7. Договiрна дисциплiна та вiдповiдальнiсть за її порушення
1. Особливого значення додержання договiрної дисциплiни набуває в умовах впровадження засад ринкових економiчних вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватної,
ево
Роздiл ЮСУ
колективної i державної, якi становлять економiчну основу
правосубєктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин.
Рiвноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаємовiдносин сiльськогосподарських товаровиробникiв є свого родуекономiчною i юридичною гарантiєю ефективної господарчопiдприємницької дiяльностi; вона виключає допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субєктiв цих вiдносин за договорами. Державно-правовою гарантiєю захисту
майнових прав сторiн за договором є спiльний i єдиний порядок вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрнодоговiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами є юридичними особами. Додержання договiрної дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдає iнтересам
кожної iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набуває принципово нових рис. Вона грунтується не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприємництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асортименту продукцiї залежно вiд попиту на ринку; пошук надiйних партнерiв i налагодження з ними взаємовигiдних звязкiв;
набуття репутацiї вiдповiдального за своє слово i дiло партнера, пiдтримання i збереження такої репутацiї; визначення
повноважень державних iнституцiй та їх вiдповiдальностi перед субєктами пiдприємництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтується на закрiпленому у правових нормах порядку реалiзацiї договiрних вiдносин, додержання яких гарантується та забезпечується державою в особi її виконавчої, а вiдтепер - i судової влади.
Воднораз нинi субєкт пiдприємництва має можливiсть розiрвати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiї, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiкувати як додержання договiрної дисциплiни, а не як її порушення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовується вiдразу.
З урахуванням наведеного є пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторонами своїх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за договором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiлової (бiзнесової) гiдностi та репутацiї.
Крiм того, її треба розглядати як закрiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чиннихi--iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiї договiрних зобовязань, додержання яких визнається i гарантується; державою та забезпечується судовою владою.
2. Зворотним боком договiрної дисциплiни є майнова вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являє собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприятливих; для винної сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiєю
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiєї вiдповiдальностi є те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв є "джерелами" визначення пiдстав настання такої вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неї, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрної дисциплiни, сторони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначається умовами конкретного договору. Саме договiр сторiн є їхньою взаємною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдальностi чи звiльнення вiд неї, видiв правопорушень, за якi настає вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовязання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi завданi їй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдповiдальнiсть сторiн не звiльняє порушника вiд неї. Саме загальне правило породжує обєктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якої сторони в разi порушення її Прав i заподiяння їй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiльного кодексу вiдповiдальнiсть має наставати у повному обсязi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрної дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлює свої межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахункової дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприємцiв, а й iнтересiв держави в цiлому.
Саме тому згiдно з зако< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiї. Так, вiдповiдно до Указу Президента України вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в народному господарствi України" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоєчасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiтня 1995 р., пiдприємства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiдсотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено угодою сторiн. .i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчної продукцiї на винну сторону покладається обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними прибутками. Виконавець за цим договором за невиконання зобовязань має ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержаних для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданої замовниковi науково-технiчної продукцiї з порушенням умов договору (скажiмо, продаж її iншим клiєнтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору передасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчної продукцiї сторони можуть передбачати й штрафнi санкцiї.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарської продукцiї
та сировини субєкти аграрного пiдприємництва сторони-виробника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiї (наприклад, за несвоєчасне виконання зобовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiї та сировини, продаж продукцiї та сировини гiршої
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахункової дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субєктiв пiдприємницької дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Указом Президента України "Про заходи щодо нормалiзацiї пла
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжної дисциплiни в народному господарствi України" (п.
4)встановлено, що боржники-пiдприємства роздрiбної торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь виробника сiльськогосподарської продукцiї та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiсцевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiльший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiєю майнова вiдповiдальнiсть настає на пiдставi
Правил користування електричною енергiєю, а не норм цивiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користування електричною енергiєю енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачує її споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеної енергiї. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшкодування споживачевi заподiяної вiдключеннями електроенергiї навiть прямої шкоди. Виплата символiчної 10-кратної
вартостi невiдпущеної енергiї, певна рiч, не покриває шкоди,
заподiяної, особливо взимку, наприклад, вiдключенням електроенергiї в iнкубаторах, теплицях тощо.
Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субєкти аграрного
пiдприємництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.