Поняття та джерела трудового парва

Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її трудовою діяльністю,

спрямованою загалом на отримання й використання матеріальних благ. трудове

право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у

процесі реалізації особою права на працю.

внутрішньо єдину, цілісну систему загальнообов'язкових правил поведінки, що

регулюють трудові, а також деякі інші, тісно зв'язані з трудовими,

відносини найманих працівників. Трудове право є стабільною, давно

сформованою галуззю права зі своєю величезною нормативною базою, яка й

визначає основне джерело трудового права — нормативно-правові акти. До них

відносять Конституцію України, Закони України "Про зайнятість населення",

"Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", , Кодекс законів

про працю, "Про відпустки", "Про встановлення величини вартості межі

малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати", "Про порядок

вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та інші, Особливим

джерелом трудового права є міжнародні договори. Перелік джерел трудового

права цими актами не закінчується. У трудових колективах також здійснюється

нормотворча робота — прийняття локальних норм, до яких можна віднести

Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про преміювання,

колективні договори, накази. Найвищою формою систематизації законодавства

вважається кодифікація. Норми трудового права мають таку форму

систематизації — Кодекс законів про працю Він є найзмістовнішим нормативно-

правовим актом, що регулює трудові відносини працівників. Кодекс містить

норми, що регулюють завдання, права та обов'язки учасників трудових

правовідносин; особливості регулювання праці деяких категорій працівників;

закріплює норми про порядок укладання, зміст, форму колективних договорів

між профспілковим комітетом від імені трудового колективу та власником або

уповноваженим ним органом та ін.