IV РОЗДІЛ ПРАВНИЧИЙ ФАХ

Правничий фах був і є однією із найвпливовіших, хоч і не найшанованіших, професій в американському суспільстві ]. З самого початку існування країни чимало правників посідало високі посади в її політичних колах.

Очевидним є те, що внаслідок упередженого ставлення сучасної громадськості до правників ця професія потроху втрачає притаманний їй раніше «аристократичний» блиск . Безперечно, деякий респект і, либонь, антипатія до правників зумовлені законодавством і судовими процедурами Сполучених Штатів. У розділі II вже йшлося про постійне ускладнення методики права, а в розділі III — про зма-гальний судовий процес, до забезпечення якого сторони мусять залучати висококваліфікованих юристів. Таким чином, правова система Сполучених Штатів відчуває значно більшу необхідність у правниках, ніж судочинство інших країн. Природа такої залежності від юристів, обізнаних з таємницями складної системи судочинства, безперечно, позначається на ставленні до правників, які сприймаються, з одного боку, як могутні й впливові друзі-помічники, аз іншого,— якдратівливе нагадування про безпорадність.

Зазнавши суттєвих змін упродовж кількох останніх років, правничий фах нині переживає кризу. Найважливішими є дві зміни.

Перша зміна полягає в тому, що юристи-фахівці не є вже такими згуртованими, як раніше. Професійний правник, за загальним визначенням,— це особа, добре обізнана із законодавством, що має право займатися юриспруденцією. До них належать судді, державні обвинувачі, судовиконавці, юридичні консультанти

Для ознайомлення із свіжою інформацією про цей фах, наданою Комітетом Американської асоціації адвокатів (American Bar Association), з відомостями із різних джерел стосовно цього питання, а також з рекомендаціями щодо поліпшення підготовки адвокатів див. Legal Education and Professional Development — An Educational Continuum, Report of the Task Force on Law Schools and the Profession: Narrowing the Gap (ABA Section of Legal Education and Admissions to the Bar 1992) (відомий ще як «MacCrate Report»). Див. також Charles W. Wolfram. Hornbook on Modern Legal Ethics (West 1986) і Richard Abel. American Lawyers (Oxford University Press 1989), які містять найцікавіші статистичні дані про фах юриста.

2 Alexis de Tocqueville. Democracy in America 288 (1835—1840) (Vintage Books, New York 1954).

Список, наданий National Law Journal 1993 p., а також статті й повідомлення в засобах масової інформації про діяльність правників свідчать, що й так невисокий рейтинг юристів у суспільстві з 1988 р. почав знижуватися ще більше. Див. Marc Galanter. Predators and Parasites: Lawyer-Basching and Civil Justice, 28 Ga. L. Rev. 633 (1994) (пропозиція про штрафування за неправові вияви (деякі двозначності) у 4 напрямах: (1) перекручення вислоачювань; (2) підбурювання до чвар; (3) зведення наклепів; (4) економічне хижацтво).

Правничий фах 129

корпорацій, адвокати, яких призначає суд у разі бідності підсудного, платні консультанти фірм, фахівці з різних питань правознавства, викладачі юриспруденції. Працюючи в різних сферах законодавства й обслуговуючи широке коло клієнтів, приватні юристи у своїй діяльності віддаляються один від одного.

Серед правників більшість становлять приватні особи — понад 72 відсотки професіоналів. І ще одна зміна суттєво позначилася на практиці приватних юристів. Останні 40 років — це ера адвокатських фірм, великих фірм з правами юридичної особи, до яких входять по 250 і більше фахівців. На відміну від індивідуальної трудової діяльності, якою займається значний відсоток адвокатів, чи роботи у складі нечисельних товариств, праця у великих адвокатських фірмах забезпечує вищий професійний статус і більшу матеріальну винагороду. Такі фірми мають непомірний вплив на фах, бо 'їхні співробітники взаємодіють з могутніми комітетами і займаються питаннями адвокатури частіше, ніж представники інших ланок юриспруденції. Це означає, що велика кількість приватних адвокатів нині працює у строкатішому середовищі, порівняно із тим, яким воно було ще кілька років тому. Приватними юристами є безліч фахівців — від незалежних професіоналів, котрі безпосередньо працюють з клієнтами й особисто відповідають за свою роботу, до співробітників фірм, які відповідають лише за виконану ними частину роботи на користь клієнтів. Внаслідок розростання фірм і загострення конкуренції поміж ними особливого значення набуває «бізнесова» сторона юридичної практики. Це не лишається непомітним у сфері приватної діяльності, спонукаючи адвокатів багато часу приділяти пошукові нових клієнтів. Зазначені зміни призводять до розчарування чимдалі більшої кількості юристів, навіть з високим професійним статусом, у можливостях практичної діяльності, порівняно з минулими роками.

Більшість адвокатів здобувають фах у правничій школі. Отже, з цього й розпочнемо розповідь.