<<
>>

2.1.3. Структура об’єкта злочину

Велике теоретичне і практичне значення має вирішення питання про структуру об’єкта злочину. В теорії кримінального права цій проблемі приділялася значна увага. Але, базуючись на концепції визначення об’єкта злочину як суспільних відносин, юристи спрямовували науковий пошук на дослідження структури саме суспільних відносин і цим обмежувались.

Оскільки це дослідження зорієнтовано на інший концептуальний підхід до вирішення проблеми, а вище вже давалася загальна характеристика цих позицій, докладно їх аналізувати не варто.

Питання про структуру соціальних цінностей у теорії кримінального права вивчено недостатньо, хоч і не залишалося поза увагою. Так, Демидов Ю. А., використовуючи філософські праці з цієї проблеми, визначав структуру цінності у вигляді формули: ОСЦ (А). ?????

При цьому символ «О» означав об’єкт цінності, тобто явище соціальної дійсності; символ «С» – суб’єкта, для якого ця цінність має значення; знаком « » відображувалась еквівалентність, а у вигляді знаку « » – взаємодія. Символ «Ц» означав цінність, а символ «А» – антицінність. Отож, ця формула ілюструвала детермінованість обома сторонами ціннісного відношення і залежність від властивостей як суб’єкта, так і об’єкта.

Наведена модель логічна, але вона стосується не структури цінності, а механізму взаємодії суб’єкта та об’єкта оцінки, і називати її структурою цінності навіть термінологічно невдало. Структура – це внутрішня побудова чогось цілого. Тому, вирішуючи задачу про структуру цінності, необхідно вирішити питання про те, які компоненти вона містить.

Спробу визначити в такому аспекті структуру цінностей здійснював і автор цієї роботи. До компонентів цінностей були віднесені суб’єкти, блага, які їм належать, і предмети. Але більш глибоке дослідження цієї проблеми показало необхідність удосконалення структурної моделі цінностей. Визнання прав, свобод та інтересів суб’єктів, їх взаємодії, стану суспільних відносин благами здалося небезспірним. Родовим поняттям, яке охоплює ознаки всіх зазначених компонентів, є не блага, а цінності.

На наш погляд, до елементів цінностей як об’єкта злочинів слід відносити п’ять класів компонентів:

потерпілих;

їхні інтереси та права;

соціальні зв’язки;

предмети (матеріалізовані блага);

нематеріалізовані блага, які належать потерпілим.

<< | >>
Источник: ФЕСЕНКО ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ЗАХОДІВ З ЙОГО ОХОРОНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктораюридичних наук. Київ–2004. 2004

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.1.3. Структура об’єкта злочину:

  1. § 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
  2. § 1. Поняття і види злочинів проти власності
  3. § 1. Поняття і значення складу злочину
  4. § 2. Елементи і ознаки складу злочину
  5. §1. Поняття об'єкта злочину
  6. § 2. Предмет злочину
  7. § 3. Види об'єктів злочинів
  8. Причиновий зв’язок та злочинна бездіяльність
  9. Причиновий зв’язок та кваліфікація злочинів з матеріальним складом
  10. Поняття, зміст і класифікація видового об’єкта правопорушень у сфері обігу зброї
  11. 2.3 Основні детермінанти, що породжують та обумовлюють вчинення злочинів персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі