Система податків і податкові платежі та їх класифікація

Податки безпосередньо пов’язані з функціонуванням держави. Для їх мобілізації вироблено різні види податків і методи оподаткування. Податки і податкові платежі відрізняються назвою, формою утримання, методом та елементами оподаткування.

1. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо для платника. Їх розмір залежить від обсягу об’єкта оподаткування і сплачується за його рахунок. За цією формою оподаткування більше платять ті фізичні і юридичні особи, котрі мають більший об’єкт оподаткування (дохід, майно тощо). Більшістю економістів світу визнається найсправедливі- шим пряме оподаткування. Водночас складність механізму їх утримання із значними на те витратами держави та іншими чинниками зумовлюють застосування непрямих податків.

Непрямі податки встановлюються в цінах на товари й послуги і сплачуються за рахунок цінової надбавки. Їх розмір не залежить від обсягу доходів платника такого податку. Оскільки непрямі податки включаються в ціни товарів, то їх більше платять ті, хто більше споживає. Тому непрямі податки вважаються найнесправедливішими. Водночас податки, що реалізуються за допомогою цін, дозволяють виконувати такі соціально-економічні функції:

- податки в ціні є одним з головних джерел формування доходів Державного бюджету;

- впливають на розвиток виробництва, сприяючи його зростанню або, навпаки, скороченню;

- можуть служити фактором регулювання рівня цін, засобом впливу на їх динаміку;

- такі податки впливають на доходи різних соціальних груп населення.

До непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

2. За економічним змістом об ’єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання та майно.

Податки на доходи утримуються з доходів фізичних і юридичних осіб. Об’ єктами оподаткування виступає заробітна плата, інші доходи фізичних осіб та прибуток або валовий дохід - юридичні особи. Податки на споживання сплачуються фізичними і юридичними особами при споживанні товарів у формі непрямих податків. Податок на майно встановлюється за наявності у фізичної та юридичної особи рухомого чи нерухомого майна.

3. Залежно від рівня державних структур, які вводять податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. Їх утримання є обов’язковим за єдиними ставками на всій території України. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Вони можуть бути у формі надбавок до загальнодержавних податків, можуть вводитися місцевими органами за переліком податків, що встановлюються вищими органами, а також можуть упроваджуватися місцевими органами без обмежень на те з боку центральної влади. Місцеві податки є обов’язковими до сплати за встановленими ставками лише на певній території. Вони надходять виключно до місцевих бюджетів.

4. За способом вилучення (стягнення) податки можуть бути розкладними та окладними.

Механізм справляння розкладних податків базується на потребах для фінансового забезпечення певних витрат. Загальний обсяг податку визначається залежно від потреб. Потім він розкладається на окремі частини за адміністративно-територіальними одиницями, а уже потім - між безпосередніми платниками. Окладні або квотарні утримуються за певними ставками, виходячи із чітко визначеного об’єкта оподаткування. Їх величина визначається не потребами, а можливостями сплати.

5. За способом зарахування податкових надходжень податки поділяються на закріплені й регулюючі. Закріпленими є податки, які на тривалий період повністю або частково закріплюються за конкретним бюджетом, як джерело доходів. Регулюючими є податки, які можуть зараховуватися до різних бюджетів. Регулюючими податками здебільшого виступають загальнодержавні податки.

6. Залежно від суб’єкта оподаткування розрізняються податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок), податок з фізичних осіб ( податок на доходи фізичних осіб, збір з власників собак) і змішані податки (плата за землю, податок з власників транспортних засобів).

Кожен податок характеризується специфічними рисами, соціально-економічним і функціональним призначенням та займає окреме місце у системі оподаткування.

10.4.