<<
>>

2. Злочини проти екологічної безпеки

Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236). Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів.

Правила проведення такої експертизи встановлені в постанові Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.

Ознакою об'єктивної сторони злочину є наявність наслідків - загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або інших тяжких наслідків.

Загибель людей - це смерть хоча б однієї людини.

Екологічне забруднення значних територій може бути пов'язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

інші тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповідних територій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується складною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) - умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність.

Суб'єкт злочину - службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи, а так само за порушення вказаних правил проектування, будівництва, експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Покарання за злочин: за ст. 236 - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237). Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в ухиленні від проведення або неналежному проведенні на

території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами абс випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення.

Під ухиленням тут слід розуміти бездіяльність, тобто пряме невиконання особою дій, необхідних для ліквідації або усунення екологічного забруднення.

Неналежне проведення необхідних дій дль ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення на певній території означає, що особа, хоч і діє в межах своїх службових обов'язків, але виконує їх неналежним чином, тобто всупереї правилам та інтересам роботи.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає наслідки у виї гляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки.

інші тяжкі наслідки - це істотне погіршення довкілля аб(і стану рослинного і тваринного світу на визначеній забрудненій те! ритора, захворювання або масова загибель тварин, птахів, рибнш[ запасів тощо.

Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і за ст. 236.

Суб'єкт злочину - службова особа, на яку покладені обов'язь щодо ліквідації та усунення екологічного забруднення.

Покарання за злочин: за ст. 237 - обмеження волі на строк д^ п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавлеь ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.

Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238). Предме-' том цього злочину виступають відомості про стан захворюваності1! населення; екологічний, в тому числі радіаційний, стан.

Збирання і обробка цих відомостей покладена на екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів України1.

Об'єктивна сторона злочину полягає в приховуванні або умисному перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан у районах з підвищеною екологічною небезпекою, а також про стан захворюваності населення. Перекручення - це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого характеру. Відомості ці стосуються екологічного, в тому числі радіаційного, стану, який пов'язаний із забруд-

ненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також стану захворюваності населення.

Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з указаних дій.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Суб'єкт злочину - службова особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення.

Частина 2 статті 238 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч.

1 ст. 238 - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 238 - обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується розробкою і здачею проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків (наприклад, затоплення населеного пункту, зруйнування споруд, забруднення природного об'єкту тощо).

Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і в злочині, передбаченому ст. 236.

Суб'єкт злочину - службова або спеціально уповноважена особа - розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної документації замовнику.

Частина 2 ст. 253 передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені ч. 1 цієї статті.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 253 - позбавлення прав^ обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк трьох років або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 253 обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлені волі на строк до п'яти років.

<< | >>
Источник: М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право,2001. - 416 с.. 2001

Еще по теме 2. Злочини проти екологічної безпеки:

  1. 39_Кримінальна та цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
  2. 29. Поняття і види злочинів проти довкілля
  3. § 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
  4. § 2. Злочини проти екологічної безпеки
  5. 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
  6. 2. Злочини проти екологічної безпеки
  7. 5. інші злочини проти здоров'я населення
  8. 3. Злочини проти безпеки людства
  9. 29. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
  10. 3.2. Екологічні (еколого правові) конфлікти
  11. Особливості післявоєнної відбудови та стабілізації. Країни Західної Європи та Північної Америки у другій половині XX ст.
  12. Проблеми юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері екологічної безпеки.
  13. Підстави юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері екологічної безпеки.
  14. §1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів
  15. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля
  16. Поняття запобігання злочинам, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі.
  17. 1.2. Сучасний стан здоров’я населення України, злочинності, спрямованої проти нього, та його кримінально-правового захисту законодавством України
  18. 2.2. Об’єкти злочинів проти здоров’я населення та системи заходів, що забезпечують його охорону
  19. 2.3. Види злочинів проти здоров’я населення та системи заходів, що забезпечують його охорону
  20. 3.6. Проблеми відмежування складів злочинів проти здоров’я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону, від суміжних складів злочинів