<<
>>

6.5. Індуктивні умовиводи. Аналогія

Індуктивні умовиводи — це опосередковані умовиводи, в яких з одиничних суджень — засновків виводять часткове або й загальне судження — висновок. У гносеології індукцією називають метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні процесу пізнання від одиничного до часткового або загального.

Існують повна і неповна індукції. Неповна індукція у свою чергу поділяється на наукову і популярну.

Повна індукція — це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі значення про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

Схема: 1) S1 є Р
S2 є P
S3 є Р

Sn є Р
2) Відомо, що S1, S2, S3 … Sn вичерпують клас S
Отже, S є P.

Приклад: В Австралії є українці.
В Азії є українці.
В Європі є українці.
В Америці є українці.
В Африці є українці.
В Антарктиді є українці.
Отже: В усіх частинах світу є українці.

Умовивід за повною індукцією є необхідним, тобто його вірогідність дорівнює одиниці (Р = 1).

Неповна індукція — це індуктивний умовивід, в якому вис­новок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

Схема: 1) S1 є Р
S2 є P
S3 є Р
Sn є Р
2) S1, S2, S3 … Sn належать до кл. К
Отже: Кл. К. має, можливо, Р.
Приклад: 1) Гривня є засіб платежу.
Рубль є засіб платежу.
Долар США є засіб платежу.
2) Гривня, рубль, долар — гроші.
Отже: Можливо, всі гроші є засіб платежу.

Умовивід за неповною індукцією є ймовірним, тобто його вірогіднiсть менше одиниці і більше нуля (0 < P < 1)

Аналогія — це традуктивний (від лат. traductio — переміщування, перенесення) умовивід, в якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їх подібність в інших ознаках.

Схема: А має ознаки abcd
В має ознаки abс
Ймовірно, що В має ознаку d.
Приклад: Долар є засіб платежу, обігу і накопичення.
Гривня є засіб платежу й обігу.
Ймовірно, що гривня є також засіб накопичення.

Існує проста аналогія, в якій на підставі подібності предметів за одними якими-небудь ознаками роблять висновок про їх подіб­ність в інших ознаках. Є також строга аналогія, що ґрунтується на знанні залежності ознак предметів, що порівнюються, й нестрога аналогія, в якій робиться висновок без знання про зв’язок подібних ознак.

Укажемо також ще на деякі види опосередкованих дедуктивних умовивідів, до складу яких входять такі види суджень, як умовні і розділові.

Умовні умовиводи завжди включають до свого складу як пер­ший засновок умовне судження. Залежно від того, якими судженнями (умовними, категоричними чи розділовими) є другий засновок і висновок, умовні судження поділяються на суто умовні, умовно-категоричні та умовно-розділові.

Розділові умовиводи завжди включають до свого складу як перший засновок розділове судження. Залежно від того, якими судженнями (розділовими, категоричними чи умовними) є другий засновок і висновок розділових умовиводів, останні поділяються на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні. Таблиця 18 ВИДИ УМОВНИХ ТА РОЗДІЛОВИХ УМОВИВОДІВ

Назви умовиводів Формули Приклади
1. Суто умовний умовивід А ® В, В ® С А ® С Якщо виробництво товарів є неефективним, то не надходять податки.

Якщо не надходять податки, то немає змоги виплачувати стипендії.

Отже, якщо виробництво товарів є неефективним, то немає змоги виплачувати стипендії.

2. Умовно-катего­ричні умовиводи Перша формула (2.1)
2.1. Стверджуючий модус А ® В, А В Якщо поліпшується рівень життя населення, то злочинність знижується.
2.2. Заперечуючий модус А ® В, не-В не-А Рівень життя поліпшується.

Отже, злочинність знижується.

3. Розділово-кате­горичні умовиводи Перша формула (3.1)
3.1. Завжди розділовий засновок Цей злочин вчинив Іванов або Сидоренко.

Сидоренко не вчиняв цього злочину.

Отже, Іванов вчинив цей злочин.

3.2.
Стверджуючо-заперечуючий модус

Закінчення табл. 18

Назви умовиводів Формули Приклади
4. Умовно-розді­лові умовиводи Перша формула (4.1)
4.1. Проста конст­руктивна дилема А ® С, В ® С, А U В С Якщо обвинувачений вин­ний у явно незаконному ареш­ті, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.
4.2. Складна конструктивна дилема А ® С, В ® D, А U В С U D Якщо він винний у явно незаконному затриманні, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.
4.3. Проста деструктивна дилема А ® В, А ® С, не-В U не-С не-А Обвинувачений винний або в явно незаконному арешті, або в явно незаконному затриманні.
4.4. Складна деструктивна дилема А ® В, С ® D, не-В U не-D не-А U не-С Отже, обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.

Висновки. Умовиводи поділяються: 1) за формою міркування на дедуктивні, індуктивні, традуктивні; 2) за ступенем обґрунтованості на достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні); 3) за кількістю засновків на безпосередні і опосередковані.

<< | >>
Источник: Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М.. Логіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ,2002. — 127 с.. 2002

Еще по теме 6.5. Індуктивні умовиводи. Аналогія:

  1. 11. Аналогія права (АП) й аналогія закону (АЗ).
  2. № 78. Аналогія права й аналогія закону.
  3. 6.1. Поняття умовиводу, його види
  4. 6.2. Безпосередні умовиводи
  5. Тема 6. Умовивід
  6. РОЗДІЛ 6. Умовивід
  7. 9. ГЛОСАРІЙ
  8. 9. Основні питання для підготовки до заліку
  9. Зміст
  10. Тема 4. Глобалістика і прогностика
  11. § 8. Указані я, относящіяся къ общей эволю- ц і и метода и научны хъ познані й.