Класифікація юридичних осіб у зарубіжних правових системах
У французькому праві також формально закріплено принцип спеціальної правоздатності юридичної особи, однак у доктри- ні та судовій практиці щодо об’єднань, діяль-ність яких спрямована на одержання прибутку, основною є тенденція легалізації загальної правоздатності, яка полегшує обіг капіталів у пошуках найвигідніших сфер його застосування.
Законодавство Франції про торгові товариства передбачає недійсність обмежень щодо повноважень осіб, які діють у ролі органа товариства щодо третіх осіб; визначені статутом товариства цілі мають значення лише у відносинах стосунках членів товариства. Акціонерне законодавство взагалі передбачає спрощений порядок зміни цілей товариства.Англія завжди визнавала загальну правоздатність щодо юридичних осіб, створених спеціальним актом короля. Проте щодо інших юридичних осіб застосовувалася спеціальна правоздатність. Угоди, що виходили за межі цілей юридичних осіб, вважалися недійсними як угоди, укладені з перевищенням повноважень — ultra vires (понадсилу). Вони не користувалися позо- вним захистом. Згодом судова практика, формально не відміняючи принципу спеціальної право-здатності, стала ширше тлумачити повноваження юридичної особи, якими вона наділяється для досягнення цілей. У 1972 році був уведений в дію закон про Європейське товариство, згідно з яким будь-яка угода, укладена за рішенням керівників об’єднань (юридичних осіб), стосовно добросовісного контрагента вважається укладеною в межах пов- новажень цієї юридичної особи.
У США фор-мально вважається діючим принцип ultra vires, однак фактично легалізовано загальну правоздатність юридичних осіб. Судова практика визнає за корпорацією такі категорії прав: позитивно виражені повноваження (явні) й такі, що припускаються (неявні). Якщо угода й визнана ultra vires, вона не є недійсною, за винятком випадків, коли жодна із сторін ще не розпочала виконання угоди.
Якщо принаймні одна із сторін виконала угоду хоча б частково, то вона є дійсною й зобов’язує всіх учасників.Легалізація загальної правоздатності закріплена й в Уніфікованому законі про підприємницькі корпорації.
У праві зарубіжних країн легалізовані різноманітні за характером діяльності та організаційною структурою юридичні особи. Їх класифікація здійснюється на різних підставах.
В усіх країнах у законодавстві та правовій доктрині передусім розрізняють юридичні особи публічного та юридичні особи приватного права.
Юридичні особи публічного права виникають на підставі публічно-правового акта (закону, адміністративного акта), вони реалізують цілі публічного характеру, зазвичай державні (владні) або суспільно корисні, вони наділені владними повноваженнями.
Юридичні особи приватного права виникають на основі приватноправового акта (установчого договору); створюються відповідно до цивільного законодавства певної країни на розсуд при-ватних осіб, реалізують цілі, які визначаються приватними осо- бами, зазвичай приватного характеру.
Матеріальну основу діяльності таких юридичних осіб також створюють приватні особи. Приватними юридичними особами можуть бути як різноманітні торгові товариства, так i установи чи інші утворення.
Має певну практичну цінність поділ юридичних осіб й за такими підставами:
за формою власності — державні та недержавні;
за цілями діяльності: комерційні та некомерційні;
за складом засновників: такі, що створюються тільки юридичними особами, тільки державою, будь-якими учасниками цивільного обороту;
за характером правомочностей учасників щодо самої юридичної особи: такі, в яких засновникам належить право власності чи інші речові права; в яких засновники мають зобов’язальні права (торгові товариства, кооперативи); в яких засновники не мають зобов’язальних прав (наприклад, громадського об’єднан- ня, фонди та ін.);
за способом утворення: такі, що утворюються дозвільним, явочним, нормативно-явочним способами;
за видами засновницьких документів: договірні, договірно-статутні, статутні;
за кількістю засновників: колективні та одноособові. Важливе значення має поділ юридич-них осіб на комерційні (торгові) та некомерційні (цивільні), а також на спілки (об’єднання) та установи.