалізації принципів здійснення закупівель. Забезпечення добросовісної конкуренції, неупередженої, об’єктивної оцінки тендерних пропозицій та досягнення успішного результату процедури закупівлі в значній мірі залежить від якості тендерної документації [142].

Тендерна документація - це головне джерело інформації для потенційних учасників торгів про вимоги замовника стосовно поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тому повнота тендерної документації, чітке визначення вимог, відсутність розбіжностей в окремих її пунктах та розділах, коректне викладення всебічної інформації щодо предмету закупівлі має величезне значення для підготовки учасниками якісних пропозицій, відповідних усім вимогам та умовам замовника [142].

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі [129].

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом. Розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій [129].

Отже, адміністративна процедура оприлюднення інформації про закупівлі (зокрема, і тендерної документації) включає в себе систему публічних дій замовника, оператора авторизованого майданчику та Уповноваженого органу, що полягають у поширенні закупівельної інформації на офіційному веб-порталі системи електронних закупівель, з дотриманням принципів гласності та вимог законодавства про інформацію, для ознайомлення відповідної інформації учасниками закупівельного циклу та громадськості.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII розкриває три процедури закупівель: конкурентні процедури - відкриті торги, конкурентний діалог та неконкурентна процедура - переговорна процедура [129].

Найпоширенішою є процедура відкритих торгів. Процедура відкритих торгів - це максимально прозора процедура, що дозволяє брати участь у торгах будь-якому постачальнику. Використовуючи цю процедуру, замовник демонструє заохочення конкуренції [ 71]. Основні етапи процедури відкритих торгів такі: подання оголошення на веб-портал Уповноваженого органу; розкриття пропозицій - не менш ніж через 15 календарних днів з дня оприлюднення оголошення (строк визначається електронною системою); у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», строк для подання тендерних пропозицій та розкриття не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення (строк визначається замовником); оприлюднення відповідного протоколу розкриття (автоматично в день розкриття пропозицій); автоматичне проведення аукціону та визначення найкращої пропозиції; розгляд пропозицій (протягом 5-20 робочих днів з дня розкриття тендерних пропозицій); прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю - в день визначення переможця); оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю (1 робочого дня з дня прийняття рішення); укладання договору у строки, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» та оприлюднення (протягом двох днів з дня його укладання); автоматичне складання системою звіту про результати закупівлі та його оприлюднення (протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу); складання повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та його оприлюднення протягом трьох днів з дня внесення таких змін до договору; складання звіту про виконання договору та його оприлюднення - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання [129]. Процедура відкритих торгів може бути застосована практично для будь- якого предмета закупівлі, крім тих, ринок яких об’єктивно обмежений - через відсутність конкуренції та за наявністю інших підстав для застосування переговорної процедури [71].

Отже, процедура відкритих торгів є найбільш поширеною процедурою здійснення публічних закупівель, що складається з декількох послідовних етапів, в результаті яких задовольняються інтереси як замовника, так і учасника.

Конкурентний діалог є двоетапною конкурентною процедурою, яка передбачає проведення переговорів з учасниками на першому етапі. Метою таких переговорів є підготовка оптимальних технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі. Найбільш оптимальною ця процедура є для закупівель, які носять складний, спеціалізований характер, зокрема будівельних робіт, комплексних послуг, виконання яких можливе з використанням різних технічних рішень [96].

Конкурентний діалог здійснюється у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні пропозиції торгів без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому може передбачати лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним критеріям. Строк подання учасниками попередніх пропозицій торгів становить не менше 30 днів з дня оприлюднення оголошення на веб-порталі уповноваженого органу (у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», строк подання учасниками попередніх пропозицій становить не менше ніж 40 днів з дня його оприлюднення) [129; 140].

На другому етапі замовник запрошує до участі учасників, попередні пропозиції торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не менше ніж двох. На другому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання пропозицій на другому етапі становить не менше 15 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу. Алгоритм проведення процедури Конкурентного діалогу в подальшому ідентичний процедурі відкритих торгів [129; 140].

Отже, конкурентний діалог є особливим конкурентним способом здійснення публічних закупівель, предметом яких є складні та спеціалізовані послуги та проводиться двоетапно: 1) пропозиція подачі заявки на торги без зазначення ціни; 2) запрошення до участі у торгах учасників, заявки яких були прийняті.

Єдиною неконкурентною процедурою є переговорна процедура закупівлі. Це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником без торгів, але після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Для застосування переговорної процедури закупівлі замовник повинен мати принаймні одну з підстав визначених Законом України «Про публічні закупівлі» [142].

Переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі

Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі [129].

Отже, переговорна процедура закупівлі є неконкурентною процедурою, що являє собою укладення договору між учасником або між учасниками через проведення переговорів.

Наступною є процедура електронного аукціону. Модуль аукціону є загальнодоступним: будь-хто може відкрити посилання

auction.openprocurement.org і в режимі реального часу спостерігати за ходом всіх аукціонів у системі ProZorro. Фірми/підприємці-учасники аукціону отримують електронною поштою від свого майданчика (на якому учасник зареєстрований) гіпер-посилання на участь в аукціоні. При переході за цим посиланням можна побачити скільки часу залишилось до початку аукціону та взяти в ньому участь. Коли починається аукціон система бере 5 хвилин перерви до початку раунду. В цей час можна побачити кількість учасників аукціону та їхні початкові ставки (проте без назви учасників). Відповідно цінові пропозиції є анонімними та чергуються від мінімальної до максимальної. Аукціон проходить в 3 раунди. Першим змінює ціну учасник з найвищою ціною. Він може зменшити свою пропозицію (не менше, ніж на крок, який був вказаний в оголошенні про проведення торгів) або залишити її без змін. У кожного учасника є 2 хвилини для того, щоб змінити пропозицію, потім черга переходить до наступного учасника (йому також надається 2 хвилини для внесення змін). Потім система бере перерву 2 хвилини, почерговість пропозицій змінюється (від найбільшої до найменшої) і процес повторюється. По завершенню третього раунду відображаються результати аукціону - у цей момент розкриваються назви компаній-учасників та їх пропозиції на всіх раундах торгів [96].

Таким чином, процедура електронного аукціону здійснюється через електронну систему ProZorro, є відкритою та доступною для учасників закупівельного циклу та полягає у чергових діях, раундах, при яких поступово відображаються результати процедури.

Кінцевою процедурою є адміністративна процедура завершення публічної закупівлі. Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб -порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів [129].

Учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством [129].

По закінченню публічних закупівель оприлюднюється звіт про результати проведення процедури закупівлі, який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу [129].

Отже, адміністративна процедура завершення публічної закупівлі полягає в оприлюдненні на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укладення договору, а також оприлюдненні загального звіту про процедуру публічної закупівлі.

Процедура оскарження створена спеціально для забезпечення швидкого і професійного врегулювання конфліктів між учасником чи потенційним учасником процедури закупівлі та замовником з приводу діянь замовника, які порушують право такого учасника на участь у процедурі закупівлі та укладення договору із замовником [142].

Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу [129].

Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. Орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. Система електронних закупівель автоматично оприлюднює прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу та розсилає повідомлення суб’єкту оскарження та замовнику. Строк розгляду скарги органом оскарження становить 15 робочих днів з дати початку розгляду скарги [129].

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель [129].

Таким чином, адміністративна процедура оскарження здійснюється через подання відповідної скарги учасником закупівельного циклу до органу оскарження, який відповідно до певного порядку (реєстрація заяви, тимчасове припинення процедури публічної закупівлі, розгляд заяви) та у межах закону повинен прийняти рішення, яке оприлюднюється в системі електронних закупівель та є обов’язковим до виконання суб’єктами закупівель, з правом оскарження його у судовому порядку.

Важливим інструментом у сфері забезпечення функціонування системи електронних закупівель є інститут адміністративної відповідальності. Так, за порушення вимог, установлених Законом України «Про публічні закупівлі» та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально [129].

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X розкриває умови притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі. Зокрема, Ст. 6414 КУпАП визначає: здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінку пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [66].

Згідно з вимогами абз. 35 та абз. 36 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення» протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 164-14 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю та Рахункової палати [66; 25].

Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення встановлений КУпАП. Зазначену категорію справ розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП «Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)», глава 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення») [66; 25].

Крім того, міру відповідальності кожного члена тендерного комітету, голови комітету, на яких складено адміністративний протокол, визначає виключно суд, а не посадова особа органів державного фінансового контролю (Державної аудиторської служби України, її міжрегіональних територіальних органів). При цьому суд у рішенні встановлює, на яку суму потрібно сплатити штраф [66; 25].

Таким чином, адміністративна процедура притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі полягає у складанні адміністративних протоколів уповноваженими органами (уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю та Рахункової палати) та притягненні осіб до адміністративної відповідальності в разі прийняття такого рішення судом шляхом накладення штрафів на суб’єктів закупівельного циклу.

Сьогодні українські законодавці намагаються створити досконалу систему реалізації адміністративних процедур у межах реформування правової системи. Надання адміністративних послуг, як індикатор демократизації суспільних відносин, потребує вдосконалення у зв’язку з необхідністю зміцнення взаємозв’язку між органами виконавчої влади та громадянами - основними суб’єктами адміністративно -правової процедури. На відміну від концептуального підходу радянської командної системи, де основну роль відводили державі, сьогодні переважають потреби громадян. Адміністративні послуги є змістом адміністративної процедури, принципи якої на сьогоднішній день недостатньо розроблені. Зважаючи на те, що в адміністративному законодавстві України процедурна частина є найменш розвинутою, надзвичайно важливим є запровадження у сфері управління раціональних і демократичних адміністративних процедур [17 с. 63].

Загальні передумови нормативно-правового регулювання надання електронних послуг створені, але для повноцінного впровадження електронних послуг цього недостатньо. Адже сьогодні нормативно-правова база, яка регулює підстави та порядок надання саме електронних послуг в Україні відсутня, як і відсутні нормативно-правові акти, що визначають технічні стандарти та регулюють адміністративні процедури їх надання [164, с. 129].

Як вважає Т. Брус, процес формування процедури надання адміністративних послуг тісно пов’язаний з питанням розробки регламентів, які повинні передбачати зворотний зв’язок, аби споживачі мали змогу повідомити орган публічного управління, що видав ліцензію, дозвіл, акредитацію тощо, про порушення. Слід також закріпити право звернення споживачів до органів публічного управління із заявками щодо вдосконалення процедури надання адміністративних послуг і виконання державою своїх функцій. Окрім цього, мають бути уточнені структурні елементи адміністративного регламенту, процедури надання адміністративних послуг, що забезпечать виконання функцій органів публічного управління; процедур, що забезпечать раціональну та ефективну роботу структурних відділів органу під час надання адміністративних послуг; процедур, що забезпечать реалізацію прав споживачів. Такі процедури мають містити норми, що стосуються порядку надання адміністративних послуг, виконання функцій органів публічного управління, звернення з приводу порушення процедури надання адміністративних послуг, відносин споживачів та органів публічного управління в процесі надання органом адміністративних послуг [18, с. 29].

Прикладом надання адміністративних послуг у сфері закупівель є повноваження Уповноваженого органу. Так, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» Уповноважений орган повинен надавати безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу [129].

Отже, у сфері функціонування системи електронних закупівель важливу роль відіграє адміністративна процедура надання адміністративних послуг, що полягає у безоплатному отриманні за електронним зверненням від будь-якої особи інформації або консультації щодо порядку та умов здійснення публічних закупівель, що надаються суб’єктами забезпечення функціонування системи електронних закупівель.

Усе вище визначене дозволяє зробити такі висновки:

- адміністративна процедура - це визначений порядок здійснення адміністративних дій суб’єктами публічної адміністрації, в результаті яких виникають, змінюються або припиняються адміністративні правовідносини між публічною адміністрацією та іншими суб’єктами права;

- до ознак адміністративних процедур адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель слід віднести такі: 1) виникають під час діяльності публічної адміністрації у сфері забезпечення функціонування системи електронних закупівель; 2) при їх здійсненні виникають, змінюються та припиняються певні адміністративні правовідносини; 3) спрямовані на належне здійснення публічних закупівель; 4) їх метою є задоволення інтересів публічної адміністрації та економічних інтересів учасників закупівельного процесу; 5) носять публічний характер; 6) цілеспрямовано направлені та виконуються у певному порядку; 6) можуть здійснюватися у електронній формі;

- однією з найголовніших адміністративних процедур при забезпеченні функціонування системи електронних закупівель є процедура реєстрації, яка складається з двох аспектів: процедура реєстрації, тобто офіційного створення авторизованого електронного майданчику, яка складається із низки стадій та процедура реєстрації учасника у системі Prozorro для участі у публічних закупівлях;

- адміністративна процедура авторизації електронного майданчика полягає у вчиненні суб’єктами певних оперативних, організаційних та правових дій для отримання від Уповноваженого органу та підпорядкованої йому комісії позитивного рішення про отримання доступу до системи електронних закупівель як оператора авторизованого електронного майданчика;

- адміністративна процедура оприлюднення інформації про закупівлі (зокрема, і тендерної документації) включає в себе систему публічних дій замовника, оператора авторизованого майданчику та Уповноваженого органу, що полягають у поширенні закупівельної інформації на офіційному веб-порталі системи електронних закупівель з дотриманням принципів гласності та вимог законодавства про інформацію, для ознайомлення відповідної інформації учасниками закупівельного циклу та громадськості;

- порядок здійснення закупівель складається з трьох процедур: 1) процедура відкритих торгів є найбільш поширеною процедурою здійснення публічних закупівель, що складається з декількох послідовних етапів, в результаті яких задовольняються інтереси як замовника, так і учасника; 2) конкурентний діалог є особливим конкурентним способом здійснення публічних закупівель, предметом яких є складні та спеціалізовані послуги та проводиться двоетапно: пропозиція подачі заявки на торги без зазначення ціни; запрошення до участі у торгах учасників, заявки яких були прийняті; 3) переговорна процедура закупівлі є неконкурентною процедурою, що являє собою укладення договору між учасником або між учасниками через проведення переговорів;

- адміністративна процедура завершення публічної закупівлі полягає в оприлюдненні на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укладення договору, а також оприлюдненні загального звіту про процедуру публічної закупівлі;

- адміністративна процедура оскарження здійснюється через подання відповідної скарги учасником закупівельного циклу до органу оскарження, який відповідно до певного порядку (реєстрація заяви, тимчасове припинення процедури публічної закупівлі, розгляд заяви) та у межах закону повинен прийняти рішення, яке оприлюднюється в системі електронних закупівель та є обов’язковим до виконання суб’єктами закупівель, з правом оскарження його у судовому порядку;

- адміністративна процедура притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі полягає у складанні адміністративних протоколів уповноваженими органами (уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю та Рахункової палати) та притягненні осіб до адміністративної відповідальності в разі прийняття такого рішення судом шляхом накладення штрафів на суб’єктів закупівельного циклу;

- у сфері функціонування системи електронних закупівель важливу роль відіграє адміністративна процедура надання адміністративних послуг, що полягає у безоплатному отриманні за електронним зверненням від будь- якої особи, інформації або консультації щодо порядку та умов здійснення публічних закупівель, що надаються суб’єктами забезпечення

функціонування системи електронних закупівель.

Отже, адміністративна процедура адміністративно-правового

забезпечення функціонування системи електронних закупівель - це визначений порядок здійснення адміністративних дій публічної адміністрації організаційного, правового та розпорядчого характеру у сфері забезпечення функціонування системи електронних закупівель, в результаті яких виникають, змінюються або припиняються адміністративні правовідносини, спрямовані на належне здійснення публічних закупівель з метою задоволення інтересів публічної адміністрації, учасників закупівельного процесу та суспільства.

<< | >>
Источник: СЕЛІВАНОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні:

  1. СЕЛІВАНОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017, 2017
  2. АНОТАЦІЯ
  3. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  4. ЗМІСТ
  5. ВСТУП
  6. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ
  7. 1.1 Поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  8. 1.2 Адміністративно-правові аспекти юридичної природи та принципи функціонування системи електронних закупівель
  9. 1.3 Адміністративно-правовии статус публічної адміністрації, яка здійснює забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  10. Висновки до розділу 1
  11. РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ
  12. 2.1 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  13. 2.2. Методи адміністративної діяльності стосовно функціонування системи електронних закупівель в Україні
  14. 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  15. Висновки до розділу 2