<<
>>

РОЗДіл 14 ГЛАУКОМА

Глаукома — одне з найпоширеніших захворювань органа зору. За даними ВООЗ, у середньому 3 % усього населення земної кулі (близько 70 млн осіб) страждають на глаукому.

Захворювання призводить до серйозних необоротних змін в оці й значної втрати зору, аж до сліпоти.

Згідно з даними статистики, у світі щохвилини сліпне від глаукоми одна людина. Медико-соціальна значущість проблеми збільшується внаслідок стійкої тенденції росту захворювання у всіх демографічних групах населення. У зв’язку з цим боротьба із глаукомою — завдання державне, вирішення якого потребує знань, ранньої діагностики й своєчасного лікування. Роль сімейного лікаря в цьому процесі є ключовою.

Глаукома — це велика група захворювань очей, що характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску (BOT), спричиненим порушенням відтоку водянистої вологи з ока. Унаслідок підвищення BOT поступово порушуються зорові функції і розвивається специфічна атрофія зорового нерва, що отримала назву глаукомної оптичної нейропатії.

K л a c и ф і к а ц і я . Перша класифікація глаукоми, запропонована A. Grefe в 1867 p., ґрунтувалася на клінічних симптомах захворювання. A. Grefe виділив застійну і запальну форми глаукоми, підрозділяючи її за характером перебігу на гостру і хронічну.

У 1954 p. О. Barkan на підставі результатів дослідження кута передньої камери — гоніоскопії — виділив два типи глаукоми: закритокутову і відкритокутову.

Новий підхід до створення класифікації глаукоми застосував Б.Л. Поляк, що в 1962 p. запропонував розподіляти глаукомний процес на стадії захворювання за станом поля зору і за змінами диска зорового нерва, розмежувавши три рівні BOT (нормальний, помірно підвищений, високий).

Надалі А.П. Нестеров і А.Я. Бунін розробили класифікацію за характером перебігу глаукоми, що була прийнята на Всесоюзній конференції офтальмологів у 1977 p.

і застосовується в клінічній практиці дотепер. Основна класифікація містить чотири рубрики: 1) форма захворювання; 2) стадія захворювання; 3) стан BOT; 4) динаміка зорових функцій.

У 2001 p. А.П. Нестеров і Є.О. Єгоров запропонували класифікувати глау кому за такими ознаками:

I. За походженням:

1. Первинна глаукома, коли патологічні процеси спочатку виникають у куті передньої камери, у дренажній системі ока й диску зорового нерва. Ці зміни передують клінічним симптомам і є початковим етапом патогенетичного механізму глаукоми.

2B1

2. Вторинна глаукома як наслідок або ускладнення інших захворювань, як інтра-, так і екстраокулярних розладів.

II. За механізмом підвищення внутрішньоочного тиску:

1. Закритокутова глаукома — група захворювань, основною патогенетичною ланкою яких є внутрішній блок дренажної системи ока.

2. Віцкритокутова глаукома — група захворювань, патологічні зміни яких виявляють за наявності відкритого кута передньої камери.

III. За рівнем внутрішньоочного тиску:

1. Нормотензивна: тонометричний тиск — до 25 мм рт. ст. (справжній — до 21 мм рт. ст.).

2. Гіпертензивна:

• помірно підвищений тонометричний тиск — від 26 до 32 мм рт. ст. (справжній — від 22 до 28 мм рт. ст.);

• високий тонометричний тиск — від 33 мм рт. ст. і вище (справжній — до 29 мм рт. ст.).

IV. За перебігом хвороби:

1. Стабілізована глаукома — під час тривалого спостерігання (не менше ніж 6 міс.) у пацієнтів не виявляють погіршання стану поля зору і морфометричних показників диска зорового нерва.

2. Нестабілізована глаукома — установлюється у разі реєстрації змін поля зору і стану диска зорового нерва при повторних дослідженнях. При оцінюванні динаміки глаукомного процесу беруть до уваги рівень BOT і його відповідність рівню «цільового тиску».

V. За ступенем вираженості патологічного процесу. Поділ безперервного глаукомного процесу на стадії має умовний характер.

При визначенні стадії беруть до уваги стан поля зору і диска зорового нерва.

Стадія I (початкова) — межі поля зору нормальні, але є невеликі зміни (ско- томи) у парацентральних частинах; зазначають розширення сліпої плями, екскавація (заглибина) диска зорового нерва розширена, але не доходить до краю диска.

Стадія II (розвинена) — виражені зміни поля зору в парацентральній частині в поєднанні з його звуженням на понад 10° у верхньо- і/або нижньоскроне- вому сегменті; екскавація диска зорового нерва розширена, але не доходить до краю диска, має крайовий характер.

Стадія III (задавнена) — межа поля зору концентрично звужена й в одному

або більше сегментах перебуває менше ніж за 15° від точки фіксації; зазначають крайову субтотальну екскавацію диска зорового нерва, що не доходить до краю диска.

Стадія IV (термінальна) — повна втрата центрального зору або збереження світловідчуття з неправильною світлопроекцією. Іноді зберігається невеликий острівець поля зору в скроневій половині. 3 бокудиска зорового нерва спостерігають тотальну екскавацію з повним руйнуванням нейроретинального пояска й характерним зрушенням судинного пучка.

VI. За віком:

1. Уроджена (до 3 років).

2. Інфантильна (від 3 до 10 років).

3. Ювенільна (від 11 до 35 років).

4. Глаукома дорослих (старше 35 років).

14.1.

<< | >>
Источник: Г.Д. Жабоєдов, и др.. Офтальмологія : підручник — К.: BCB “Медицина”,2011. — 424 с.. 2011

Еще по теме РОЗДіл 14 ГЛАУКОМА:

  1. Первинна закритокутова глаукома
  2. Оперативное лечение послеожоговой глаукомы
  3. Раневая посттравматическая глаукома
  4. Медикаментозне лікування глаукоми
  5. Первинна відкритокутова глаукома
  6. Выбор метода лечения посттравматической контузионной глаукомы
  7. Класифікація первинної глаукоми
  8. Помутнение роговицы при врожденной глаукоме
  9. Закрытоугольная глаукома, острый приступ (код Н40.2) Этиология, патогенез, факторы риска.
  10. Показания и противопоказания для хирургического лечения посттравматической глаукомы
  11. Транссклеральная лазерциклокоагуляция в лечении глаукомы
  12. Этапное лечение посттравматической контузионной глаукомы