Систематизація законодавства України

Систематизація законодавства - діяльність із впорядкування та вдосконалення

нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через

створення нових нормативних актів чи збірників.

розрізняють кодифікацію та інкорпорацію. Інкорпорація — вид систематизації

нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку

без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний

порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового

дослідження тощо. Види інкорпорації — за юридичним значенням (офіційна,

неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за

критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом

інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні

акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної

обробки зміни не вносяться. Кодифікація — вид систематизації нормативних

актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній

переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і

створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс,

статут, положення. Кодекс — акт, який забезпечує правове регулювання певної

сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини що певною

мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У

сучасному законодавстві України існують: Кримінальний кодекс, Кодекс про

адміністративні правопорушення, Кодекс про шлюб та сім'ю, Земельний кодекс,

тощо. Статути, положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус

певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення

про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.