Стаття 39. Крайня необхідність
1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Еще по теме Стаття 39. Крайня необхідність:
- § 4. Крайня необхідність
- 20. Крайня необхідність (КН)
- 14.1. Необхідність і суть фінансового контролю
- Об’єктивна необхідність і суть страхування
- Необхідність і суть державних фінансів
- 30. Категорії: “можливість і дійсність”, “необхідність і випадковість”.
- 99. Необхідність і методи державного регулювання зовнішньоекономічної політики.
- Система фінансового вирівнювання: її необхідність та об'єктивні критерії побудови
- 82. Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- І.І. Передумови виникнення і об’єктивна необхідність фінансів
- Необхідність і сутність місцевих фінансів, їх становёення та розвиток
- 9.4 Крайняя необходимость
- § 7. Крайняя необходимость
- 50. Крайняя необходимость.
- § 4. Крайняя необходимость
- 4.6. Крайняя необходимость (ст. 39)