<<
>>

3.1. Зарубіжний досвід забезпечення функціонування системи електронних закупівель

Держава є одним із основних учасників економічного процесу як споживач товарів, робіт і послуг. Публічні закупівлі складають значну частину світових торгових потоків, яка орієнтовно може сягати 1 трлн.

євро на рік. На практиці розвинуті країни використовують публічні закупівлі як один із дієвих інструментів системи державної допомоги для забезпечення соціально-економічного розвитку та стабільного росту економіки. Проте величина цих закупівель не завжди свідчить про їх ефективність, оскільки даний сектор у кожній країні має свої корупційні складові. Від ефективності здійснення публічних закупівель залежить успішність функціонування економіки в цілому. Відповідно, актуалізується питання подальшого розвитку системи публічних закупівель та підвищення ефективності використання державних коштів з метою забезпечення українського суспільства якісними товарами та послугами [85, с. 70].

З розвитком суспільних відносин, зокрема у сфері публічних закупівель, аналіз зарубіжного досвіду забезпечення функціонування системи електронних закупівель потребує нових викликів.

Загальновідомо, що одним з головних факторів, які впливають сьогодні на рівень світового прогресу та розвиток економіки кожної країни, є міжнародне економічне співробітництво. З погляду учасників такого співробітництва виокремлюють два рівні міжнародних економічних відносин: міждержавні економічні відносини, що охоплюють традиційних суб’єктів міжнародного права (держави, міжурядові організації) та економічні відносини між юридичними та фізичними особами різних держав. В цій сфері правовідносин існує тісна взаємодія між міжнародним правом та національними правовими системами. Як відомо, існують також приклади прямого застосування міжнародно-правових актів до юридичних та фізичних осіб у практиці Європейського Союзу (ЄС) [166, с. 5].

У зв’язку з цим сучасні загальносвітові процеси інтеграції та глобалізації вимагають ефективної економічної взаємодії як між окремими країнами, так і між юридичними особами різної національної приналежності, рух капіталів, товарів і послуг набуває інтернаціонального характеру. Шлях до економічної інтеграції держав лежить через уніфікацію і гармонізацію їх законодавства. Інтеграція європейських держав, що припускає координацію економічної політики, створення загального ринку, передбачає також зближення, уніфікацію і гармонізацію законодавств держав-членів ЄС у сфері економіки. Наявність єдиних правових правил регулювання економічних відносин дозволить забезпечити свободу руху товарів, робіт, послуг, капіталів між державами. Зближення, уніфікація і гармонізація законодавств закладає легітимне підґрунтя для розвитку правових механізмів взаємодії всіх видів суб’єктів економічних відносин у межах єдиного європейського правового простору [166, с. 5].

Країни світу використовують публічні закупівлі як один із дієвих інструментів системи державної допомоги для забезпечення соціально - економічного розвитку та стабільного росту економіки [85, с. 70]. Основою європейської інтеграції є співпраця в економічній сфері. Інтеграція держав - членів Євросоюзу передбачає координацію економічної політики, функціонування спільного ринку, вільного руху товарів, осіб, послуг та капіталу, а також гармонізацію внутрішнього законодавства держав і закладає підґрунтя для розвитку правових механізмів взаємодії суб’єктів економічних відносин.

Публічні закупівлі є важливою сферою спільного ринку ЄС. Отже, на задоволення державних потреб шляхом постачання товарів, надання послуг та виконання робіт за державні кошти спрямовується значна частина економічної діяльності ЄС [27, с. 3].

Для забезпечення ефективного функціонування системи публічних закупівель у ЄС створено докладну базу правового регулювання, основу якої закладено в базових положеннях установчих договорів і деталізовано в актах органів Євросоюзу. Однією з головних передумов інтеграції України до європейських інтеграційних об’єднань є приведення її внутрішнього законодавства у відповідність до норм і стандартів ЄС, що дасть змогу забезпечити конкурентність та прозорість здійснення публічних закупівель [27, с. 3].

Отже, для ефективного розвитку сфери публічних закупівель необхідно розкрити досвід окремих країн, зокрема, щодо функціонування системи електронних закупівель. В Болгарії існує Агентство з державних закупівель, яке було створене 12 квітня 2004 року Декретом № 56 Ради Міністрів відповідно до Закону про державні закупівлі, що передбачає створення автономної адміністративної структури у цій сфері [185]. Пріоритетом діяльності Агентства з державних закупівель є забезпечення ефективності системи державних закупівель відповідно до принципів: рівності і недискримінації; вільної конкуренції; пропорційності; гласності і прозорості. Агентство з державних закупівель підпорядковане Міністру фінансів та допомагає йому в реалізації державної політики у сфері державних закупівель. Агентство очолює та представляє виконавчий директор, який організовується у чотирьох дирекціях [185].

В рамках діяльності органів, які здійснюють методологію і контроль у сфері закупівель, повноваження Агентства з державних закупівель вказані в Правилах діяльності агентства, відповідно до яких виконавчий директор Агенції з державних закупівель: розробляє проекти нормативних актів у сфері державних закупівель; надає методологічну допомогу клієнтам, пов’язану з впровадженням законодавства; сприяє належній практиці у сфері державних закупівель, в тому числі пов’язаній із впровадженням екологічних, соціальних, інноваційних вимог; організовує та керує процесом підготовки та видання стандартизованих вимог та документів; здійснює контроль за випадковим вибором процедур державних закупівель; здійснює контроль за процедурами переговорів; контролює зміни до договорів державних замовлень; передає справу компетентним органам влади для здійснення контролю за дотриманням закону; закликає Комісію з питань захисту конкуренції прийняти рішення щодо підрядників, які вчинили порушення під час укладення контрактів, встановлених Європейською комісією до укладення договору; підтримує та керує єдиною централізованою платформою; розробляє та затверджує зразкові документи та правила користування централізованою платформою; забезпечує технічні можливості для використання на платформі типових документів, що стосуються укладання державних договорів; здійснює моніторинг державних закупівель на базі інформації, опублікованої на Порталі державних закупівель; випускає щомісячний бюлетень з показниками, які характеризують основні елементи ринку державних закупівель; здійснює співробітництво у сфері державних закупівель з іншими органами, а також галузевими та іншими організаціями; надає Міністру фінансів річний звіт про діяльність агентства [170].

Агентство з державних закупівель підтримує Портал державних закупівель. Портал державних закупівель - це централізована інформаційна система, яка забезпечує доступ до інформації про всі аспекти державних закупівель, структурованих у певних тематичних областях та спрямованих на конкретні інтереси основних груп споживачів. Інформація оновлюється щодня. Портал державних закупівель визначає правову базу та практику в цій галузі, а також корисні посилання на інші Інтернет-ресурси. Метою є досягнення більшої обізнаності, гласності та прозорості питань державних закупівель та надання відповідної методологічної допомоги тим, хто бере участь у цьому процесі. Портал державних закупівель є загальнодоступною системою та доступ до нього безкоштовний. У Порталі підтримуються болгарські та англійські версії порталу [185].

Отже, у Болгарії функціонує суб’єкт публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в особі Агентства з державних закупівель, що є автономним суб’єктом, який підримує функціонування інформаційно-комунікативної системи, а саме Порталу державних закупівель.

У Литві діє Закон про державні закупівлі від 13 серпня 1996 року № I- 1491, який встановлює порядок державних закупівель, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів закупівлі, порядок здійснення контролю за державними закупівлями та врегулювання спорів. Положення Закону були узгоджені з правовими актами ЄС [191]. Законом визначено, що у державі функціонує Управління державних закупівель, яке діє в рамках Міністерства економіки, здійснює політику державних закупівель та контролює дотримання законодавства про здійснення закупівель і фінансується з державного бюджету. Управління державних закупівель є державною юридичною особою, що має свій банківський рахунок та печатку з державною емблемою Литви та її найменуванням. Положення Офісу державних закупівель підлягають затвердженню Міністерством економіки. Директор Управління державних закупівель призначається та звільняється з посади Міністром економіки відповідно до процедури, встановленої Законом Литовської Республіки про державну службу [191].

Управління державних закупівель виконує такі функції: в межах своєї компетенції розробляє та/або приймає нормативно-правові акти, що регулюють закупівлі; здійснює запобігання порушенням законодавства та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, контролює відповідність органів-замовників вимогам цих нормативно-правових актів та умов укладених державних контрактів при закупівлі необхідних товарів, послуг або робіт і забезпечує відповідні планування закупівель, виконання державних контрактів, а також оцінку результатів виконання державних договорів; розглядає адміністративні справи в межах своєї компетенції; надає методичну допомогу, складає рекомендації, необхідні для виконання Закону про державні закупівлі; збирає, зберігає та аналізує інформацію про державні закупівлі; аналізує та оцінює систему закупівель та складає пропозиції щодо їх вдосконалення; організовує підготовку державних службовців або працівників, відповідальних за закупівлю та навчання цих осіб; готує та подає до Європейської Комісії в терміни та за формою, встановленою Комісією, щорічну статистику щодо закупівель поставок, послуг та робіт, а також будь-яку іншу інформацію, яка може бути запитана; адмініструє Центральний портал державних закупівель; виконує інші функції, передбачені іншими правовими актами [191].

У Законі про державні закупівлі від 13 серпня 1996 року № I-1491, визначено, що Центральний портал державними закупівлями - це інформаційна система, яка керується Центральним органом закупівель та призначена для: забезпечення електронних засобів для подання та ведення повідомлень та звітів про закупівлі; забезпечення електронних засобів проведення процедур державних закупівель; публікації інформації про державні закупівлі в мережі Інтернет [191].

Тобто, у Литві функції забезпечення системи електронних закупівель виконує спеціалізований орган виконавчої влади - Управління державних закупівель, що прямо підпорядковане Міністерству економіки та реалізує державну політику у сфері закупівель, при цьому виконує функції публічного адміністратора, що забезпечує функціонування Центрального порталу державними закупівлями.

У Латвії функціонує Державна агенція регіонального розвитку, мета якої полягає у здійсненні заходів підтримки збалансованого регіонального розвитку країни шляхом забезпечення реалізації національних інструментів, інструментів Європейського союзу та інших фінансових інструментів, передбачених нормативними актами, розробки електронного урядування державних та місцевих органів влади, аналітичної діяльності та адміністративної підтримки міжнародних програмних секретаріатів [195].

Основними цінностями Державної агенції регіонального розвитку є люди - як клієнти, так і співробітники. Державна агенція регіонального розвитку базується на таких принципах: чесної та професійної діяльності; підходу, орієнтованого на клієнта; неупередженості у процесі прийняття рішень; цілеспрямованого та ефективного використання фінансових ресурсів [195].

Основні напрямки діяльності Державної агенції регіонального розвитку: розвиток державного електронного уряду; забезпечення системи електронних закупівель; впровадження та нагляд за діяльністю, що фінансується державою, структурними фондами ЄС та іншими фінансовими інструментами; забезпечення роботи міжнародних програмних секретаріатів та інформаційних пунктів; участь у міжнародних проектах [195].

У Латвії діє підсистема електронної комерції, що виступає в ролі Інтернет-магазину для клієнтів у державному секторі, де її стандартні продукти пропонуються декількома постачальниками. Державна агенція регіонального розвитку через відкриті змагання відповідно до вимог законодавства про державні закупівлі забезпечує створення та підтримку стандартних каталогів товарів і послуг відповідно до загальних угод, укладених між центральним органом закупівель та постачальниками [ 188].

Варто зазначити, що в державі запущено Проект «Розробка платформи електронного закупівель та електронного аукціону» спільно з Державною агенцією регіонального розвитку та Європейським Союзом № 2.2.1.1/17/1/004. Проект буде реалізовуватися за підтримки Європейського фонду регіонального розвитку, а його загальна сума фінансування складає 2

000 000 євро. Під час реалізації проекту будуть вдосконалені операційні процеси, а також будуть розроблені та опубліковані повторно використані набори даних щодо даних закупівель. Зокрема, проект матиме

функціонуючий сайт електронних закупівель (www.eis.gov.lv) та електронну аукціон-платформу для розробки, оновлення та сприяння виконанню Закону про державні закупівлі, а також для більшої доступності використання будь- якої електронної системи закупівель (далі - EIS) користувача [188].

Метою проекту є сприяння участі користувачів у процесі закупівлі шляхом впровадження нових електронних послуг та вдосконалення функціональних можливостей. EIS буде надавати посилання на портал електронної комерції Certis, сприяти участі підприємств у міжнародних закупівлях, надавати дані повторного використання єдиної європейської тендерної документації для платформи EIS. Реалізація заходів за проектом планується на три роки з 1 серпня 2017 року по 31 липня 2020 року [188].

Таким чином, у Латвії діє Державна агенція регіонального розвитку, як провідний суб’єкт публічної адміністрації у сфері закупівель, що забезпечує функціонування підсистеми електронної комерції, як порталу для реалізації публічних закупівель та спільно з ЄС розробляє проекти щодо запровадження електронних закупівель та електронних аукціонів в державі.

Ринок публічних закупівель в республіці Польща є доступним та перспективним для компаній-постачальників з України. Стислі процедурні строки та великий об’єм тендерної документації потребують співпраці українських компаній з кваліфікованими спеціалістами, які досконало знають процедури та правила у сфері публічних закупівель в республіці Польща.. Наразі, до переходу польського ринку публічних закупівель на електронну форму комунікації, актуальною схемою для постачальників-резидентів України є участь в публічних закупівлях через афілійовану компанію - резидента Польщі [43].

У Польщі діє Бюро державних закупівель - бюджетний підрозділ, створений для підтримки Канцелярії Президента, який є центральним органом державного управління, компетентним в питаннях державних контрактів, в межах, встановлених Законом про державні закупівлі від 29 січня 2004 року. Місія Бюро державних закупівель полягає у забезпеченні прозорості процесу закупівель, надаючи підприємцям недискримінаційний доступ до державних контрактів [194].

Діяльність Бюро державних закупівель полягає в основному в реалізації зобов’язань у сфері: розробки нормативно-правових актів щодо державних закупівель та надання висновків щодо проектів нормативно-правових актів у рамках міжміністерських консультацій; здійснення контрольних повноважень Президента, аналізу функціонування системи державних закупівель у Польщі; поширення знань в області державних закупівель, організації навчальних курсів, розробки навчальних програм і публікацій; забезпечення організаційних умов функціонування засобів правового захисту у процесі оскарження; проведення міжнародного співробітництва у сфері державних закупівель [194].

Таким чином, в Польщі суб’єктом забезпечення функціонування системи закупівель виступає Бюро державних закупівель як орган, що є центральним органом державного управління та за підтримки Канцелярії Президента реалізує запровадження системи електронних закупівель в державі.

У Великій Британії закупівля державного сектору регулюється законодавчою базою, яка заохочує вільну та відкриту конкуренцію відповідно до міжнародно та національно узгоджених зобов’язань та правил. У рамках своєї стратегії уряд узгоджує політику закупівель з правовою базою, а також з цілями державної політики. Публічні закупівлі здійснюються відповідно до принципів: недискримінації; вільного переміщення товарів; свободи надання послуг. На додаток до цих

принципових договірних принципів, деякі загальні принципи виникли з практики Європейського суду, зокрема: рівності; прозорості; взаємного визнання; пропорційності [193].

Починаючи з 1970-х років, ЄС прийняв законодавство, яке гарантує, що ринок державних закупівель у ЄС є відкритим та конкурентоспроможним, а постачальникам умови ставляться однаково і справедливо. У Великій Британії сфера закупівель регулюється низкою директив ЄС, які час від часу оновлюються. До цих директив належать: державний сектор - Директива 2014/24 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року щодо державних закупівель; концесії - Директива 2014/23 / ЄС

Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року «Про надання концесійних контрактів»; комунальні послуги - Директива 2014/25 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року «Про закупівлі суб'єктів господарювання у секторі водного, енергетичного, транспортного та поштового зв'язку». Державні закупівлі також підпадають під дію Угоди про закупівлю угод Світової організації торгівлі [193].

У Британії діє Комерційна служба корони (The Crown Commercial Service), що надає державні послуги у сфері комерційних та закупівельних послуг. Використовуючи угоди Комерційної служби корони, клієнти можуть швидко та рентабельно купувати часто використовувані товари та послуги, дотримуючись законодавства ЄС та Великобританії щодо поставок. Угоди Комерційної служби корони охоплюють послуги зв’язку, будівництва, електронної комерції, енергетики, флоту, технологій, професійних послуг тощо [190].

Закупівлі проводяться за допомогою електронної системи закупівель eSourcing, яку підтримує Комерційна служба корони. Щоб взяти участь у тендері потрібно зареєструватися в інструменті eSourcing. Для реєстрації необхідно надати інформацію, включаючи: повне юридичне найменування організації; ідентифікаційний номер DUNS (унікальний дев’ятизначний номер, наданий організаціям безкоштовно Dun & Bradstreet); профільну інформацію, що описує організацію та розмір бізнесу [190].

Крім того, щоб знайти різні можливості для участі у тендері для державного сектору, можна зареєструватися у телекомунікаційних системах Finder і Tenders Electronic Daily (TED) для сповіщень, що стосуються сфери бізнесу. TED є онлайн-версією додатка до Офіційного вісника Європейського Союзу. Також можна зареєструватися на урядовому порталі eMarketplace. Це онлайн-ринок для невисоких цін, менш складних продуктів та послуг, коли клієнти державного сектору можуть запитати ціну та купувати через електронні каталоги. Ринок дозволяє просувати здатність постачати певні товари та послуги на регіональному рівні без необхідності проходити тендерний процес [190].

Отже, здійснення публічних закупівель у Великій Британії відбувається з певними особливостями: процедура публічних закупівель регулюється нормативними актами ЄС та внутрішнім законодавством країни; уповноваженим органом у сфері закупівель є Комерційна служба корони (The Crown Commercial Service), що регулює сферу публічних послуг та підтримує електронну систему закупівель; публічні закупівлі здійснюються за допомогою електронної системи закупівель eSourcing, для початку роботи в якій потрібно пройти просту процедуру реєстрації; у сфері публічних закупівель діє урядовий портал eMarketplace, за допомогою якого проходять публічні закупівлі на регіональному рівні та успішно функціонують інформаціні веб-портали для повідомлення осіб про майбутні закупівлі.

У Чехії функціонує Департамент державних закупівель та державно - приватного партнерства Міністерства регіонального розвитку, який розробив веб-портал, на якому можна знайти всеосяжну та добре організовану інформацію щодо державних закупівель, спрямовану на налагодження зручного, дружнього та комунікативного середовища для користувачів [192].

Правова основа електронних державних закупівель є складовим елементом Директиви Європейського Парламенту та Ради 2004/18 / ЄС про координацію процедур надання контрактів на державні роботи, контрактів на державні замовлення та контракти на державні послуги та Директиви 2004/17/ ЄС Європейського Парламенту та Ради, що координує процедури закупівлі суб’єктів господарювання у секторах водного, енергетичного, транспортного та поштового зв’язку. Директиви передбачають відкриту, прозору та недискримінаційну основу електронних державних закупівель, встановлюють правила електронних тендерних процедур та визначають умови для сучасних методів придбання на основі електронних засобів зв’язку [187].

Відвідувач порталу публічних закупівель має можливість отримати дуже просту спрямованість у національних та європейських законах, нормативних та адміністративних положеннях, що стосуються державних контрактів та концесій. Інформаційна система державних замовлень задумана комплексно, в ній можна знайти перелік затверджених господарських операторів та систем сертифікованих господарських операторів, статистику державних контрактів, реєстр концесійних контрактів та кодові списки [192].

Показ інформації про електронні державні закупівлі на національному та європейському рівнях є інноваційною ознакою. Інформація стосовно навчання є невід’ємною частиною порталу. Безкоштовний доступ до електронного навчання за допомогою інтерактивних елементів сприяє практичному застосуванню законодавства. Використання можливостей обміну думками в рамках інформаційного форуму - ще одне нововведення [192].

Отже, в Чехії публічні закупівлі здійснюються на підставі європейського та національного законодавства та підтримуються Департаментом державних закупівель та державно-приватного партнерства Міністерства регіонального розвитку, яке забезпечує функціонування електронного веб-порталу та проведення безкоштовного навчання у сфері публічних закупівель.

У Португалії існує Національне агентство з питань зовнішньої торгівлі та інвестицій (Aicep Portugal Global) - державне підприємство, створене в 2007 році, зосереджене на заохоченні кращих іноземних компаній до інвестування, розвитку португальських компаній за кордоном, в їх інтернаціоналізації та розвитку експортної діяльності. Основна глобальна мета - сприяння створенню конкурентного ділового середовища, що стимулює міжнародну експансію економіки держави [186].

Електронні закупівлі були стратегічною метою для Португалії з 2003 року, і в тому ж році був запущений національний план електронних закупівель (PNCE). Процес електронних закупівель в даний час відображений в національному законодавстві, яке передбачає з 1 листопада 2009 року електронні торги обов’язковими для всіх процедур вище 5000 євро [145].

Національне агентство з питань зовнішньої торгівлі та інвестицій має глобальну мережу для пошуку замовлень, надає послуги з підтримки, консультування та координації контактів з португальськими організаціями, що беруть участь у інвестиційних процесах [145].

Отже, у Португалії контроль за порядком здійснення публічних закупівель покладено на Національне агентство з питань зовнішньої торгівлі та інвестицій, як публічну адміністрацію у вигляді підприємства, що безпосередньо підтримує електронну систему закупівель та визначає стратегічний напрямок розвитку економіки держави.

Усе вищевикладене дає підстави вважати, що:

- у Болгарії функціонує суб’єкт публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в особі Агентства з державних закупівель, що є автономним суб’єктом, який підтримує функціонування інформаційно-комунікативної системи, а саме Порталу державних закупівель;

- функції забезпечення системи електронних закупівель у Литві виконує спеціалізований орган виконавчої влади - Управління державних закупівель, що прямо підпорядковане Міністерству економіки та реалізує державну політику у сфері закупівель, при цьому виконує функції публічного адміністратора, що забезпечує функціонування Центрального порталу державними закупівлями;

- у Латвії діє Державна агенція регіонального розвитку, як провідний суб’єкт публічної адміністрації у сфері закупівель, що забезпечує функціонування підсистеми електронної комерції, як порталу для реалізації публічних закупівель та спільно з ЄС розробляє проекти щодо запровадження електронних закупівель та електронних аукціонів в державі;

- в Польщі суб’єктом забезпечення функціонування системи закупівель виступає Бюро державних закупівель, що є центральним органом державного управління та за підтримки Канцелярії Президента реалізує запровадження системи електронних закупівель в державі;

- здійснення публічних закупівель у Великій Британії відбувається з певними особливостями: процедура публічних закупівель регулюється нормативними актами ЄС та внутрішнім законодавством країни; уповноваженим органом у сфері закупівель є Комерційна служба корони (The Crown Commercial Service), що регулює сферу публічних послуг та підтримує електронну систему закупівель; публічні закупівлі здійснюються за допомогою електронної системи закупівель eSourcing, для початку роботи в якій потрібно пройти просту процедуру реєстрації; у сфері публічних закупівель діє урядовий портал eMarketplace, за допомогою якого проходять публічні закупівлі на регіональному рівні та успішно функціонують інформаціні веб-портали для повідомлення осіб про майбутні закупівлі;

- в Чехії публічні закупівлі здійснюються на підставі європейського та національного законодавства та підтримуються Департаментом державних закупівель та державно-приватного партнерства Міністерства регіонального розвитку, яке забезпечує функціонування електронного веб-порталу та проведення безкоштовного навчання у сфері публічних закупівель;

- у Португалії контроль за порядком здійснення публічних закупівель покладено на Національне агентство з питань зовнішньої торгівлі та інвестицій, як публічну адміністрацію у вигляді підприємства, що безпосередньо підтримує електронну систему закупівель та визначає стратегічний напрямок розвитку економіки держави.

Отже, у країнах-учасницях ЄС функціонують провідні суб’єкти публічної адміністрації, як органи виконавчої влади (у Литві - Управління державних закупівель), як автономні особи (у Болгарії - Агентство з державних закупівель, у Латвії - Державна агенція регіонального розвитку, у Португалії - Національне агентство з питань зовнішньої торгівлі та інвестицій, у Великій Британії - Комерційна служба корони) та як підпорядковані вищим органам влади особи (у Польщі - Бюро державних закупівель), що здійснюють владні повноваження у сфері публічних закупівель та формують і реалізують відповідну державну політику. При цьому у більшості держав функціонують електронні системи публічних закупівель, а в інших успішно реалізуються відповідні проекти щодо запровадження цієї системи.

<< | >>
Источник: СЕЛІВАНОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме 3.1. Зарубіжний досвід забезпечення функціонування системи електронних закупівель:

  1. СЕЛІВАНОВА НАТАЛЯ ПЕТРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017, 2017
  2. АНОТАЦІЯ
  3. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  4. ЗМІСТ
  5. ВСТУП
  6. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ
  7. 1.1 Поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  8. 1.2 Адміністративно-правові аспекти юридичної природи та принципи функціонування системи електронних закупівель
  9. 1.3 Адміністративно-правовии статус публічної адміністрації, яка здійснює забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  10. РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ
  11. 2.1 Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  12. 2.2. Методи адміністративної діяльності стосовно функціонування системи електронних закупівель в Україні
  13. 2.3. Адміністративні процедури адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  14. Висновки до розділу 2
  15. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬВ УКРАЇНІ
  16. 3.1. Зарубіжний досвід забезпечення функціонування системи електронних закупівель
  17. 3.2. Удосконалення законодавства щодо адміністративно-правового забезпечення функціонування системи електронних закупівель в Україні
  18. ВИСНОВКИ
  19. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ