<<
>>

Фізіологічні основи характеру

І. Павлов переконував, що поведінка людини зумовлена не тільки вродженими властивостями нервової системи, а й постій­ними впливами середовища на організм. Він доводив наявність

своєрідного “сплаву” вроджених рис типу вищої нервової діяльно­сті і тих змін та надбань у ній, які виникають внаслідок впливу се­редовища.

У процесі розвитку людини в корі великих півкуль го­ловного мозку утворюється багато складних і міцних систем тим­часових нервових зв’язків (динамічних стереотипів), які є фізіоло­гічною основою звичних індивідуально-своєрідних форм поведін­ки людини. Виняткову роль при цьому відіграє друга сигнальна система, яка є найвищим регулятором людської поведінки. Тип нервової системи не визначає ні окремих рис, ні характеру зага­лом. На основі будь-якого типу можна сформувати всі соціально значущі властивості особистості. Але формування систем зв’язків відбувається неоднаково у представників різних типів нервової системи.

Для людини як суспільної істоти навколишнє середовище є передусім суспільним середовищем (суспільний устрій, громадсь­кі організації, виробничий колектив, сім’я). Тому її характер детермінований суспільним буттям - суспільними умовами, в яких вона живе і діє. Він не є вродженим, постійним і незмінним. Жодна дитина не буває від народження працелюбною чи лінивою, чесною чи лицемірною, дисциплінованою чи нестриманою. Ці якості не фатально зумовлені типом нервової системи.

Властивості вищої нервової діяльності визначають у харак­тері такі риси, як врівноваженість-неврівноваженість, рухливість- інертність, комунікабельність-замкнутість. Нервова система впли­ває й на інші прояви характеру - на тонус почуттів, мовлення, зо­внішнє вираження рухів. Але тип вищої нервової діяльності не ви­значає змістовної сторони особистості в цілому. Наприклад, такі риси характеру, як принциповість, чесність, ввічливість можна ви­робити на основі будь-якого типу нервової системи. Вища нервова діяльність впливає на процес формування окремих рис характеру (легкість, швидкість, темп). Наприклад, пристрасна, поривчаста наполегливість швидше і легше формується у людини з неврівно- важеною нервовою системою, а спокійна, повільна манера по­ведінки - на основі врівноваженої.

Отже, характер формується упродовж життя під впливом життєвих обставин. Однак людина не пасивний об’єкт їх впливу. 324

Вона активно взаємодіє із середовищем, змінює його, переборює несприятливі умови. Не середовище саме по собі, а діяльність лю­дини в ньому відіграє вирішальну роль у формуванні характеру. Оточення, в якому перебуває людина, умови її життя і діяльності, життєвий шлях - індивідуально-своєрідні й неповторні. Наслідком цього є нескінченна різноманітність людських характерів.

16.3.

<< | >>
Источник: Загальна психологія: навчальний посібник / авторський колектив ; за заг. ред. Р. А. Калениченка, О. Г. Льовкіної, І. О. Пєтухової. - Ірпінь : Університет державної фіскальної служби України,2020. - 554 с.. 2020

Еще по теме Фізіологічні основи характеру:

  1. Відчуття в системі психічних процесів. Фізіологічні основи відчуттів
  2. 20. понятие о характере структура характера природные и социальные предпосылки характера.
  3. 21. особенности проявления характера. Характер и темперамент. Характер и индивидуальность человека.
  4. Фізіологічні вимоги до фізичного виховання дітей
  5. 5. Создание основ советского права и его классовый характер. Кодекс законов об актах гражданского состояния, брачном, семейном и опекунском праве.
  6. 9.Понятие о характере. Учет закономерностей формирования характера в процессе обучения и воспитания.
  7. 7.Психологічне вчення про характер. Акцентуації характеру.
  8. Свобода журналистики как базовая основа функционирования средств массовой информации. Становление и характер концепций свободы: авторитарной, либеральной (полной свободы), социальной ответственности. Современные подходы решения.
  9. 22. акцентуация черт характера. Характеристика типов акцентуации характера.
  10. 22. особенности видо-временной системы, состав причастных форм, типы спряжения (1-е, 2-е и «общее»), продуктивные типы формообразовательных основ и преобразования чередований в глагольных основах.
  11. 3. Конституционные основы наказания – нормативно-правовая основа наказания.
  12. 1.1.1.1.1.3 Формирование характера
  13. 1.1.1.1.1.1 Личность и характер
  14. 13.2. Характер.
  15. Типології характеру.
  16. 1.1.1.1.1.2 Типология характеров
  17. 2.4. Формирование характера у младших школьников  
  18. Механізми формування характеру людини в онтогенезі
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Гендерная психология - Девиантное поведение - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Математические методы в психологии - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психодиагностика - Психокоррекция - Психологическая помощь - Психологические тесты - Психологический портрет - Психологическое исследование личности - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология и педагогика - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Реабилитационная психология - Сексология - Семейная психология - Словари психологических терминов - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -