Стаття 112, Охоронні зони 1. Охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від неспри­ятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту-, навколо промислових об'єктів для забез­печення нормальних умов їх експлуатації, запобіган­ня ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

2. Правовий режим земель охоронних зон визна­чається законодавством України.

Охоронні зони з особливими умовами використан­ня земельних ділянок створюються навколо особливо цінних екологічних об'єктів, історико-меморіальних та історико-культурних заповідників, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій та інших об'­єктів з метою забезпечення їх захисту та попереджен­ня негативного впливу від людської діяльності.

Згідно з Законом України від 16.06.1992 р. «Про прнродно-заповідний фонд» для забезпечення необхід­ного режиму охорони природних комплексів та об'єк­тів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В разі необхідності охоронні зони можуть установ­люватися на територіях, прилеглих до окремих діля­нок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, па­м'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обсте­жень ландшафтів та господарської діяльності на при­леглих територіях.

Режим охоронних зон територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих те­риторіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище.

В охоронних зонах не допускається будівництво про­мислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологіч­ної експертизи, що проводиться в порядку, встановле­ному законодавством України.

Положення, що визначають режим кожної з охорон­них зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються державними органами, які при­ймають рішення про їх виділення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 груд­ня 1999 р. затверджено Порядок встановлення охорон-

275

них зон навколо об'єктів, призначених для гідрометео­рологічних спостережень та інших видів, гідрометеоро­логічної діяльності та режим їх використання.

В охоронних зонах об'єктів, віднесених до реперної мережі (станції, пости, пункти спостережень, призначені для отримання неперервних, однорідних, репрезентатив­них даних, необхідних для встановлення багаторічних тенденцій змін клімату, гідрологічного режиму, забруд­нення навколишнього природного середовища), заборо­няється:

будівництво та розміщення будь-яких споруд та інших об'єктів;

розміщення стоянок автомобільного і водного транс­порту, тракторів, комбайнів, інших машин і механізмів;

спорудження зрошувальних і осушувальних систем;

виконання гірничих, будівельних, монтажних, вибу­хових робіт та планування грунту;

видобування корисних копалин, у тому числі буді­вельних матеріалів;

висаджування дерев і чагарників;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, вигребів, полігонів і накопичувачів побутових і промислових відходів, кладовищ, скотомогильників;

кидання якорів, проходження з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, проведен­ня днопоглиблювальних і землечерпальних робіт;

виділення рибогосподарських ділянок, вилов риби.

Згідно ст. 11. Закону України від 10.11.1994 р. «Про транспорт» з метою забезпечення належної експлуа­тації споруд та інших об'єктів транспорту, а також охорони земель від негативного впливу зазначених об'єктів на землях, наданих у користування підприєм­ствам транспорту, можуть встановлюватися охоронні зони з особливими умовами землекористування.

У відповідності з Законом України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику« в охоронних зонах електрич­них мереж, а також інших особливо важливих об'єк­тів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.

Згідно з Законом України «Про залізничний транс­порт» для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній елек­тропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Охоронні зони — ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об'єктів залізнич­ного транспорту.

Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Мініс­трів України.

Згідно з затвердженими постановою Кабінету Міні­стрів від 30.03.1994 р. Єдиними правилами ремонту, утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони забо­роняється причалювати на човнах до опор мостів, вла­штовувати стоянку човнів у межах охоронної зони мостів;

купатися, прати білизну, ловити рибу під мостами і в межах їх охоронних зон;

палити на шляхопроводах, мостах, естакадах, пішо­хідних містках, у тунелях і підземних пішохідних пе­реходах.

У спеціально обладнаних місцях для стоянки транс­портних засобів і місцях відпочинку учасників дорож­нього руху забороняється:

засмічувати територію, а також мити транспортні засоби в непередбачених для цього місцях;

розпалювати вогнища в місцях, які для цього непе­редбачені, та залишати вогнища непогашеними;

торгівля без дозволу власника дорожнього об'єкта або уповноваженого ним органу та без погодження з Державтоінспекцією;

зливати відпрацьовані мастила на землю чи дорож­нє покриття;

псувати обладнання місць стоянки, пошкоджувати зелені насадження.

Забороняється будівництво житлових будинків, го­сподарських і промислових споруд у придорожній зоні автомобільних (позаміських) доріг на такій відстані від краю проїзної частини:

на ділянках доріг державного значення І, II і III категорій, що побудовані або будуються в обхід міст і селищ міського типу, сільських населених пунктів — не менше ніж 100 метрів;

на під'їздах до обласних і великих промислових центрів — 50 метрів;

на ділянках доріг державного значення між населе­ними пунктами — 32,5 метра.

Згідно з Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 4.03.1997 р. для створення нормальних умов експлуа­тації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи:

відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

У межах охоронних зон землі у їх власників та ко­ристувачів не вилучаються, а використовуються з об­меженнями, передбаченими цими Правилами.

Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове ко­ристування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі — у ви­гляді земельної ділянки і повітряного простору, обме­жених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повіт­ряних ліній напругою):

278

2 метрів — до 1 кВ

10 метрів — до 20 кВ

15 метрів — 35 кВ

20 метрів — 110 кВ

25 метрів — 150, 220 кВ

ЗО метрів — 330,400, 500, ±40 кВ

40 метрів — 750 кВ;

уздовж переходів повітряних лівій електропередачі через водоймища (ріки, канали, озера та ін.) — у вигля­ді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення для судноплаввих водой­мищ на відстань 100 метрів, для несудноплавних — на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші;

за периметром трансформаторних підстанцій, роз­подільних пунктів і пристроїв — на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;

уздовж підземних кабельних лівій електропереда­чі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої верти­кальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;

уздовж підземних кабельних ліній електропереда­чі до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці;

уздовж підводних кабельних ліній електропереда­чі — у вигляді водного простору від поверхні води до дна, обмеженого вертикальними площинами, віддале­ними по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 100 метрів.

Мінімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів повітряних ліній елек­тропередачі до земельної і водної поверхні встановлю­ються нормативними актами Міненерго, погодженими з заінтересованими органами.

Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабель­них ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спри­чинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

перебувати стороннім особам на території і в при­міщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих спо­руд, здійснювати самовільне переключення електрич­них апаратів та підминання до електричних мереж;

будувати житлові, громадські та дачні будинки;

влаштовувати будь-які звалища;

складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;

розпалювати вогнища;

розташовувати автозаправні станції або інші схови­ща пально-мастильних матеріалів;

накидати на струмопровідні частини об'єктів елек­тричних мереж і наближати до них сторонні предме­ти, підніматися на опори повітряних ліній електропе­редачі, електрообладнання трансформаторних підстан­цій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;

саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;

влаштовувати спортивні майданчики для ігор, ста­діони, ринки, зупинки громадського транспорту, прово­дити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встано­вленому порядку робіт;

запускати спортивні моделі літальних апаратів, по­вітряних зміїв;

здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній елек­тропередачі напругою 330 кВ і вище;

виконувати роботи із застосуванням ударних меха­нізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі і ті, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах під­земних кабельних ліній електропередачі);

280

кидати якорі, проходити із закинутими якорями, лан­цюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

У межах охоронних зон повітряних і кабельних лі­ній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунк­тів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється:

будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд;

здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розванта­жувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташу­вання польових станів, загонів для худоби, установлен­ня дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських куль­тур;

проїзд в охоронних зонах повітряних ліній елек­тропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра;

виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях — на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах під­земних кабельних ліній електропередачі);

риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабель­них ліній електропередачі).

Згідно з Правилами охорони ліній зв'язку, затвердже­ними постановою Кабінету Міністрів від 29.01.1996 р. на трасах кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення і навколо випромінюючих спо­руд електрозв'язку встановлюються охоронні зони:

для підземних кабельних і повітряних ліній зв'яз­ку, що проходять поза населеними пунктами, — це смута землі вздовж ліній, обмежена паралельними лі­ніями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 мет­рів з кожного боку;

для морських кабельних ліній зв'язку та для кабе­лів зв'язку на переходах через судноплавні і плавні річки, озера, водосховища та канали — це ділянка вод­ного простору за всією глибиною від поверхні води до дна, обмежена паралельними площинами, віддаленими від траси морського кабелю на відстані 0,25 милі, а від траси кабелю на переходах через річки, озера, водосхо­вища та канали — на відстані 100 метрів з кожного боку;

для наземних і підземних необслуговуваних реге­нераційних (підсилювальних) пунктів кабельних ліній зв'язку — це ділянка землі, обмежена замкненою лі­нією, віддаленою від стінок контейнера регенераційного (підсилювального) пункту чи межі його обкладення на відстані 2 метрів;

для випромінюючих споруд електрозв'язку — це ділянка землі, розміри якої визначаються проектом залежно від технічних характеристик цих споруд.

На трасах підземних кабельних ліній зв'язку поза населеними пунктами встановлюються замірні стовп­чики, попереджувальні знаки або маркери, які є орієн­тирами траси. Замірні стовпчики і попереджувальні знаки встановлюються як безпосередньо на трасі ка­белю, так і на деякій відстані від нього, що в останньо­му випадку позначається на стовпчиках чи знаках.

Траси підземних кабельних ліній зв'язку в містах визначаються відповідною технічною документацією, примірник якої повинен знаходитись у відділі архітек­тури місцевого органу державної виконавчої влади або виконкому Ради.

Межі охоронних зон на трасах морських кабелів і на трасах кабелів зв'язку на переходах через судно­плавні ріки, озера, водосховища та канали позначаються в місцях виведення кабелів на берег інформаційними заборонними знаками. Траси морських кабельних лі­ній зв'язку зазначаються в Повідомленнях мореплав­цям і наносяться на морські карти.

Між спорудами ліній зв'язку або проводового мов­лення, іншими найближчими спорудами встановлюєть­ся мінімально допустима відстань (розрив), що визна­чається правилами будівництва відповідних споруд.

На трасах радіорелейних ліній зв'язку та телефон­ної каналізації визначаються окремі ділянки землі, на яких забороняється будувати будь-які об'єкти (спору­ди), садити дерева з метою запобігання екрануючій дії на розповсюдження радіохвиль і порушенню телефон­ної каналізації кореневою системою. Розташування і межі таких ділянок передбачаються в проектах на будівництво цих ліній і наносяться працівниками від­ділу архітектури місцевого органу державної виконав­чої влади та виконкому Ради на топографічні карти.

У межах охоронних зон ліній зв'язку та проводово­го мовлення і навколо випромінюючих споруд елект­розв'язку без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають ці лінії, а також без присутності їх представника забороняється:

виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибу­хові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки;

проводити сільськогосподарські земляні роботи на глибині більш як 0,3 метра;

проводити геологознімальні, розвідувальні, геодезич­ні та інші роботи, пов'язані з бурінням свердловин, розробкою шурфів і взяттям проб грунту;

саджати дерева, розташовувати польові стани (табо­ри), утримувати худобу, складати матеріали, корми, доб­рива, розпалювати вогнища, влаштовувати стрільбища;

облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів;

провозити великогабаритні вантажі під проводами ліній зв'язку та проводового мовлення;

розміщувати причали для стоянки суден, барж та плавучих кранів, проводити вантажно-розвантажуваль­ні, днопоглиблювальні і землечерпальні роботи, опус­кати якорі, проходити з випущеними якорями, ланцю­гами, лотами, волоками і тралами, виділяти рибопроми­слові ділянки, добувати рибу або інших водяних тва­рин та рослин придонними знаряддями вилову, влаш­товувати водопої, колоти та заготовляти лід.