<<
>>

2.1 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні

Різноманіття завдань і функцій публічної адміністрації обумовлює використання різних форм її діяльності, зазначених в законах, положеннях, статутах та інших актах, що регламентують діяльність владних суб’єктів.

При цьому для виконання своїх зобов’язань органи та посадові особи повинні використовувати лише ті форми, які встановлені нормами права. Недотримання обов’язкової форми тягне недійсність або можливість оскарження дій та рішень суб’єктів владних повноважень [69, с. 125].

Таким чином, форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні потребують ґрунтовних досліджень, враховуючи ступінь їх важливості.

До питання дослідження форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель звертали свою увагу такі вчені як О. Бандурка, Д. Бахрах, Ю. Битяк, М. Бояринцева, В. Галунько, А. Іванищук, В. Коваленко, Т. Коломоєць, В. Колпаков, О. Кузьменко, О. Меліхова, С. Скворцов та інші.

Проте, саме питання дослідження форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель потребує нових викликів, враховуючи зміни до чинників функціонування системи електронних закупівель.

Діяльність публічної адміністрації реалізується на практиці в конкретних формах і конкретними методами. Якщо публічне адміністрування розкриває основні напрями цілеспрямованої діяльності суб’єктів владних повноважень щодо виконання адміністративних зобов'язань, то форми показують, яким чином це здійснюється. Оскільки за допомогою форм публічного адміністрування практично реалізуються завдання та функції публічної адміністрації, то від їх використання значною мірою залежить успіх владної діяльності. Форми покликані забезпечувати найбільш доцільне виконання функцій адміністрування, досягнення його цілей з найменшими витратами сил, засобів і часу [69, с.

125]. Відповідно до тлумачного словника з української мови форма - це тип, будова, спосіб організації чого-небудь; спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація та зовнішній вираз [182, с. 800].

З юридичної точки зору, форма - це об’єктивний вияв сутності дій суб’єктів. Наявність завдань і функцій адміністративної діяльності публічної адміністрації зумовлює існування різних форм цієї діяльності, які передбачено правовими нормами. Форми закріплено в законодавстві, яке визначає правовий статус суду, у положеннях, статутах, інструкціях та інших актах, що регламентують адміністративну діяльність його суб’єктів. При цьому для здійснення функцій такої діяльності її суб’єкти мають використовувати тільки ті форми, які передбачені відповідними правовими актами [67, с. 150]. Професор О. Бандурка визначає, що форма адміністративного права - це зовнішній прояв управлінської діяльності, спосіб вираження її змісту в конкретних умовах, тобто та чи інша управлінська дія, що має зовнішній вияв [7, с. 100].

Як визначив С. Діденко, форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері забезпечення обігу та застосування зброї в Україні - це зовнішньо виражена діяльність суб’єктів публічного адміністрування, яка здійснюється останніми в межах їх компетенції та спрямована на гарантування прав, свобод і законних інтересів суб’єктів адміністративних відносин в цій сфері [46, с. 50].

Отже, форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні - це провідні засоби вираження аспектів діяльності суб’єктів публічної адміністрації, що обумовлюються особливостями повноважень конкретної публічної адміністрації з метою забезпечення прав, свобод та інтересів суб’єктів закупівельного циклу.

Щодо класифікації форм, то професор В. Коваленко за ступенем правової регламентації процесу використання виділяє такі форми публічного управління: встановлення норм права (видання нормативних актів публічного адміністрування); застосування норм права (видання ненормативних актів публічного адміністрування, актів застосування норм права); укладання адміністративних договорів; здійснення реєстраційних та інших юридично значущих дій; провадження організаційних дій; виконання матеріально-технічних операцій.

Перші чотири форми, з позиції вченого, є правовими, решта - неправовими. Саме такий поділ форм публічного адміністрування найповніше, на погляд науковця, відображає діяльність публічної адміністрації, її широту та специфіку [69, с. 125].

В свою чергу, професор В. Галунько за характером і правовою природою виявляє наступні форми діяльності суб’єктів публічної адміністрації: укладення адміністративних актів (видання підзаконних нормативно-правових актів і видання індивідуальних адміністративних актів); укладення адміністративних договорів; учинення інших юридично значущих адміністративних дій; здійснення матеріально-технічних операцій [29, с. 46].

Підтримуючи вищесказану позицію та досліджуючи сферу забезпечення органів судової влади, суддя А. Іванищук форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно- правового регулювання судової гілки влади поділяє на такі види: видання адміністративних актів (підзаконних нормативно-правових та індивідуальних адміністративних актів); укладення адміністративних договорів; учинення інших юридично значущих адміністративних дій; здійснення матеріально - технічних операцій. Крім того, науковець умовно поділяє їх на правові та неправові. Правові форми завжди є організаційними, проте далеко не всі організаційні форми є правовими. До останніх належать лише ті, що обов’язково передбачають настання юридичних наслідків [60, с. 120].

Ми підтримуємо основоположні позиції науковців щодо різновиду форм адміністративної діяльності та вважаємо, що до форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель слід віднести: нормотворчу діяльність через видання нормативних та індивідуальних актів; укладення адміністративних договорів між державою та іншими суб’єктами; вчинення інших юридично значущих адміністративних дій суб’єктами закупівельного циклу; здійснення матеріально-технічних операцій щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель.

Далі варто визначити особливості кожної окремої форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель.

Варто зазначити, що акти публічного адміністрування - це юридична форма, у якій виявляються, представляються, оприлюднюються, набувають юридичного змісту дії і рішення публічної адміністрації. Приймаються такі акти на виконання Конституції та законів України і в межах компетенції відповідного органу - суб’єкта публічного права [68, с. 100].

Нормотворча діяльність через видання нормативних та індивідуальних актів здійснюється уповноваженими на це суб’єктами, до яких належать, зокрема, Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна аудиторська служба України, Державна казначейська служба України, Національне антикорупційне бюро України та інші суб’єкти, які виконують свої повноваження у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 31 травня 2011 року Міністерство економічного розвитку та торгівлі України формує та реалізовує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації [125].

Так, наприклад, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 березня 2016 року № 557 «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» затверджено положення, що розроблено відповідно до статей 8 і 11 Закону «Про публічні закупівлі» і визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність [123].

Крім того, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII основними функціями Уповноваженого органу є: розроблення і затвердження нормативно-правових актів; підготовка та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель; розроблення та затвердження: примірної тендерної документації; примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб); порядок визначення предмета закупівлі тощо; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу; розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель тощо [129].

Нормотворча діяльність як форма адміністративної діяльності здійснюється уповноваженими на це суб’єктами, основним з яких є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, що приймає нормативні та індивідуальні акти, які виражають провідні засади публічних закупівель.

На думку Д. Бахраха, адміністративний договір являє собою особливий вид угод, в яких рівноправність сторін так чи інакше пов’язана з владними повноваженнями одної чи кількох сторін, які про щось домовляються. Вчений дає таке визначення адміністративного договору: це заснований на адміністративно-правових нормах та публічних інтересах в результаті добровільної згоди двох чи більше суб’єктів адміністративного права, одним з яких завжди виступає суб’єкт адміністративної влади, багатосторонній акт, який встановлює взаємні права та обов’язки його учасників [8, с. 184].

Адміністративний договір - це система взаємних зобов’язань між названими в акті публічної адміністрації суб’єктами, виконання яких вирішує державне завдання. Розуміння сутності адміністративного договору дає його порівняння з класичним цивільно-правовим договором.

У цивільному праві договірні відносини формуються на підставі вільного волевиявлення сторін. Кожна із сторін сама вирішує питання доцільності прийняття на себе відповідних зобов’язань. Прийняти або не прийняти пропозиції щодо встановлення договірних відносин є правом кожної із сторін. Зовсім інша ситуація виникає в умовах адміністративного договору. Головною діючою особою такого договору є держава. Вона визначає предмет договору і учасників договірних відносин. З цього приводу приймається адміністративно-правовий акт. Визначені у такому акті сторони домовляються щодо засобів, які б дали змогу об’єднаними зусиллями вирішити завдання, поставлені перед ними державою [68, с. 100].

Науковець Р. Куйбіда пропонує французький варіант, за яким майже всі договори, що укладаються органами публічної адміністрації в процесі її функціонування, із незначними винятками, вважаються адміністративними. Найбільш поширеними адміністративними договорами у Франції є договори про державні закупівлі. Від цивільних (комерційних) договорів їх відрізняє особлива конкурсна процедура обрання контрагента — немає вільного вибору на власний розсуд, а також спрямованість на задоволення публічних, а не особистих (комерційних) інтересів [78].

Проте, враховуючи, що замовник закупівлі реалізує свою цивільну правосуб’єктність на придбання товарів, робіт та послуг для забезпечення власних потреб, актом реалізації відповідного права буде укладання договору купівлі-продажу, договору надання послуг тощо, проте реалізувати надане право такий замовник може лише через відповідну процедуру, встановлену законом. Принциповою ознакою адміністративного договору є його зміст, який полягає у правах та обов’язках сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень - учасника такого договору, а також мета такого договору - задоволення саме публічних інтересів, а не приватних інтересів будь-якої особи, зокрема суб’єкта владних повноважень [15, с. 92].

Таким чином, публічні закупівлі включають в себе одним із суб’єктів саме державу, проте, договір про публічні закупівлі не є адміністративним договором, адже змістом адміністративного договору є права та обов’язки сторін виражені через владні повноваження органів державної влади.

Юридично значимі дії, як правова форма публічного адміністрування в сфері юридичної науки - це виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів публічної адміністрації, яка спричиняє юридичні наслідки та спрямована на вирішення конкретних справ адміністративного характеру та видання офіційного документа [86].

Аналіз доктринальних та нормативно-правових джерел дозволяє віднести до юридично значимих дій, як правової форми публічного адміністрування в сфері юридичної науки в Україні, установчу, реєстраційну, атестаційну, експертну та юрисдикційну діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації. Установча діяльність органів публічної адміністрації в сфері юридичної науки в Україні полягає у створенні або припиненні суб’єктів адміністративно-правових відносин у сфері юридичної науки, а також їх структурних підрозділів. Реєстраційна діяльність як різновид правової форми публічного адміністрування в сфері юридичної науки в Україні - це офіційна фіксація відомостей чи об’єктів у сфері юридичної науки, яка полягає в наданні їм легального статусу та здійснюється суб’єктами публічної адміністрації з метою обліку та контролю у відповідній сфері. Експертна діяльність у сфері юридичної науки в Україні - це діяльність органів публічної адміністрації, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка наукового рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів. Юрисдикційна діяльність у сфері юридичної науки - це діяльність суб’єктів публічної адміністрації, спрямована на вирішення справ щодо правопорушень у сфері юридичної науки та полягає в застосуванні адміністративних заходів [86].

Реєстраційна складова здійснюється через авторизований електронний майданчик - авторизовану Уповноваженим органом інформаційно- телекомунікаційну систему, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Порядок авторизації електронних майданчиків визначається Кабінетом Міністрів України [129].

Відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 166, реєстрація в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації/авторизації за допомогою: використання електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (високий рівень довіри (у разі використання посиленого сертифіката відкритого ключа) або середній рівень довіри (у разі використання сертифіката відкритого ключа); використання сервісів ідентифікації, які надаються установами банку відповідно до законодавства (середній рівень довіри); ідентифікації через отримання авторизованим електронним майданчиком банківського платежу від користувача. Оператор авторизованого електронного майданчика надає рахунок користувачу для оплати. Після перевірки оператор авторизованого електронного майданчика може або повернути платіж користувачу, або зарахувати його у вигляді плати за реєстрацію відповідно до умов договору між користувачем і оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри); ідентифікації через оператора мобільного зв’язку відповідно до

законодавства (середній або незначний рівень довіри); ідентифікації через підписання договору між користувачем та оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри) [122].

Таким чином, реєстраційна діяльність суб’єктів публічних закупівель полягає у їх ідентифікації за допомогою різних способів, при яких визначається рівень довіри користувача та оператора авторизованого електронного майданчика та відкривається доступ користувача до електронної системи закупівель.

Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює: аналіз функціонування системи публічних закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду з питань закупівель [129]. Функції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу щодо узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, а також вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду з питань закупівель є досить об’ємною та охоплює будь-яку практику за межами України. Вона використовується в рамках громадських кампаній, спрямованих на просування нових понять, ідей, реформ, інструментів тощо, де світовий досвід може бути представлений як приклад передової практики, підстава або джерело натхнення, що спонукає до запровадження подібних речей в національній системі (наприклад, електронних аукціонів, рамкових угод, пост-моніторингу неконкурентних процедур тощо). Безумовно відповідні практики мають обиратися ретельно та продумано, щоб їх корисність в українському контексті належним чином обґрунтовувалася (зв’язок із міжнародними зобов’язаннями України, дотримання вимог чинної політики Уряду, відповідність умовам і методам української правової системи тощо). У рамках реалізації цих функцій на сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) та веб- порталі Уповноваженого органу (www.prozorro.gov.ua) висвітлюються переважно заходи (тренінги, ознайомчі візити, конференції), які проводяться спільно з міжнародними донорами/проектами, а також, може публікуватися корисна інформація та посилання (наприклад, на огляди SIGMA4 , відповідні матеріали тематичного Проекту ЄС5 тощо) [71; 129].

Крім того, орган оскарження має право залучати для отримання консультацій та експертних висновків представників державних органів (за погодженням з керівниками державних органів), експертів і спеціалістів, які не можуть бути пов’язаними особами та володіють спеціальними знаннями, необхідними для професійного та неупередженого розгляду скарги. Суб’єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки таких представників державних органів, експертів та спеціалістів оприлюднюються в електронній системі закупівель та долучаються до матеріалів справи про розгляд скарги [129].

Юрисдикційна діяльність у сфері функціонування системи електронних закупівель реалізується через складову оскарження, а саме,

Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» [129].

Варто зазначити, що в електронній системі закупівель повинна бути створена комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно з вимогами законодавства у сфері захисту інформації. Вимоги із захисту інформації в електронній системі закупівель визначає адміністратор з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації. Підключення електронного майданчика до електронної системи закупівель здійснюється адміністратором після виконання вимог, визначених в документації на комплексну систему захисту інформації електронної системи закупівель. Оператор електронного майданчика може створювати комплексну систему захисту інформації своєї інформаційно - телекомунікаційної системи самостійно за умови погодження технічного завдання на її створення з адміністратором та Держспецзв’язку і самостійного отримання атестата відповідності комплексної системи захисту інформації за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Засоби криптографічного захисту інформації, у тому числі засоби електронного цифрового підпису, що використовуються в роботі авторизованого електронного майданчика, повинні мати чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Оператор авторизованого електронного майданчика повинен надавати звіт з інформаційної безпеки в установленому адміністратором форматі та визначеною періодичністю або у разі виникнення інцидентів, пов’язаних з інформаційною безпекою [122].

Отже, вчинення інших юридично значущих адміністративних дій суб’єктами закупівельного циклу розкривається через: реєстраційну діяльність, що полягає у їх ідентифікації за допомогою різних способів, при яких визначається рівень довіри користувача та оператора авторизованого електронного майданчика та відкривається доступ користувача до електронної системи закупівель; експертно-аналітичну діяльність (як Уповноваженого органу, так і Органу оскарження); юрисдикційну діяльність, що здійснюється Органом оскарження; інформаційно-захисну діяльність, що полягає у створенні оператором електронного майданчика комплексної інформаційно-телекомунікативної системи охорони інформації, що підлягає атестуванню.

Здійснення матеріально-технічних операцій є найоб’ємнішою частиною діяльності апарату виконавчої влади з боку як її кількості, так і різноманітності. Матеріально-технічні операції носять допоміжний характер, їх основне призначення - обслуговування самого процесу управління, всіх інших форм управлінської діяльності. Вони створюють умови для використання інших форм роботи органів виконавчої влади. В узагальненому вигляді матеріально-технічні операції - це підготовка матеріалів для видання юридичних актів, проведення організаційних заходів, провадження діловодства, складання довідок, звітів тощо. Зараз під час здійснення матеріально-технічних операцій ширше використовують різноманітні засоби організаційної техніки, для державних потреб створюють комплексні інформаційно-аналітичні системи із застосуванням комп’ютерних систем [10, с. 124].

Так, наприклад, Мінекономрозвитку забезпечує функціонування вебпорталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу; наповнення інформаційного ресурсу Уповноваженого органу; авторизацію електронних майданчиків [129]. Функціонування безоплатного веб-порталу (www.prozorro.gov.ua) забезпечується через підпорядковане Уповноваженому органу Державне підприємство «Прозорро», а порядок авторизації електронних майданчиків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» [71].

Так, наприклад, авторизація електронного майданчика може бути здійснена за одним (крім першого чи третього рівня) або кількома рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються послуги, та порядку здійснення закупівлі, а саме: 1) перший рівень - надання послуг замовнику у разі здійснення ним закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, визначену у частині першій ст. 2 Закону; 2) другий рівень - надання послуг учаснику, що бере участь у закупівлях, вартість яких є меншою за вартість, визначену у частині першій ст. 2 Закону; 3) третій рівень - надання послуг замовнику у разі здійснення ним закупівель; 4) четвертий рівень - надання послуг учаснику, що бере участь у закупівлях [122].

Заявка на авторизацію подається на адресу Уповноваженого органу та реєструється і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Заявка на авторизацію повинна бути підписана керівником юридичної особи. Рішення щодо авторизації (попередньої авторизації) електронного майданчика приймається Уповноваженим органом на підставі рішення комісії протягом 20 робочих днів з моменту отримання від адміністратора позитивного висновку результатів тестування та протягом одного дня оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу та офіційному веб- сайті Уповноваженого органу. Адміністратор не пізніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення рішення щодо авторизації (попередньої авторизації) електронного майданчика укладає з оператором електронного майданчика договір, примірна форма якого затверджується Уповноваженим органом [122].

Отже, здійснення матеріально-технічних операцій щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель є однією з найпоширеніших форм адміністративної діяльності, адже полягає у технічно-правових та організаційних заходах і засобах функціонування системи електронних закупівель, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування вебпорталу, його наповнення та створення і авторизацію відповідних електронних майданчиків.

Таким чином, до ознак форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель відносяться такі: нормотворча діяльність здійснюється в основному Уповноваженим органом, що прямо передбачено законодавством про публічні закупівлі; договір про публічні закупівлі не є адміністративним договором, тобто така форма діяльності як адміністративний договір майже не виражає функціонування системи електронних

закупівель; найпоширенішою формою адміністративної діяльності у цій сфері є здійснення матеріально-технічних операцій, адже за їх допомогою і здійснюється підтримка системи електронних закупівель.

Усе вищевикладене дає підстави зробити такі висновки стосовно форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель:

- до форм адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель слід віднести: нормотворчу діяльність через видання нормативних та індивідуальних актів; вчинення інших юридично значущих адміністративних дій суб’єктами закупівельного циклу; здійснення матеріально-технічних операцій щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель;

- нормотворча діяльність як форма адміністративної діяльності здійснюється уповноваженими на це суб’єктами, основним з яких є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, що приймає нормативні та індивідуальні акти, які виражають провідні засади публічних закупівель;

- публічні закупівлі включають в себе одним із суб’єктів саме державу, проте, договір про публічні закупівлі не є адміністративним договором, адже змістом адміністративного договору є права та обов’язки сторін виражені через владні повноваження органів державної влади;

- вчинення інших юридично значущих адміністративних дій суб’єктами закупівельного циклу розкривається через: реєстраційну діяльність, що полягає у їх ідентифікації за допомогою різних способів, при яких визначається рівень довіри користувача та оператора авторизованого електронного майданчика та відкривається доступ користувача до електронної системи закупівель; експертно-аналітичну діяльність (як Уповноваженого органу, так і Органу оскарження); юрисдикційну діяльність, що здійснюється Органом оскарження; інформаційно-захисну діяльність, що полягає у створенні оператором електронного майданчика комплексної інформаційно-телекомунікативної системи охорони інформації, що підлягає

атестуванню;

- здійснення матеріально-технічних операцій щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель є однією з найпоширеніших форм адміністративної діяльності, адже полягає у технічно-правових та організаційних заходах і засобах функціонування системи електронних закупівель, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування вебпорталу, його наповнення та створення і авторизацію відповідних електронних майданчиків;

- до ознак форм адміністративної діяльності публічної адміністрації

щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель відносяться такі: нормотворча діяльність здійснюється в основному Уповноваженим органом, що прямо передбачено законодавством про публічні закупівлі; договір про публічні закупівлі не є адміністративним договором, тобто така форма діяльності як адміністративний договір майже не виражає функціонування системи електронних

закупівель; найпоширенішою формою адміністративної діяльності у цій сфері є здійснення матеріально-технічних операцій, адже за їх допомогою і здійснюється підтримка системи електронних закупівель;

Отже, форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні - це провідні засоби вираження аспектів діяльності суб’єктів публічної адміністрації, що обумовлюються особливостями повноважень конкретної публічної адміністрації з метою забезпечення прав, свобод та інтересів суб’єктів закупівельного циклу.

<< | >>
Источник: СЕЛІВАНОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.1 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні:

  1. АНОТАЦІЯ
  2. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  3. ЗМІСТ
  4. ВСТУП
  5. 1.1 Поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  6. 1.3 Адміністративно-правовии статус публічної адміністрації, яка здійснює забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  7. Висновки до розділу 1
  8. 2.1 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  9. 2.2. Методи адміністративної діяльності стосовно функціонування системи електронних закупівель в Україні
  10. 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  11. Висновки до розділу 2
  12. 3.1. Зарубіжний досвід забезпечення функціонування системи електронних закупівель
  13. 3.2. Удосконалення законодавства щодо адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  14. ВИСНОВКИ
  15. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  16. ДОДАТКИ