Відчуття в системі психічних процесів. Фізіологічні основи відчуттів

Найпростішим, елементарним процесом, який забезпечує на­дходження інформації від зовнішнього світу та внутрішніх станів, є відчуття. Відчуття - це процес та результат особливої діяльності, яка називається сенсорною (від лат.

Відчуття - найпростіший психічний процес, що забезпечує ві­дображення в мозку людини окремих властивостей предметів та явищ об’єктивного світу під час їх безпосереднього впливу на органи чуття. Кожного моменту життєдіяльності людини органи чуття одер­жують, оцінюють, передають у мозок велику кількість інформації.

Органи чуття - єдині канали, за якими зовнішній світ прони­кає у людську свідомість.

Відчуття є первинною формою орієнтування організму в на­вколишньому середовищі. Новонароджене маля у перші тижні життя реагує лише на окремі якості предметів. Це свідчить про те, що відчуття є вихідною формою розвитку пізнавальної діяльності. Експериментально підтверджено факт різної психофізіологічної дії кольору на людину: зелений - заспокоює, помаранчевий - збуджує, спонукає до дій.

Відчуття притаманні як людині, так і тварині, проте вони не тотожні. Відчуття у людини відрізняються за змістом, фізіологіч­ними механізмами, роллю в процесі пізнання. Відчуття стає базою для абстрактно-теоретичного мислення, притаманного лише людині.

Неможливо переоцінити значення відчуттів для особистості. Усім відомі неприємні стани, пов’язані з послабленням відчуттів через хворобу чи відсутність окремого органа чуття. Експериме­нти довели, що обмеження відчуттів одразу викликає стан тривоги та хвилювання. Медицині відомий випадок, коли у хворої зберег­лися лише зір одного ока та чутливість обмеженої ділянки шкіри на руці. Якщо хвора закривала око і ніхто не торкався її руки, вона миттєво засинала, оскільки повна сенсорна ізоляція призводила до зупинки свідомої життєдіяльності.

Фізіологічною основою відчуття є нервовий процес, що ви­никає під час дії подразника на аналізатор.

Аналізатор - складна система, яка включає в себе:

- елементи рецептора (сприймаючого органа), що перетво­рює енергію на нервовий процес;

- аферентні (доцентрові) нерви - нервові волокна, що пере­дають сигнали в головний мозок, де здійснюється первинний ана­ліз інформації;

- еферентні (відцентрові) нерви, які повертають результати цієї оцінки у сприймаючий орган;

- мозкова ділянка аналізатора, де відбувається аналіз нерво­вих імпульсів.

Ця складна система одержала назву рефлекторної дуги або рефлекторного кільця (І. Павлов, П. Анохін). Розлад будь-якої ді­лянки цієї системи призводить до неадекватності або відсутності відчуття. Центральною ділянкою аналізатора є головний мозок, у якому кожному рецептору (сприймаючому елементу) відповідає певна ділянка кори великих півкуль. Відчуття виникає лише після обробки інформації у головному мозку.

4.2.