<<
>>

11. Адвокатура як інститут правової системи

Розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини, без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура. Важливим кроком у створенні таких умов є Закон «Про адвокатуру», ухвалений Верховною Радою України 19 грудня 1992 р.

Він проголошує, що адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності (ст. 4). Цей Закон та прийняті відповідно до нього інші нормативні акти надають можливість сформувати висококваліфікований і впливовий адвокатський корпус, завершити становлення української адвокатури, яка має виконувати своє конституційне призначення: забезпечити право на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах (ч. 2 ст. 59 Конституції України). Слово «адвокатура» походить від латинського кореня «advocare», «advocatus» («закликати», «запрошений»). На перших ступенях юридичного розвитку людського суспільства адвокатура в тому вигляді, у якому вона існує сьогодні у європейських народів, відсутня. Як справедливо зауважує Є. В. Васьковський, адвокатура, подібно до всіх соціальних інститутів, не виникає одразу в цілком організованому вигляді, а виникає у житті спочатку у вигляді незначного зародку, який може за сприятливих умов сформуватися і досягти певного розквіту. Отже, поняття і сутність інституту адвокатури можна сформулювати таким чином. Адвокатура — це громадська, самостійного виду організація професійних юристів, яка виконує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян і організацій.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по адвокатурі України. 2011. 2011

Еще по теме 11. Адвокатура як інститут правової системи:

  1. 12. Взаємовідносини адвокатури з іншими інститутами правової системи
  2. 4. Визначення правової природи адвокатури
  3. методологічна основа дослідження правової системи 1.2.2. Поняттєво-категоріальний апарат системного аналізу як методологічна основа дослідження правової системи.
  4. 3.3. Механізм взаємодії правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу
  5. 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура
  6. § 53. Поняття правової системи.
  7. 3.2. Ідентифікація правової системи України з романо-германським типом
  8. 3.1. Основні юридичні ознаки сучасної правової системи України
  9. 2.1. Поняття міждержавної правової системи
  10. 2.4. Загальнотеоретична характеристика правової системи Європейського Союзу
  11. Особливості еволюції правової доктрини в романо-германській та англо- американській правових системах.
  12. Мирзоев Г.Б.. Адвокатура и государство: партнеры или оппоненты?: Избранные труды и публикации. - M.: Российская академия адвокатуры и нотариата.2008. - 250 с., 2008
  13. 1.3. Основні положення загальної теорії правової системи 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства 1.3.1. Правова система як підсистема суспільства
  14. 1.2. Проблематика сучасного інституту переходу прав кредитора до третіх осіб
  15. 40.Інститут представників Президента України. Загальна характеристика
  16. 1.1. Історія становлення й розвитку інституту переходу прав кредитора до третіх осіб і сучасний рівень дослідження проблеми