Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного зако­нодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивни­ми речовинами і стічними водами, засмічення про­мисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введен­ня в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

552

д) порушення строків повернення тимчасово за­йманих земель або невиконання обов'язків щодо при­ведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекру­чення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) иепроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і на­несення родючого шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відве­дення земельних ділянок.

2. Законом може .бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Коментована стаття визначає приблизний перелік земельних правопорушень, за які настає цивільна, ад­міністративна або кримінальна відповідальність. Це, однак, не виключає притягнення осіб, винних у вчиненні земельного правопорушення, до дисциплінарної чн матеріальної відповідальності за нормами Кодексу законів про працю України.

Стаття визначає такі види порушень земельного за­конодавства, за які настає відповідальність:

а) укладення угод з порушенням земельного зако­нодавства — тягне наслідки, визначені ст.

б) самовільне зайняття земельних ділянок — тягне наслідки, визначені ст. 212 Земельного кодексу, ст. 53і Кодексу про адміністративні правопорушення;

в) псування, забруднення та засмічення земель — тягне відповідальність, визначену ст. 239 Криміналь­ного кодексу України та ст. 52 Кодексу про адмініст­

553

ративні правопорушення, а також майнову відповідаль­ність у вигляді відшкодування збитків, і наслідки, пе­редбачені ст. 143 Земельного кодексу у вигляді при­мусового припинення прав на земельну ділянку;

г) розміщення, проектування, будівництво, введен­ня в дію об'єктів, що негативно впливають на став земель — тягне за собою відповідальність за ст. 53 Кодексу про адміністративні правопорушення;

ґ) використання земель не за цільовим призначен­ням, визначеним у земельно-кадастровій документа­ції — тягне, відповідальність за ст. 53 Кодексу про адміністративні правопорушення, ст. 143 Земельного кодексу (у вигляді примусового припинення прав на земельну ділянку);

д) порушення правил повернення тимчасово займа­них земель — тягне за собою відповідальність за ст. 54 Кодексу про адміністративні правопорушення, а також відшкодування збитків за правилами глави 24 Земельного кодексу;

е) за знищення межових знаків настає відповідаль­ність за ст. 56 Кодексу про адміністративні правопо­рушення, а також майнова відповідальність у вигляді необхідності відшкодування збитків;

є) приховування від обліку та реєстрації, перекру­чення відомостей про стан земель, тягне за собою ви­знання недійсними прав на земельну ділянку, відшко­дування майнової шкоди, визнання недійсними відпо­відних угоди або інші наслідки залежно від специфі­ки правопорушення;

ж) непроведення рекультивації порушених земель тягне за собою необхідність відшкодування збитків відповідно до правил глави 24 Земельного кодексу;

з) за знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень настає від­повідальність за ст.

и) невиконання вимог щодо землювання може тяг­нути за собою примусову втрату права на земельну ділянку за правилами ст. 143 Земельного кодексу, а

554

також відшкодування заподіяних збитків за правила­ми глави 24 Земельного кодексу;

і) за самовільне відхилення від проектів землеуст­рою настає відповідальність за ст. 55 Кодексу про ад­міністративні правопорушення;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ді­лянок тягне за собою визнання недійсними прав на них, визнання угод недійсними, а також може тягнути не­обхідність відшкодування заподіяних цим збитків;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведен­ня земельних ділянок може тягнути дисциплінарну відповідальність для відповідних посадових осіб, а для органів державної влади — необхідність відшкодуван­ня заподіяних таким зволіканням збитків.

Частина друга встановлює, що законодавством Укра­їни може бути передбачено відповідальність і за інші земельні правопорушення. Так ст. 254 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за безгосподарсь-ке використання земель, ст. 58* Кодексу про адмініст­ративні правопорушення — за приховування або пе­рекручення даних земельного кадастру тощо.