4.5. Модальні висловлювання

Модальна логіка є розділом сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їх відношення в структурі міркувань. Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань: алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні.

Алетичні висловлювання включають такі модальності: «необхідно», «можливо», «випадково» та їх модифікації. Наприклад: «Можливо, Україна стане правовою державою».

Епістемічні висловлювання включають до свого складу такі модальності: «знаю», «вірю», «вважаю», «доведено», «відомо», «спростовано» тощо. Наприклад: «Вірю, тому що абсурдно».

Темпоральні висловлювання включають такі оцінки змісту, в яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик: «було так, що», «буде так, що», «раніше», «пізніше», «одночасно» тощо. Наприклад: «Буде так, що повага до прав людини стане найважливішою рисою демократії».

Деонтичні висловлювання характеризують наявність або відсутність у судженні певних норм за допомогою таких модальностей: «обов’язково», «не обов’язково», «дозволено», «не дозволено», «заборонено», «не заборонено». Наприклад: «За Конституцією України Президентові країни заборонено займатися підприємницькою діяльністю». Таблиця 17 ВИДИ МОДАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

Висновки. Судження є другою формою логічного мислення. Існують різні види суджень: прості, складні, атрибутивні, релятивні, екзистенціальні, модальні та ін. Класична класифікація суджень за логічним квадратом включає чотири різновиди атри­бутивних суджень (загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні). Терміни в судженнях можуть бути як розподіленими, так і нерозподіленими. Істинність склад­них суджень (кон’юнктивних, диз’юнктивних, умовних, еквіва- лентних) визначається за допомогою таблиці істинності.