89. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.

За своєю соціально-економічною і правовою сутністю приватне підсобне господарство громадян (ППГГ) є, насамперед, сукупністю певного нерухомого і рухомого майна, що має вартісну оцінку (ціну), яке призначено для задоволення їх матеріальних і побутових потреб.

Ознакою ППГГ є певна діяльність сімейно-трудового об'єднання людей, що складають сім'ю члена КСГП, працівника— та інших громадян.

За сучасних умов ППГГ є складовою частиною багатоукладного аграрного виробництва продуктів харчування та сировини рослинного і тваринного походження.

Приватне підсобне господарство громадян має чітко визначену земельну, майнову (речову та зобов'язальну) правосуб'єктність, що визначає особливість цього інституту аграрного права.

Земельна правосуб'єктність приватних підсобних господарств громадян має ґрунтовну правову базу, чітко окреслений суб'єктивний склад із відповідним розмежуванням легальних форм одержання земельних ділянок і правовим оформленням цієї правосуб'єктності, і знаходить свій вияв через реалізацію цими суб'єктами земельних та інших, пов'язаних із земельними, прав та обов'язків.

Безпосереднім носієм земельних прав у ППГГ є фізичні особи, яким надано земельні ділянки для ведення господарства, а не ППГГ.

Майнові правовідносини у ППГГ — це фактично існуючі, врегульовані нормами цивільного та аграрного права суспільні відносини, що складаються в ППГГ між його членами з приводу майна та майнових прав. Майнові відносини У ППГГ характеризуються їх спільністю з відносинами, які виникають між іншими громадянами, незалежно від їх громадянства, соціального статусу, роду діяльності тощо.

Приватні підсобні господарства громадян беруть участь у сучасних товарно-грошових відносинах через укладання договорів як правової форми регулювання цивільно-майнових відносин. Змістом цих відносин є придбання матеріалів для індивідуального будівництва житлового будинку і господарських будівель, придбання речей домашнього вжитку, транспортних засобів тощо.