Монархія є
такою формою правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, цар, імператор), влада якого є довічною і успадковується. Усі монархії поділяються на:
- абсолютні, в яких монарх має владу, не обмежену конституцією.
Він, зокрема, може ухвалювати закони. Абсолютні монархії в свою чергу поділяються на світські та теократичні (де монарх є водночас главою не лише держави, а й конфесійної організації суспільства, прикладом таких монархій є Ватикан, Саудівська Аравія);- конституційні (приклади - Великобританія, Норвегія, Швеція тощо). В таких монархіях влада монарха обмежена конституцією, існують виборний законодавчий орган (парламент), незалежна судова система. Вперше така монархія виникла у Великобританії у XVII ст. Фактично вищим органом виконавчої влади у таких країнах є уряд, який відповідальний перед парламентом. Особливий вид конституційної монархії - парламентський, який існує у Великобританії, де відсутня конституція як єдиний документ;
- дуалістичні (Марокко, Іорданія, Таїланд) - перехідна форма від абсолютної до конституційної. Монарх зосереджує усю виконавчу владу, формує уряд, однак, законодавча влада належить парламентові.
Особливим різновидом монархії є виборна монархія, що сполучає елементи монархії та республіки. В минулому такою монархією була Річ Посполита, на сьогодні вона існує в Малайзії, де главою держави є монарх, що обирається на 5 років особливою нарадою з представників монархічних штатів, що входять до Малайзійської федерації.
Нарешті, дослідники виокремлюють також такий різновид монархії як квазімонархії. До них відносять, зокрема, колишні колонії Великобританії, що визнають владу англійської королеви (Канада, Австралія, Нова Зеландія,
Ямайка та ін.). Формально королева призначає в ці держави свого представника - генерал-губернатора.