1.4. Значення логіки для науки і практики

З наведеної класифікації логічних дисциплін можна зробити висновок, що логіка потрібна скрізь, де постає потреба приводити в певний порядок розрізнені емпіричні факти і знання, систематизувати їх і визначити точну суть понять і суджень.

· науки (логіка — «цариця» наук, вона розширює творчі здібності науковців, створює універсальну метамову науки, наводить мости через «прірву» між гуманітарними та природничими науками, прокладає шляхи до інтеграції наукового знання);

· економічної діяльності (важко уявити теорію і практику економічної науки, економічного життя без поняття ефективності, раціональності, логічної обґрунтованості);

· права (судові процеси, законодавча діяльність, нотаріальна справа тощо принципово неможливі без логічної аргументації);

· політики (саме логіка допомагає обмежити емоційні оцінки і дії, досягти зрівноважених рішень, консенсусу);

· точного відображення думок в усній та письмовій формах (логіка виховує дисципліну думок, навички раціональної легітимації соціальної поведінки, професійну грамотність);

· коректного ведення дискусій (логіка стимулює критичне мислення, аналітизм, культуру дискурсу);

· інформатики, діалогу з ПК (принципи логіки є базовими для інформатики, на них спирається побудова комп’ютерів і комп’ю­терних програм).

Сучасна логіка за предметом і проблематикою є наукою гуманітарною (вона є частиною філософського знання), за методами вона близька до математики, за цілями вона повинна поєднати природні потенції людини до мислення з точністю сучасного наукового стилю мислення і з метафоричністю, образністю гуманітарної думки.

Висновки. Логіка — це наука про форми і закони правильного мислення. Вона є своєрідним знаряддям інтелектуального тренінгу, формує логічну культуру, допомагає на науковій основі розв’язува­ти теоретичні і практичні проблеми в будь-якій сфері діяльності.