Поділ понять
Якщо визначення розкриває зміст поняття, то поділ розкриває його обсяг. Поділ - це логічна операція, яка полягає в мисленному розчленуванні обсягу родового поняття на видові за певною ознакою.
Поняття, яке підлягає поділу, називається діленим поняттям. Зрозуміло, що діленим може бути лише таке поняття, яке відображає певний клас, множину предметів, тобто, загальне поняття. Одиничні поняття ділити не можна.
Видові поняття, які утворились в результаті поділу, називаються членами поділу. Із діленим поняттям члени поділу перебувають у відношенні співпідпорядкування.
Ознака, за якою проводиться поділ, називається основою поділу. Основою поділу можуть виступати як окремі ознаки, так і сукупність ознак, варіанти яких є підставою для розрізнення предметів, відображених у понятті. Для прикладу поділимо поняття "темперамент”:
28
Діленим поняттям у цьому прикладі виступає поняття "темперамент"; членами поділу - поняття "сангвінік", "холерик", "меланхолік", "флегматик"; основою поділу - сукупність властивостей темпераменту, а саме - достатньо стійкі і постійні індивідуальні особливості емоційно - вольової сфери.
До поділу ми звертаємось чи не в кожному міркуванні, оскільки намагаємось здійснити огляд відображеного в понятті кола предметів. Розкриваючи зміст поняття ми пізнаємо його найсуттєвіші ознаки, а поділивши поняття, ми дізнаємося, які бувають його види. Завдання поділу полягає у тому, щоб вказати всі види, які в сукупності складають обсяг родового поняття.
Логічний поділ слід відрізняти від розчленування предмета на складові частини, який іноді теж називають поділом. У розчленуванні слово "ділиться" вживається в іншому значенні. Так у результаті логічного поділу поняття "дерево" отримаємо два видових поняття - "листяні" і "хвойні", а в результаті розкладання - "крону", "стовбур" і "корінь".
Відмінність між поділом і розкладанням полягає в тому, що при поділі про кожен його член можна сказати все те, що говориться у змісті діленого поняття, чого не можна сказати про частини цілого.Види поділу
Розрізняють два види поділу - поділ за видотвірною ознакою і дихотомічний поділ. У першому з них обсяг діленого поняття розчленовується на види з урахуванням специфіки прояву основи поділу у різних підмножинах елементів. В такому випадку ознака, за якою проводиться поділ, є властивою для всіх елементів множини, але по різному у них проявляється. Для прикладу поділимо поняття "ліс":
29
Дихотомія в перекладі з грецької означає розтин надвоє. У дихотомічному поділі обсяг родового поняття розчленовується на дві частини. Для елементів однієї з них основа поділу характерна, а для елементів іншої - ні. Цей вид поділу грунтується на відношенні суперечності. Так, наприклад, поняття "тварини" можна поділити на "хребетні" і "безхребетні", поняття "число" на "парне" і "непарне".
Дихотомічний поділ дозволяє зосередити увагу на одній частині, не проявляючи інтересу до іншої. Він відбувається за такою схемою:
Правила поділу
!.Поділ повинен здійснюватися за однією основою. Це означає, що вибрану підставою ддя поділу ознаку чи сукупність ознак не слід підміняти іншими ознаками. При порушенні цього правила виникає помилка - "підміна основи поділу". Саме цю помилку допущено у такому поділі: "методи навчання поділяються на наочні, репродуктивні та дослідницькі", оскільки "наочні методи" виділяють на підставі джерела передачі, а "репродуктивні і дослідницькі"- на підставі характеру пізнавальної діяльності учнів.
2. Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу повинна дорівнювати обсягу діленого поняття.
Це правило вимагає, щоб у результаті поділу були вказані всі види, інакше виникає помилка "надто вузького поділу" або "надто широкого поділу". При "надто вузькому поділі" сума обсягів членів поділу є меншою за обсяг діленого поняття. Ця помилка допущена ось у такому поділі: "розрізняють такі рівні загальної освіти, як неповну середню та середню”. Оскільки у даному випадку не вказано ще один вид - початкову освіту, то сума обсягів членів поділу не вичерпує всього обсягу родового поняття, отже, маємо помилку "надто вузького поділу". При "надто широкому поділі" навпаки, сума обсягів членів поділу більша за обсяг діленого поняття. У такомуЗО
поділі вказується зайвий вид. Прикладом, в якому допущено цю помилку, є такий : "Речення поділяються на розповідні, питальні, окличні та спонукальні ".
3. Члени поділу повинні виключати одне одного у відповід-ності до цього правила, поняття, які отримано в результаті поділу не повинні мати спільних елементів. Це правило тісно пов'язане із правилом, що вимагає однієї основи поділу. Якщо при поділі допущено "підміну основи", то члени поділу не виключають одне одного. Тому помилку допущено у прикладі: "Книги бувають художні, наукові, популярні та цікаві".
4. Поділ повинен бути безперервним, тобто в процесі поділу необхідно переходити до найближчих видів, причому ці види повинні бути одного порядку. Інакше виникає помилка під назвою "стрибок у поділі". Наприклад, "речення поділяються на прості, складнопідрядні та складносурядні"
Класифікація
Різновидом поділу є класифікація, при якій розглядувана область послідовно розбивається на групи, в результаті чого вона постає як розгорнута система, в якій кожен її вид поділяється на підвиди і т.д. Будь- яка класифікація переслідує певну мету і вибір основи поділу, обумовлений цією метою. В залежності від мети одна і та ж група предметів може бути класифікована за різними основами. Наукова класифікація характеризується стабільністю, хоча із розширенням знань вона уточнюється і доповнюється.
Еще по теме Поділ понять:
- 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
- РОДИТЕЛЬНЫЙ И ВИНИТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖИ СО ЗНАЧЕНИЕМ ОБЪЕКТА ПРИ ОТРИЦАНИИ
- Стильові характеристики мислення (когнітивні стилі).
- § 7. Территориализация украинского советского проекта: вопрос о границах УССР в 1920-е годы
- Трупоположение.
- ВАРИТЬ
- 5.1. Судочинство княжої доби
- 2.2. Генезис ідеї європейської єдності та європейська правова інтеграція