<<
>>

Держава

- це:система державних інститутів; позитивне право, що видається державою; громадянин.

У тлумаченні Гумбольдта держава є не самоціллю, а лише засобом для розвитку людини.

Г ромадянське суспільство - це соціально-економічний і культурний простір, у якому взаємодіють вільні індивіди, які реалізують власні інтереси і роблять індивідуальний вибір.

Держава є простір тотально регламентованих взаємовідносин політично організованих суб’єктів: державних структур, політичних партій, рухів, груп тиску. Ця інфраструктура міститься між обома сферами.

Держава і громадянське суспільство доповнюють одне одного, вони є взаємообумовленими і залежними. Основний зміст діяльності держави не суперечить життєдіяльності громадянського суспільства, що наочно зображено на схемі.

Громадянське суспільство є сполучною ланкою між вільним індивідом і централізованою державною волею. Держава самою своєю природою покликана протидіяти дезінтеграції, кризовим явищам і деградації суспільства; вона створює належні умови для реалізації прав і свобод автономної особистості.

Тривалий час не було змістовного і термінологічного розмежування понять громадянського суспільства і держави. Н. Макіавеллі зробив перший крок до їх розмежування.

Ідея громадянського суспільства - одна з найважливіших політичних ідей Нового часу. Саме поняття “громадянське суспільство” виникло в середині XVII ст. в Європі і зазнало певної еволюції, хоча незмінно протиставлялось поняттю “держава”.

Громадське суспільство: Держава: t—t.
F-* - - кодекс; — конституція; ■в

9

Мч -- норми, і Громадяннн \ — закон;
*1

£

— а одержанні об'єднання; / -державні орпшшцї]'; 1
{-[ --- ОСІІОІП —- ЛСРІОДІТЦ'ІМП спільноти : —основа — іюдїлічігі
d

Зн

асоціації, \ . ПЮМЛДЯП І інститути; І
сі

Г~і

— економіка; — політика; я
к — приватне жит ія;

— свободи волі

— публічне життя;

— сфера обов’язку

ЧН

X

PS

Ліберальна трактовка громадянського суспільства презентована ідеями Д.

Локка і Т. Гоббса. Вони використовували поняття “громадянське суспільство” для відображення історичного розвитку людського суспільства, переходу людини від природного до цивілізованого існування. Природному, додержавному стану суспільства вони протиставили цивілізоване, соціально- політичне суспільство, таке, що уособлює порядок і громадянські відносини. В основі процесу становлення незалежного індивіда, за Локком, лежить приватна власність. Відносини між державою і громадянським суспільством будуються на договірній основі. Держава охороняє невід’ємні права громадян, а громадянське суспільство стримує прагнення влади до панування.

Г. Гегель розглядав громадянське суспільство як сукупність індивідів, які задовольняють через працю свої повсякденні потреби. Основною тут є приватна власність. Однак, за Гегелем, рушійною силою соціального прогресу є держава, а не громадянське суспільство. Примат держави пов’язаний з тим, що вона уособлює всі чесноти і найбільш повно втілює “Абсолютну ідею”, що саморозвивається. Громадянське суспільство, навпаки, втілює “інакше буття” Духа - Ідеї.

К. Маркс трактував громадянське суспільство як сукупність матеріальних стосунків індивідів. Економічний базис обумовлює надбудову: державу, право, мораль, релігію тощо. Услід тезі про залежність надбудови від базису К. Маркс вважав державу інструментом політичного панування класу, який володіє засобами виробництва. Отже, в буржуазній державі громадянами виявляються лише заможні класи і соціальні групи. Буржуазна держава реалізує волю економічного пануючого класу і перешкоджає вільному розвитку інших індивідів, поглинає більшість громадянського суспільства, що робить нерівними і договірні відносини між обома сферами.

4.

<< | >>
Источник: Панібудьласка В.Ф. та ін.. Політологія: Політичні системи в умовах демократизації. Тексти лекцій. - К.:КНУБА,2008. - 104 с.. 2008

Еще по теме Держава:

  1. 58. Вашингтонська конвенція «Про порядок розв’язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» 1965р.
  2. § 4. Поняття держави, основні ознаки.
  3. § 13. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
  4. ТЕМА і. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ
  5. ТЕМА 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ
  6. ТЕМА 5. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
  7. Стаття 129. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам
  8. 4.1. Виконавча влада в Київській та Галицько-Волинській державах
  9. Утворення Давньоруської держави з центром у Києві.
  10. Київська держава за часів перших Рюриковичів.
  11. Падіння Галицько-Волинської держави. Утвердження Литви в Наддніпрянській Україні.
  12. 5. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ГЕТЬМАНА П. СКОРОПАДСЬКОГО
  13. Маніфест Центральної Української Народної Ради з приводу початку угорської окупації частини Закарпаття та перенесення столиці Підкарпатської Держави до м. Хуст (10 листопада 1938 p.)
  14. Рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я та їх право
  15. Формування держави
  16. Розбудова незалежної Української держави