<<
>>

Резюме

Місцеві бюджета — важливий і складний елемент бюджетної системи держави. Питання їх побудови, ефективного використання у фінансовому механізмі держави — в постійному полі зору науковців та практичних працівників усіх рівнів.

Розглядати проблеми місцевих бюджетів необхідно у двох аспектах:

— як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування;

— як економічну категорію, що передбачає комплекс взаємовідносин між місцевими та Державним бюджетами, а також всередині сукупності місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети — це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають дохідну і витратну частини, принципи збалансування тощо. Тому місцевий бюджет відображає балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються та витрачаються на відповідній території.

Разом із тим, місцеві бюджети як економічна категорія відображають зумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сферу економічних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що перебувають у розпорядженні місцевих органів влади і призначені для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.97 р., активізує господарську діяльність, дає змогу їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. У кінцевому підсумкові все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення.

Особливістю місцевих бюджетів є те, що в процесі їх формування та використання реалізується принцип демократизму.

Це пов’язано з тим, що всі органи місцевої влади різних рівнів мають свої бюджетні кошти і, користуючись бюджетними правами, проводять еластичну бюджетну політику держави з урахуванням вимог розвитку конкретного регіону.

Рішенням місцевої ради про місцевий бюджет затверджується п. 2 ст. 76 Бюджетного кодексу.

Слід зазначити, що затвердження районного та сільських і селищного бюджетів можливе лише після ухвалення Закону про Державний бюджет України у другому читанні, яким встановлюються положення та показники міжбюджетних відносин. Проект місцевого бюджету готує виконавчий орган відповідної ради і, після схвалення, подає їй на розгляд та затвердження.

У структурі виконавчого органу місцевої ради (місцевої державної адміністрації) безпосередні функції зі складання, виконання місцевого бюджету, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету, покладені на місцевий фінансовий орган.

Для організації виконання бюджету принципово важливе значення має правильний та економічно обґрунтований розподіл усіх видів платежів і бюджетних асигнувань по місяцях. Бюджетний розпис складається таким чином, аби забезпечити безперебійне фінансування видатків бюджету.

Розпис доходів і видатків — це основний оперативний план, згідно з яким доходи і видатки розподіляються по підрозділах бюджетної класифікації.

Показники доходів і видатків бюджету, котрі зафіксовані в розпису, не можуть бути безпідставно змінені, а лише відповідно до законодавства України.

У процесі виконання бюджету важливим моментом є відкриття бюджетних асигнувань. Бюджетне асигнування — це повноваження, що надається розпоряднику бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов’ язання та здійснення платежів із конкретною метою в процесі виконання бюджету.

2.1.

<< | >>
Источник: М.А. Гапонюк, А.Є. Буряченко, В.П. Яцюта та ін.. Місцеві фінанси у схемах і таблицях : навч. посіб. / [М. А. Гапонюк, А. Є. Буряченко, В. П. Яцюта та ін.] ; за заг. ред. В. М. Федосова. — К. : КНЕУ,2010. — 600, [8] с.. 2010

Еще по теме Резюме:

  1. Личное резюме.
  2. 2. Резюме ( 2- 3 страницы )
  3. 8.2. Резюме
  4. Социологическое резюме.
  5. Техники слушания (резюме, фокус-анализ)
  6. Образцы резюме
  7. Тема. Документы, требующиеся при поступлении на работу. Резюме и его виды. Сопроводительное письмо.
  8. Промежуточное резюме
  9. Типовые информационные блоки текста резюме
  10. Д. Резюме
  11. г) Резюме
  12. Резюме
  13. Резюме
  14. Резюме
  15. Резюме
  16. Резюме
  17. Резюме
  18. Резюме
  19. Резюме
  20. Резюме