Структура характеру

Характер проявляється в системі ставлень людини до навко­лишньої дійсності, до яких насамперед відносять:

- ставлення до інших людей (екстраверсія чи інтроверсія, правдивість чи брехливість, тактовність чи грубість, товарись­кість, колективізм, ввічливість, чуйність, доброзичливість, щи­рість, повага, замкнутість, жорстокість, безцеремонність тощо);

- ставлення до справи (добросовісність, лінощі, працездат­ність, працьовитість, старанність, сумлінність, упертість, безвід­повідальність тощо);

- ставлення до себе (самокритичність, самовпевненість, егоцентризм, самоповага, вимогливість, суворість, зарозумілість, гордість, хвастливість тощо);

- ставлення до речей (акуратність, бережливість, неохай­ність, недбайливість тощо).

Характерні особливості розумової діяльності людини, специ­фіка емоційної та вольової сфери особистості теж виявляються у рисах характеру особистості.

Розумові риси характеру виявляються в розсудливості, спостережливості, поміркованості. Спостережливість і розсудли­вість сприяють швидкій орієнтації в обставинах. Нерозсудливі люди легко хапаються за будь-яку справу, діють під впливом ім­пульсу. Розумова інертність, навпаки, виявляється в пасивності, байдужості, повільності, коли потрібно прийняти рішення, або у поверховому ставленні до справи без урахування її важливості.

Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як гарячко­вість, запальність, надмірна або вдавана співчутливість, всепро­щення або брутальність, грубість, нечутливість до страждань ін­ших, нездатність співчувати.

Воля як складова структури характеру зумовлює його силу, непохитність. Отже, воля, як вважають науковці, являє собою стрижневий компонент сформованого характеру. Сильна воля ро­бить характер самостійним, стійким, непохитним, мужнім. Лю­дина з таким характером здатна досягати бажаної мети. Людей із слабкою волею називають слабохарактерними. Навіть маючи ба­гато знань і значний досвід, вони не здатні наполягати на справед­ливості і часто виявляють нерішучість, страх.

Отже, структура характеру не дається від природи, а форму­ється у процесі розвитку особистості. Вона проявляється в системі ставлень людини до навколишньої дійсності, вольовими і розумо­вими рисами та зумовлена життєвим досвідом людини. Залежно від умов життя можуть розвиватися і по-різному проявлятися різні якості характеру.

16.4.