1. Правовi форми реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї

1. Реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї є одним ї

нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльськогосподарським товаровиробником. Суспiльнi взаємовiдносини мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i державою в особi її органiв державного управлiння, що вiдають закупiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливими, економiчно складними i юридичне iстотними особливо

для селян-товаровиробникiв.

представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки

з часу колективiзацiї сiльського господарства до 1958 р. панувала система обовязкових поставок державi виробленої колгоспами сiльськогосподарської продукцiї. За своєю полiтикоекономiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки становили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв

(трудового селянина) своєї власностi. Та плата за продукцiю,

здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй

заготiвельнiй органiзацiї Мiнiстерства заготiвель СРСР не мала нiчого спiльного з такою економiчною категорiєю як цiна.

Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними колгоспами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового податку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були натуральним податком для колгоспiв. За своїми розмiрами ця

плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарської

продукцiї, що її здавали колгоспи.

У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено

систему державних закупiвель сiльськогосподарської продукцiї за договорами контрактацiї. Державно-правове регулювання цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель

СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма договорiв контрактацiї, типовi (примiрнi) договори розробяя

_____565

Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiї -~-----

лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладанПрикладом можна назвати Положення про .дподарської

ня i виконання договорiв контрактацiї "уи заготiвель

продукцiї, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи

21 грудня 1976 р.

цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником

цiї. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала

сiльськогосподарської продукцiї, державок> (р уду вважати

як посередник) i споживачем також не моХ правова форринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"

ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц

2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В

держава застосовує рiзнi правовi форми ю ланкою на В

господарської продукцiї. При цьому оринку сiльськогосподарської продукцiї є -дуженої терипiдприємства. Нинi в нашiй країнi немає Р03" елеватори.

торiальної системи пiдприємств, якi б мали "рд народного

Це повязує новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлiгосподарства України з колишньою дерзi13R101.,, господарбозаготiвель. Адже ще й досi iснує усталена елеватором

ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1

що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь

При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору

когосподарського господарства виникне Послуги по збеконкретного пiдприємства, яке б надало ЙоУ ,"ому постає

рiганню виробленої ним продукцiї. Адс п Р1"..,, ц того в

проблема - кого обрати: чи того, що є найбЛ -ддри так звакого цiни на послуги є бiльш привабливими чщ виграє бiльної "усушки/утруски" є меншими. На жаль, тог вступає

ше територiально-ближнє пiдприємство, ОСIалобхiдно витрав дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iїу фактори нетити на перевезення виробленої продукiдiї. ьськогосподаргативно позначаються на цiнi виробленюї сїляiсож це справської продукцiї та похiдної вiд неї продустiї- 1 конкретного

ляє неабиякий негативний вплив на Рмробника зокнацiонального сiльськогосподарського товарО

рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвельПри розглядi питання правосубєюiнгост ./".х розвитку та

них пiдприємств є важливим розумiння iстор" ядмiнiстративстановлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiї

но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р

566

Роздiл ХХУi

становлення цих правовiдносин є можливим їх., всебiчний

аналiз, вдосконалення та шляхи їх подальшого розвитку, адже

все це необхiдно для забезпечення нацiональної полiтичної та

економiчної, а насамперед, продовольчої безпеки України, ".

3.

"Про поставки продукцiї для державних потреб" вiд 22 грудня

1995 р. є розвязання соцiально-економiчних проблем, пiдтримання обороноздатностi країни та її безпеки, створення i

пiдтримання на належному рiвнi державних матерiальних резервiв, реалiзацiї державних i мiждержавних цiльових програм, забезпечення функцiонування органiв державної влади,

що утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Особливу увагу держава придiляє закупiвлям до державних

резервiв зернових та олiйних культур, адже саме зерно, головним чином пшениця, соняшник, бобовi культури та олiя є як

одними з головних продуктiв харчування населення країни,

так i одними з головних експортних товарiв. Хоча слiд зазначити, що експорт цих культур є безсистемним, адже, наприклад, безконтрольний експорт соняшнику в минулi роки призводив до зупинки олiє-жирових пiдприємств країни та численних зловживань i порушень порядку ведення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, податкового законодавства тощо.

Яскравим прикладом стурбованостi держави з цього питання

є Указ Президента України "Про заходи щодо регулювання

вивезення з України насiння соняшнику" вiд 8 липня 1998 р.

Також велике значення має можливiсть фiнансування

державою виробництва сiльськогосподарської продукцiї, щодо

якої було укладено державний контракт. Така можливiсть була

закладена ще в постановi Кабiнету Мiнiстрiв України "Про державний контракт на сiльськогосподарську продукцiю, сировину

i продовольство на 1994 рiк" вiд 12 листопада 1993 р.

4. iншим важливим аспектом державного контракту на

сiльськогосподарську продукцiю є регулювання закупiвельних цiн, якi в iдеалi повиннi були б забезпечувати селянам до"

статнiй рiвень прибутку шляхом встановлення прибуткової

для сiльськогосподарського пiдприємства цiни та/або закрiплення цiнового рiвня на матерiально-технiчнi ресурси.

на зерно по наслiдках бiржових торгiв в Українi за спотовими

Правове регулювання ралiзацiї сiльгосптюдукцiТ

567

контрактами", затверджений спiльним наказом Мiнiстерства

фiнансiв України та Мiнiстерства сiльського господарства i

продовольства України вiд 29 березня 1996 р. на виконання

постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про задоволення

державних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiї на 1996

рiк" вiд 12 березня 1996 р. Згiдно з "Порядком формування

обсягiв i виконання закупiвлi сiльськогосподарської продукцiї

та продовольства за державним замовленням у 1996 роцi", затвердженим тiєю ж постановою та постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про хiд заготiвлi зерна до державних та регiональних ресурсiв" вiд 6 серпня 1996 р. товаровиробники

повиннi виходити з рiвня середньозважених цiн, що складаються на бiржових торгах України за спотовими контрактами

на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту,

а остаточний розрахунок за все зерно, поставлене в рахунок

державного замовлення, проводиться, виходячи з рiвня середньозважених цiн, що складуться на бiржових торгах України за спотовими контрактами з початку року на момент оплати, за вирахуванням ранiше виданого авансу, яке деякою

мiрою вже захищає iнтереси нацiонального сiльськогосподарського товаровиробника1.

Аналiзуючи чинне нацiональне законодавство щодо державних закупiвель сiльськогосподарської продукцiї ми можемо зробити висновок, що при всiх негативних його моментах

воно поступово наближається до бажаного для наших нацiональних сiльськогосподарських товаровиробникiв європейського стандарту у вiдносинах iз держаною в цiй сферi суспiльних вiдносин.

Нинi у свiтовiй практицi по реалiзацiї будь-яких товарiв

бiржова торгiвля стає головною. Однiєю з основних функцiй

бiржової торгiвлi при цьому є формування ринкових цiн.

iншою ланкою ринку сiльськогосподарської продукцiї є

товарнi бiржi. Їх дiяльнiсть в Українi регламентується Законом України "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р.

закон визначає поняття товарної бiржi, основнi засади провадження бiржової торгiвлi, як то: умови створення товарної

бiржi, її правосубєктнiсть, членство в нiй, правовий статус

майна товарної бiржi умови провадження бiржових торгiв тощо. Так, згiдно зi ст. 1 Закону "Про товарну бiржу" вона дiє

Див.: "Аграрне законодавство України: проблеми ефективностi" / ПiД

ред. проф. В. i. Семчика. - К., 1998. - С. 146.

568___________..._____:. А>ЮО|п

на основi самоврядування, господарської самостiйностi, є ,

юридичною особою, має вiдокремлене майно, самостiйний

баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в

банках, печатку iз своїм найменуванням. Товарна бiржа не

займається комерцiйним посередництвом i не має на мета

одержання прибутку. Дiяльнiсть товарної бiржi здiйснюється

вiдповiдно до чинного законодавства України, статуту бiржi,

правил бiржової торгiвлi та бiржового арбiтражу.

Правила бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю були бiльш широко врегульованi Типовими правилами

бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю, затвердженими наказом Мiнiстерства сiльського господарства i

продовольства України, Мiнiстерства економiки України та

Мiнiстерства фiнансiв України вiд 3 квiтня 1996 р.

Програмним документом щодо подальшого розвитку бiржового ринку стала Концепцiя розвитку бiржового сiльськогосподарського ринку, схвалена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 серпня 1997 р., яка визначила критичнi для

розвитку бiржової торгiвлi моменти, що потребують нагального розвязання та врегулювання. Концепцiя спрямована на

удосконалення бiржової торгiвлi для розвязання проблем товарного обмiну, адаптацiї сiльського господарства до умов

ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв

управлiння та механiзмiв бiржової торгiвлi, монiторингу реального економiчного i товарного обiгу. Концепцiя по новому визначила принципи розвитку бiржового ринку, державного регулювання його дiяльностi, позначила шляхи та етапи

удосконалення i розвитку бiржової торгiвлi.

Головним державним органом, дiяльнiсть якого .спрямована на вдосконалення бiржового ринку є Державна комiсiя з

питань органiзацiї бiржового сiльськогосподарського ринку,

що дiє на пiдставi Положення про державну комiсiю з питань

органiзацiї бiржового сiльськогосподарського ринку, затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 квiтня

1996 р., яка визначає правосубєктнiсть, компетенцiю, структуру комiсiї, визначає порядок спiвпрацi з iншими державними органами, дiяльнiсть яких повязана з розвитком бiржового ринку сiльськогосподарської продукцiї.