<<
>>

Результати збірної України на Олімпійських Іграх в Афінах 2004 року

— 12 загальнокомандне місце серед 64 країн-учасниць, 23 медалі, серед яких 9 золотих, 5 срібних і 9 бронзових, — є незапе­речним свідченням високого потенціалу українського спорту на світовій арені.

Однак, ведучи мову про актуальність розвитку фізич­ного виховання і спорту в умовах трансформації суспільства в Ук­раїні, не можемо не говорити про маловтішні факти несвідомого став­лення молоді до здорового способу життя і, відповідно, незадовіль­ний стан здоров’я підростаючих поколінь. На жаль, в Україні відсутня мода на здоров "я. Засоби масової інформації, всупереч загальнові­домим і декларованим на державному рівні істинам, продовжують пропагувати згубні звички, небезпечний секс, насилля, мало уваги приділяється формуванню гармонійної, фізично й духовно розвине­ної особистості. Як наслідок, серед найважливіших особистісних показників фізичний імідж людини назвали тільки 25 % чоловіків і менш ніж 40 % жінок (для порівняння: у США — 85 %)‘. Майже 90 % дітей, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї, понад 50 % — незадовільну фізичну підготовку, близько 70 % дорослого

Казин Э.М., Блинова Н.Г, Литвинова Н.А. Основы индивидуального здоровья человека. Введение в общую и прикладную валеологию. — М.: Владос, 2000. — 19.

населення — низький та нижчий за середній рівень фізичного здоров’я, у тому числі у віці 16-19 років — 61 %, 20-29 років — 67,2 %, 30-39 років — 66 %, 40-49 років — 81,5 %, 50-59 років — 81 %, 60 років і старші — 98,1 %[100].

Останнім часом в Україні активізується робота в галузі охо­рони здоров’я, формування здорового способу життя, розвитку фізич­ної культури й спорту. Пріоритетні підходи до збереження й зміцнен­ня здоров’я дітей і молоді, розвитку фізичної культури і спорту виз­начені у Законах України „Про охорону дитинства”, „Про фізичну культуру і спорт”, у Державній національній програмі „Діти України”, міжгалузевій комплексній програмі „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.”, Національній доктрині розвитку освіти України XXI століття тощо.

Однак зазначені в перелічених державних документах заходи не можуть призвести до радикальних перетворень у справі підвищення загального рівня фізичного здоров’я нації та престижу здорового способу життя без охоплення всієї сукупності суспільних відносин, спрямування на покращення індивідуального й соціального життя, створення єдності на концептуально-методологічному, законодавчому й організаційному рівнях, забезпечення цілісної державної політики.

Однією з вирішальних передумов удосконалення фізичного виховання підростаючих поколінь є ґрунтовна підготовка майбутнього вчителя в цій галузі. Саме тому засвоєння історичного досвіду люд­ства й надбань педагогічної науки і практики щодо змісту, методів, засобів і форм фізичного виховання є важливою складовою загаль- нопедагогічної фахової підготовки. Переконані, від подальшого твор­чого використання здобутих у вищому педагогічному закладі освіти знань, умінь і навичок у сфері фізичного виховання й спорту багато в чому залежатиме фізичне і духовне здоров’я нації, а тому й май­бутнє України.

7.6.1.

<< | >>
Источник: Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навчально- методичний посібник: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ,2004. — 504 с.. 2004

Еще по теме Результати збірної України на Олімпійських Іграх в Афінах 2004 року:

  1. Коваленко Є. Г.. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер,2004. — 576 с, 2004
  2. Економічний розвиток України у 1994-2004 рр.
  3. Мічурін Є.О та ін.. Житлове право України, 2004
  4. 39. Загальна характеристика Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» від 15 березня 2001 року.
  5. Вибори Президента 2004 р. Помаранчева революція і її наслідки. Президент України В.А.Ющенко.
  6. 10 Повноваження державних органів спеціальної компетенції (Міністерство фінансів України. Державне казначейство України, Державна податкова адміністрації України, Рахункова палата Верховної Ради України, Національний банк України, Державний комітет фінансового моніторингу України) у фінансовій сфері.
  7. Новиков Д.А.. Институциональное управление организационными системами. М.: ИПУРАН,2004. - 68 с., 2004
  8. Лысаков А.В., Новиков Д.А.. Договорные отношения в управлении проектами. М.: ИПУ РАН,2004. - 100 с., 2004
  9. Л.E. ПОМЕРАНЦЕВА. ФИЛОСОФЫ ИЗ ХУАЙНАНИ. ХУАЙНАНЬЦЗЫ. МОСКВА ИЗДАТЕЛЬСТВО-МЫСЛЬ- 2004, 2004
  10. ЯКУШЕВ А.В.. Философия1 (конспект лекций). — М.: Приор-издат,2004. — 224 с., 2004
  11. Дайхес Н.Л., и др.. Понятия и термины аудиологии и сурдологии. — М.: Медицина, 2004. —104с., 2004
  12. Введенская Л. А., Колесников Н. П.. Этимология: Учебное пособие. — СПб.: Питер,2004. — 221 с., 2004