<<
>>

Поділ понять

Якщо визначення розкриває зміст поняття, то поділ розкриває його обсяг. Поділ - це логічна операція, яка полягає в мисленному розчле­нуванні обсягу родового поняття на видові за певною ознакою.

Поняття, яке підлягає поділу, називається діленим поняттям. Зро­зуміло, що діленим може бути лише таке поняття, яке відображає пев­ний клас, множину предметів, тобто, загальне поняття. Одиничні понят­тя ділити не можна.

Видові поняття, які утворились в результаті поділу, називаються членами поділу. Із діленим поняттям члени поділу перебувають у відношенні співпідпорядкування.

Ознака, за якою проводиться поділ, називається основою поділу. Основою поділу можуть виступати як окремі ознаки, так і сукупність ознак, варіанти яких є підставою для розрізнення предметів, відображених у понятті. Для прикладу поділимо поняття "темпера­мент”:

28

Діленим поняттям у цьому прикладі виступає поняття "темпера­мент"; членами поділу - поняття "сангвінік", "холерик", "меланхолік", "флегматик"; основою поділу - сукупність властивостей темпераменту, а саме - достатньо стійкі і постійні індивідуальні особливості емоційно - вольової сфери.

До поділу ми звертаємось чи не в кожному міркуванні, оскільки намагаємось здійснити огляд відображеного в понятті кола предметів. Розкриваючи зміст поняття ми пізнаємо його найсуттєвіші ознаки, а поділивши поняття, ми дізнаємося, які бувають його види. Завдання поділу полягає у тому, щоб вказати всі види, які в сукупності складають обсяг родового поняття.

Логічний поділ слід відрізняти від розчленування предмета на скла­дові частини, який іноді теж називають поділом. У розчленуванні слово "ділиться" вживається в іншому значенні. Так у результаті логічного поділу поняття "дерево" отримаємо два видових поняття - "листяні" і "хвойні", а в результаті розкладання - "крону", "стовбур" і "корінь".

Відмінність між поділом і розкладанням полягає в тому, що при поділі про кожен його член можна сказати все те, що говориться у змісті діленого поняття, чого не можна сказати про частини цілого.

Види поділу

Розрізняють два види поділу - поділ за видотвірною ознакою і дихотомічний поділ. У першому з них обсяг діленого поняття розчле­новується на види з урахуванням специфіки прояву основи поділу у різних підмножинах елементів. В такому випадку ознака, за якою про­водиться поділ, є властивою для всіх елементів множини, але по різному у них проявляється. Для прикладу поділимо поняття "ліс":

29

Дихотомія в перекладі з грецької означає розтин надвоє. У дихо­томічному поділі обсяг родового поняття розчленовується на дві части­ни. Для елементів однієї з них основа поділу характерна, а для еле­ментів іншої - ні. Цей вид поділу грунтується на відношенні супереч­ності. Так, наприклад, поняття "тварини" можна поділити на "хребетні" і "безхребетні", поняття "число" на "парне" і "непарне".

Дихотомічний поділ дозволяє зосередити увагу на одній частині, не проявляючи інтересу до іншої. Він відбувається за такою схемою:

Правила поділу

!.Поділ повинен здійснюватися за однією основою. Це означає, що вибрану підставою ддя поділу ознаку чи сукупність ознак не слід підміняти іншими ознаками. При порушенні цього правила виникає по­милка - "підміна основи поділу". Саме цю помилку допущено у такому поділі: "методи навчання поділяються на наочні, репродуктивні та дослідницькі", оскільки "наочні методи" виділяють на підставі джерела передачі, а "репродуктивні і дослідницькі"- на підставі характеру пізнавальної діяльності учнів.

2. Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу повинна дорівнювати обсягу діленого поняття.

Це правило вимагає, щоб у результаті поділу були вказані всі види, інакше виникає помилка "надто вузького поділу" або "надто широкого поділу". При "надто вузь­кому поділі" сума обсягів членів поділу є меншою за обсяг діленого по­няття. Ця помилка допущена ось у такому поділі: "розрізняють такі рівні загальної освіти, як неповну середню та середню”. Оскільки у да­ному випадку не вказано ще один вид - початкову освіту, то сума об­сягів членів поділу не вичерпує всього обсягу родового поняття, отже, маємо помилку "надто вузького поділу". При "надто широкому поділі" навпаки, сума обсягів членів поділу більша за обсяг діленого поняття. У такому

ЗО

поділі вказується зайвий вид. Прикладом, в якому допущено цю помил­ку, є такий : "Речення поділяються на розповідні, питальні, окличні та спонукальні ".

3. Члени поділу повинні виключати одне одного у відповід-ності до цього правила, поняття, які отримано в результаті поділу не повинні ма­ти спільних елементів. Це правило тісно пов'язане із правилом, що ви­магає однієї основи поділу. Якщо при поділі допущено "підміну осно­ви", то члени поділу не виключають одне одного. Тому помилку допу­щено у прикладі: "Книги бувають художні, наукові, популярні та цікаві".

4. Поділ повинен бути безперервним, тобто в процесі поділу не­обхідно переходити до найближчих видів, причому ці види повинні бу­ти одного порядку. Інакше виникає помилка під назвою "стрибок у поділі". Наприклад, "речення поділяються на прості, складнопідрядні та складносурядні"

Класифікація

Різновидом поділу є класифікація, при якій розглядувана область послідовно розбивається на групи, в результаті чого вона постає як роз­горнута система, в якій кожен її вид поділяється на підвиди і т.д. Будь- яка класифікація переслідує певну мету і вибір основи поділу, обумов­лений цією метою. В залежності від мети одна і та ж група предметів може бути класифікована за різними основами. Наукова класифікація характеризується стабільністю, хоча із розширенням знань вона уточ­нюється і доповнюється.

<< | >>
Источник: Поперечна Г.А.. Основи логіки /Навчальний посібник. Терно­піль: видавничий відділ ТДПУ ім. В.Гнатюка/2002. с.128. 2002

Еще по теме Поділ понять:

  1. 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
  2. РОДИТЕЛЬНЫЙ И ВИНИТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖИ СО ЗНАЧЕНИЕМ ОБЪЕКТА ПРИ ОТРИЦАНИИ
  3. Стильові характеристики мислення (когнітивні стилі).
  4. § 7. Территориализация украинского советского проекта: вопрос о границах УССР в 1920-е годы
  5. Трупоположение.
  6. ВАРИТЬ
  7. 5.1. Судочинство княжої доби
  8. 2.2. Генезис ідеї європейської єдності та європейська правова інтеграція