<<
>>

VI. Розірвання договору найму службових жилих приміщень і виселення.

Право користування службовим житловим приміщенням нерозривно пов'язане і залежить від виконання особою певних трудових функцій чи займання певної посади. Тому договір найму службових жилих приміщень розривається, а як наслідок, припиняється право користування, коли наймачі припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, що надали таке житло.

Ці громадяни підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 ЖК України; особи, які самоправне зайняли службове жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення; у разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо ж громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, вказаного вище, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Без надання іншого житла не може бути виселено із службового приміщення:

- інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР, України чи при виконанні інших обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті;

- учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;

- сім'ї військовослужбовців;

- сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісті при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби.

Як в цьому випадку, так і пункті вище до сімей партизанів, які загинули або пропали безвісті при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, військовослужбовців відносяться сім'ї солдатів, матросів, сержантів, прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу, що знаходились на дійсній військовій службі в армії, воєнно-морському флоті, прикордонних і внутрішніх військах. Членами сім'ї військовослужбовців є: подружжя, діти, батьки, а також особи, що знаходяться на утриманні військовослужбовців. Вказані особи визнаються членами сім'ї військовослужбовців як у випадку, коли останні самі є наймачами, так і тоді, коли вони проживають в них на правах членів сім'ї наймача і за ними зберігається

правокористування житлом. Склад членів сім'ї необхідно визначати на момент винесення рішення суду про виселення;

- інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів МВС України, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

- осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років. При цьому враховується не тільки строк роботи, що надає право користування службовим приміщенням, а і весь стаж роботи в організації, яка надала таке житло. Але хотілося б зразу ж зазначити, що і після 10 років роботи житлове помешкання продовжує залишатися службовим, тому зберігає силу також більшість інших правових обмежень, характерних для режиму цих помешкань;

- осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але вони не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;

- осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

- пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення;

- інвалідів праці І і II груп, інвалідів І і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб.

Як зазначається у правовій літратурі до цієї категорії необхідно відносити осіб, які стали інвалідами в період, але не у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, а з інших причин (наприклад, у зв'язку із загальним захворюванням, каліцтвом, викликаним нещасним випадком, що виник під час знаходження у відпустці) і т.і.;

- одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними. До таких, окрім одиноких матерів, які не створили опісля сім'ї, прийнято відносити також одного з розведених подружжя, що залишився проживати в приміщенні після вибуття із нього іншого подружжя, овдовівше подружжя, усиновителя, опікуна (попічителя).

Надане громадянам у зв'язку з виселенням зі службового жилого приміщення інше жиле приміщення має знаходитися в межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. У випадку знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, наймачеві службового жилого приміщення може бути надано інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також у випадках, коли внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться (стаття 102 ЖК України).

В окремих випадках для певних категорій осіб може зазначатися ще більш особливий порядок надання службового житла. Так, постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними» від липня 1995 року № 286/95-ВР передбачає, що на період роботи на постійній основі у Верховній Раді України народним депутатам України надається у користування службове житло. Надання службових жилих приміщень народним депутатам України і користування ними мають деякі відмінності від загального порядку. Вважаємо за доцільне зупинитися саме на особливостях.

1. Жиле приміщення включається до числа службових і виключається з їх числа за рішенням Верховної Ради України при наявності подання Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

Воно має бути розташоване поблизу будинків Верховної Ради України і благоустроєне стосовно до умов м. Києва, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, обладнане меблями, побутовою технікою тощо. Народному депутату України також надається додаткова службова жила площа у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету.

2. Службові жилі приміщення надаються народним депутатам України, які постійно проживають за межами м. Києва, а можуть надаватися також за їх бажанням тим народним депутатам України, які проживають у м. Києві, але потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

3. Договір найму з народним депутатом України укладається на весь строк виконання депутатських повноважень на постійній основі. Виселення із службового жилого приміщення до закінчення строку повноважень народного депутата України можливе лише у таких випадках:

- закінчення строку депутатських повноважень;

- дострокове припинення депутатських повноважень-

-скасування рішення про визнання депутатських повноважень;

- одержання у м. Києві іншого благоустроєного жилого приміщення у постійне користування;

- смерть народного депутата України. В цьому випадку виселенню підлягають члени сім'ї померлого та інші особи, які разом з ним проживали і мали жиле приміщення за місцем постійного проживання. Коли службове жиле приміщення було надане народному депутату України, який не був забезпечений житлом за місцем постійного проживання, в разі смерті депутата члени його сім'ї можуть бути виселеними в судовому порядку з наданням за рахунок державного бюджету іншого благоустроєного жилого приміщення за місцем постійного проживання.

4. Для укладення договору найму службового приміщення народний депутат України подає заяву до Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї. Члени сім'ї народного депутата України, які проживають разом з ним і бажають поселитися в службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.

Розподіл службових жилих приміщень провадиться Комісією Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів відкрито і гласно, з залученням членів депутатських груп (фракцій), з попереднім обговоренням у постійних комісіях Верховної Ради України.

Перед прийняттям рішення про надання службового жилого приміщення Управління справами Верховної Ради України зобов'язане роз'яснити народному депутату України особливості договору найму зазначеного приміщення, норми цього Положення та отримати від нього письмове зобов'язання про звільнення наданого службового жилого приміщення у разі припинення депутатських повноважень або одержання у м. Києві іншого благоустроєного жилого приміщення у постійне користування.

Службове жиле приміщення надається народному депутату України за умови визнання в установленому законом порядку його повноважень і в місячний строк після подання ним заяви.

Постанова Верховної Ради України про надання службового жилого приміщення може бути переглянута до видачі спеціального ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

На підставі Постанови Верховної Ради України про надання службового жилого приміщення Управління справами Верховної Ради України видає народному депутату України спеціальний ордер встановленої форми, який діє протягом ЗО днів з дня його видачі і є єдиною підставою для вселення в службове жиле приміщення, що надане.

5. На підставі спеціального ордера між наймодавцем (Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України) і наймачем-народним депутатом України, на ім'я якого видано ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.

Наймач службового жилого приміщення має право проживати в ньому разом з членами своєї сім'ї.

Наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину (чоловіка), дітей, батьків, а також інших осіб.

На вселення до батьків '^неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані додержуватись умов договору найму службового жилого приміщення та правил користування примі-щеннямижитлових будинків і прибудинковими територіями. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї користуються цим приміщенням безкоштовно.

Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані дбайливо ставитися до наданого жилого приміщення та його обладнання, а при звільненні приміщення здати його в належному стані.

Народний депутат України як наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї користуються також іншими правами та несуть інші обов'язки, передбачені законодавством та договором найму жилого приміщення, за винятками, передбаченими абзацом другим цього пункту.

До користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила Житлового кодексу Української РСР: про бронювання жилого приміщення (статті 73-76); про обмін жилого приміщення (статті 79-83, 85), в тому числі з наймачем іншого службового жилого приміщення; про під-найом жилого приміщення (статті 91-97); про зміну договору найму жилого приміщення (статті 103-106). Службові житлові помешкання не підлягають поділу. Наймач службового жилого приміщення, який має жилу площу понад установлені норми, не користується правом, передбаченим статтею 90 Житлового кодексу Української РСР, але може вимагати надання службового жилого приміщення меншого розміром. При проведенні капітального ремонту з відселен-ням наймачеві та членам його сім'ї надається інше службове жиле приміщення.

Зазначимо, що діюче законодавство було розраховане на передачу службового житла, що входить до державного сектору і не пристосовано до нових умов, наприклад, коли виникає необхідність надання службового житла товариствам з обмеженою відповідальністю, акціонерним товариствам і т. д. Вимоги, що були поставлені часом, на практиці вирішуються в декілька етапів.

Крок перший. Включення квартири (будинку) до переліку службових. Для здійснення першого кроку необхідні документи, що підтверджують право власності на житло. Це: оригінал договору купівлі-продажу та нотаріально завірені копії з позначкою БТІ; документ, що підтверджує взяття житла на баланс відповідною юридичною особою; документи, які підтверджують, що дана квартира (будинок) вільні, тобто ніким не зайняті (довідка ЖЕК чи БУ, за місцем розташування та довідка власника); клопотання підприємства, яке намагається надати службове приміщення, про включення квартири (будинку) до переліку службової житлової площі у певному районі міста; трудовий договір між юридичною особою та працівником зі вказівкою посади останнього1; рішення адміністрації власника квартири про включення квартири до переліку службової жилої площі та про клопотання власника перед місцевими органами влади про включення квартири до переліку службової жилої площі відповідного району міста.

Вказані документи подаються до райвиконкому за місцем розташування житла. Вивчивши подані документи, і при відсутності перепон райвиконком затверджує рішення адміністрації власника квартири про включення квартири до переліку службової жилої площі.

Крок другий. Рішення власника про надання службового житла певній особі. Для здійснення другого кроку необхідні такі документи: заява зацікавленої особи на ім'я адміністрації власника квартири про надання їй службового житла; довідка з постійного місця проживання про прописку та про склад сім'ї; зобов'язання (письмове, підписане власноручно і завірене) про звільнення службового житла у разі припинення договору найму.

На підставі поданих документів адміністрація власника житла приймає рішення про надання житлового помешкання. Це рішення затверджується райвиконкомом за місцем розташування службового житла.

Крок третій. Видача ордера на службове житлове помешкання.

Крок четвертий. Вселення заявника у службове житло, на яке видано ордер.

Крок п'ятий. Укладення договору найму службової житлової площі.

Крок шостий. Прописка.

<< | >>
Источник: Мічурін Є.О та ін.. Житлове право України. 2004

Еще по теме VI. Розірвання договору найму службових жилих приміщень і виселення.:

  1. 6. Зміст
  2. Виселення з житлового будинку (житлового приміщення), що підлягає переустаткуванню в нежилий.
  3. VI. Розірвання договору найму службових жилих приміщень і виселення.
  4. §2. Судовий захист житлових прав